- •Тема 14: вирішення деяких соціальних проблем методами паблік рилейшнз
- •1. Роль фактора оптимізму/песимізму в сучасному світі
- •2. Роль фактора оптимізму/песимізму в історії
- •3. Методи виведення людини зі стану песимізму
- •4. Можливості подолання песимізму засобами телебачення
- •5. Міфічний рівень масової свідомості в аспекті оптимізму/песимізму
- •6. Чутки в структурі суспільної думки
- •8. Масова людина: психологічні й комунікативні особливості
Тема 14: вирішення деяких соціальних проблем методами паблік рилейшнз
Роль фактора оптимізму/песимізму в сучасному світі
Роль фактора оптимізму/песимізму в історії
Методи виведення людини зі стану песимізму
Можливості подолання песимізму засобами телебачення
Міфічний рівень масової свідомості в аспекті оптимізму/песимізму
Чутки в структурі суспільної думки
ПР:KNOW-HOW
Масова людина: психологічні й комунікативні особливості
1. Роль фактора оптимізму/песимізму в сучасному світі
Оптимізм (песимізм) стає вирішальним фактором тільки в разі переваги одного над іншим, коли він стає нормою для більшості. При цьому культура оптимізму — принципово колективна, культура песимізму — ізоляціоністська. Коли людина залишається наодинці зі своїми негараздами, не проявляє зацікавленості зовнішнім світом, бездіяльна і неактивна, вона, відповідно, є і політичним песимістом і не вірить у можливе поліпшення ситуації в майбутньому. Радянський Союз у минулому своєму існуванні був виразно оптимістичною державою. Оптимізм був важливою складовою державної ідеології СРСР, що давало можливість активно рухатися вперед, не звертаючи уваги на деякі провали, оскільки оптимізм давав можливість трактувати їх як окремі недоліки, як виняток із правил.
Оптимізм є суттєвою рисою масової свідомості США, коли, наприклад, наявність посмішки є обов'язковим елементом візуальної комунікації кожного. До цього ж списку можна занести поняття "щасливий кінець" для кінофільму, зняття оголошень типу "немає виходу" в метро, щоб не акцентувати песимістичні настрої. Росія один час масово продукувала оптимістичні ролики як соціальну рекламу по ГРТ ("Зберемо врожай", "Ми вас любимо", "Це моє місто" тощо), що прямо вказує на виникнення спроб управління масовою свідомістю саме в даному аспекті.
Дослідники вважають, що оптимізм "безумовно лежить в основі успіху як суспільства, так й індивіда. Природно, що саме Америка — країна, зрощена на шаленому оптимізмі переселенців і на "праві на щастя", записаному в її Конституції, всіляко підтримує цю тезу"283.
Австралія має в себе "містера Позитива" — Берта Уейєра, котрий читає лекції по всій країні, відкрив Центр релаксації, що приймає щорічно 40—50 тис. чоловік. Завдання цих лекцій такі: "показати і довести їм (людям), що вони не мають права применшувати свої особисті можливості, що в їхній немалій владі управляти собою, своїм самопочуттям, думками, діями", а також таке: "не можна тільки й думати про труднощі й в усіх своїх життєвих негараздах звинувачувати лише когось іншого, від цього ви особисто не станете ні здоровіші, ні багатші"285.
Дослідники зазначають, що виборча поведінка сьогодні виражається не в голосуванні "за", а в голосуванні "проти". Саме так зорієнтовані виборці в пострадянських країнах. Виборці з більшою готовністю називають партію, за яку вони ні в якому разі не стали б голосувати, ніж ту, яку вони хотіли б підтримати в першу чергу"286.
Відповідно ми маємо голосування проти владних структур, проти істеблішменту різних рівнів. Тому навіть для західного світу значущий такий висновок: "Успіх у країнах розвинутої демократії на виборах, судячи з усього, посміхнеться тому, хто успішніше інших уміє "виробляти" мрії і заражати ними людей; тобто тим політичним діячам, котрі здатні показати, що еліксир оптимізму в них "у кишені"287.
Сьогоднішнє населення СНД перебуває в стані "прихованої паніки". 15—17% населення Росії перебуває в стані занепокоєності, тривоги, що є результатом невизначеності289. Професор Т. Дмитрієва заявляє: "Якщо і далі суспільство буде перебувати в стані напруженості і невизначеності, то це і в подальшому буде позначатися таким само негативним чином на психічному здоров'ї підлітків і дорослих"290. Жінки, які, очевидно, більше пов'язані зі світом реальних, а не ідеальних цінностей, почуваються ще гірше291.
Фактор оптимізму вирішальним чином впливає як на життєву поведінку людини, на її поведінку під час виборів, так і на стан її психічної комфортності. При цьому водночас не можна відриватися від контексту.