9.Особливості розвитку соціології в Україні

Соціально-політичні вчення, що розвива-лись в Київській Русі, прагнули відобразити власні інтереси народів Русі,відбити їх насущні проблеми Появі тоді ж оригінальної літератури про суспільство саме і сприяло християнство, що викликало бажання вирішити питання в сфері політики , моралі, соціальних відносин.

В історії соціально-політичної думки в Україні період 16-початок 17 ст. відзначається активізацією інтелектуального життя, розвитком національно – патріотичних ідей, де знаходить відображення протест проти соціального гноблення українців. В 18 ст. формувалась соціальна та політична думка, виростали антикріпосницькі та анти самодержавні ідеї ідеї, що становили суть соціально-політичних концепцій. Просвітництво - суспільно-політична течія,представники якої прагнули усунути недоліки функціонуючого суспільства, змінити його звичаї,політику. Просвітницькі тлумачення понять рівності полягали у визначенні рівності людей перед законом. З середини 19 ст. політична соціологія стає дедалі більше ключовою наукою, що пояснює закономірності розвитку суспільства, суспільних відносин. Яскравою є ідеологія революційного народництва. На початку 20 ст. посилюється суспільно-політичний рух. Виникають політичні партії, народжуються нові прогресивні рухи,що об’єднують прогресивні сили українського народу. На початку 90-х років 20 ст. створюється в системі Академії наук інститут соціології. Головний напрям діяльності інституту – виявлення закономірностей українського суспільства тощо.

10.Організація та методи конкретних соціологічних досліджень.

Соціологія, як і будь-яка теоретична наука,включає два елементи: систему нагромад-

ження знань та дослідницьку діяльність.

Специфіка будь-якого соціального дослідження обумовлюється, насамперед, об’єктом і предметом науки, в межах якої здійснюється. Це означає, що своєрідність соціологічних досліджень лежить в основі специфіки науки соціології. В процессі конкретних соц. досліджень пізнання відновлює безпосередню видиму картину соціальних об’єктів.

В сучасних умовах існує три типи соціологічних досліджень. Розвідкові дослідження проводяться в тому випадку, якщо на об’єкті є туманне уявлення і соціолог поки що неспроможний висунути будь-яких гіпотез (етапи: складання бібліографій, проведення бесіди з компетентними особами-інтерв’ю, виклад пробле-ми). Описове дослідження передбачає система-тичний якісно-кількісний опис об’єкту( допомагає упорядкувати відомі факти ). Експериментальне дослідження ,найважливішою умовою є високий рівень знань в межах проблеми,дозволяє проаналізувати причинно-наслідкові залежності у розвитку тих чи інших соціальних процесів, сприяє формуванню стратегії.

В реальній практиці соціологічних досліджень рідко буває так,щоб один з трьох варіантів існував та діяв в чистому виді.найчастіше в одному виді поєднуються усі три.

11. Опитувальні методи соціологічних досліджень.

Метод базується на грамотно спланованому виборі респондентіві питань, що варто з’ясувати, встановити обстановку, становище, суспільну думку. Виявляється дуже економічним – опит порівняно невеликих сукупностей дозволяє міркувати про становище і тенденції розвитку соціальних процесів.

Проведення опиту з залученням достатньої кількості кваліфікованих дослідників і респондентів дозволяє в максимально короткі строки опитувати велику сукупність людей і одержати інформацію для прийняття оперативних управлінських рішень.

В основі методу опитування – сукупність питань , що пропонується респонденту, відповіді якого і створюють необхідну інформацію. В будь-якому варіанті опитування – одна з найскладніших різновидностей соціально-психологічного спілку-вання. Зв’язок між головними його учасниками – дослідником і респондентом – забезпечується з допомогою різних проміжкових ланок, що впливають на якість одержаних даних. Необхідно мати на увазі, що тут немало важливе значення має візуальний контакт з опитуваними.