- •1. Поняття та предмет цивільного права.
- •2. Принципи та методи цивільно-правового регулювання.
- •3. Акти цивільного законодавства. Дія цив. Законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •4. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків. Межі здійснення цив.Прав.
- •5. Форми та способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •6. Правоздатність і дієздатність фізичної особи як учасника цивільних правовідносин. Види цивільної дієздатності фізичної особи.
- •7. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •8. Інститут опіки й піклування у Цивільному кодексі України.
- •9. Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування людини.
- •10. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •11. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •12. Види юридичних осіб.
- •13. Порядок та способи утворення юридичних осіб.
- •14. Припинення юридичної особи.
- •15. Речі як об'єкти цивільних правовідносин.
- •16. Гроші та валютні цінності як об'єкти цивільних правовідносин.
- •17. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин.
- •18. Поняття, види та умови дійсності правочинів.
- •19. Недійсні правочини. Правові наслідки недійсності правочину.
- •20. Поняття та види представництва у цивільному праві.
- •21. Поняття, форма та зміст довіреності.
- •22. Поняття та види строків у цивільному праві.
- •23. Позовна давність.
- •24. Поняття та зміст права власності.
- •25. Підстави набуття та припинення права власності.
- •26. Право власності на землю.
- •27. Право власності на житло. Підстави набуття та припинення права власності на житло.
- •29. Спільна сумісна власність.
- •30. Спільна часткова власність.
- •31. Цивільно-правові способи захисту права власності.
- •32. Речові права на чуже майно.
- •33. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (ап).
- •34. Право інтелект. Власності на винахід, корисну модель (км), промисловий зразок (пз).
- •35. Поняття та види зобов'язань.
- •36. Поняття та принципи виконання зобов'язань.
- •37. Неустойка як вид забезпечення зобов'язань.
- •38. Порука як вид забезпечення зобов'язань.
- •39. Гарантія як вид забезпечення зобов'язань.
- •40. Застава як вид забезпечення зобов'язань.
- •41. Завдаток як вид забезпечення виконання зобов'язань, його відмінність від авансу.
- •42. Підстави припинення зобов'язань.
- •43. Поняття та функції цивільно-правової відповідальності.
- •44. Форми та види цивільно-правової відповідальності.
- •45. Поняття та види цивільно-правового договору.
- •46. Порядок укладання цивільно-правового договору.
- •47. Зміна й розірвання цивільно-правового договору.
- •48. Поняття та предмет договору купівлі-продажу.
45. Поняття та види цивільно-правового договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору це: 1) умови, безпосередньо зазначені в законі; 2) умови, які необхідно погодити саме для цього виду договору; 3) умови, на погодженні яких наполягає одна із сторін. Оскільки договір є різновидом правочину, то класифікація договорів може проводитися за тими ж критеріями, що й класифікація правочинів (консенсуальні й реальні, оплатні й безоплатні тощо).За ознакою розподілу прав та обов'язків між сторонами розрізняють односторонні та двосторонні договори. Існують також договори на користь третьої особи. Нові види договорів: публічний договір, договір приєднання, попередній договір. Публічним визнається договір в якому однією із сторін є підприємець, що взяв на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається. Договір приєднання — це договір, умови якого визначені однією із сторін і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Попередній договір — це угода за якою сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір, на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен бути укладеним в письмовій формі.
46. Порядок укладання цивільно-правового договору.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладенню договору.Переговори починаються з пропозиції укласти дого-вір, яку одна сторона робить іншій. Така пропозиція, що знаходить своє вираження у запропонованому проекті договору, називається офертою, а особа, яка з нею звертається — оферентом. Відповідь про прийняття пропозиції має назву акцепт. Акцептантом може бути лише та особа, якій була адресована оферта. Якщо згоду укласти договір дає інша особа, це є нова оферта, з якою ця особа звертається до колишнього оферента, який при позитивній відповіді стане акцептантом. Відповідь одержана із запізненням, є новою пропозицією. Договір може бути укладеним в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації — з моменту державної реєстрації.
47. Зміна й розірвання цивільно-правового договору.
У разі істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. З вимогою про зміну чи розірвання договору заінтересована сторона може звернутися до суду у випадку одержання від контрагента відмови від пропозиції змінити чи розірвати договір. За рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони договір може бути змінено, якщо: 1) на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій своїй турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обігу не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни чи розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.