- •1.Об’єкт та предмет соціологіі,ії місце в системі суспільних наук.
- •2.Виникнення та формування соціології як науки.
- •3.Соціологія та ії функції.
- •4.Основні етапи становлення та розвитку соціальної науки.
- •5.Засновники соціологічної науки
- •6.Класичний період в розвитку соціології.
- •8.Соціологічні школи 20ст.
- •9.Особливості розвитку соціології в Україні
- •10.Організація та методи конкретних соціологічних досліджень.
- •11. Опитувальні методи соціологічних досліджень.
- •12.Спостереження та інтерв’ю як методи соціологічного дослідження.
- •13.Особистість та ії дослідження в соціологічній науці.
- •14. Соціальний статус та роль.
- •15. Соціологічні концепції особистості.
- •16. Сутність концепції «дзеркального «я»
- •17.Особливості концепції особистості з.Фрейда.
- •18.Соціалізація особистості :сутність, основні етапи.
- •19.Соціалізація та ре соціалізація, їх основний зміст.
- •20.Соціалізація культури : об’єкт та предмет дослідження.
- •21.Особливості соціологічного підходу до вивчення культури.
- •23. Співвідношення домінуючої культури,субкультури та контркультури.
- •24. Особливості соціокультурних змін в Україні.
- •25.Соціальні функції культури.
- •26. Масова культура : сутність та функції.
- •27.Соціальна структура суспільства.
- •28.Соціальні групи та їх види
- •29.Причини соціальної диференціації суспільства.
- •30.Теорія соціальної стратифікації.
- •31.Середні верстви та їх роль в постіндустріальному суспільстві.
- •32. Маргінальні верстви в структурі сучасного суспільства.
- •33.Особливість стратифікаційних процесів в Україні.
- •34. Соціальна мобільність та ії види.
- •35.Вертикальна та горизонтальна мобільність.
- •36.Канали соціальної мобільності.
- •37.Девіантна поведінка : сутність та основні прояви.
- •38.Причини та види девіацій.
- •39.Методи соціального контролю девіантної поведінки.
- •40.Соіальна аномія як фактор зростання девіантної поведінки.
- •42.Проблеми сучасної сім’ї.
- •44.Сутність демографічної політики.
- •45.Соціологія молоді : основні напрямки дослідження.
- •46.Девіації в молодіжному середовищі.
- •47.Особливості молодіжної субкультури.
- •48.Сутність та причини соціальних конфліктів.
- •49. Динаміка соціальних конфліктів.
- •50.Соціальні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •1.Об’єкт та предмет соціологіі,ії місце в системі суспільних наук.
- •2.Виникнення та формування соціології як науки.
- •3.Соціологія та ії функції.
42.Проблеми сучасної сім’ї.
Семья характеризуется определён-ной динамикой от её возникновения до распада или развития.
В современном обществе наблюдается процесс ослабления семьи как социнститута, изменение её соцфункций. Она утрачивает свои позиции в социализации индивида , в организации досуга и других функциях. Возросла соцактивность женщин, высокий уровень их образования, даёт женщине возможность свободного выбора как при заключении брака, так и при его расторжении, повышается уровень требований к брачному союзу как «союзу сердец», а не имущества. Увеличение числа разводов.
Семья с точки зрения функционирования как системы в социологии рассматривают такие проблемы : несоответствие функционирования семьи общественным потребностям ( низкая рождаемость, высокое число разводов, низкий воспитательный потенциал), противоречия между мужскими и женскими ролями, между ролями семейными и профессиональными, низкая сплочённость группы, падение престижа традиционного брака
43.Типологія сім’ї.
Сім’я – це сплав трьох любов : подружжя, батьківської та дитячої. Любов невіддільна від обов’язку, вірності, самодисципліни, спільності інтересів і мети, відповідальності, взаємної поваги, гордості один за одного.
Як не дивно, але в соціології , психології та ін. галузей знань відсутня чітка типологія сім’ї.
Якщо три типи сім’ї ( за соціально – класовою ознакою, типом поселення, національною ознакою) характеризуються досить просто, то типи сім’ї за віком, тривалістю існування, кількісному, чисельному складу та ін. мають багато відмінностей:
1.Сім’я молодіжна
2.Молода сім’я
3.Сім’я середнього подружнього віку
4.Сім’я старшого подружнього віку
бездітні сім’ї ;
однодітні ;
малодітні ;
багатодітні ;
неповна сім’я
окрема сім’я
великі сім’ї
студентська сім’я
достатні сім’ї та ін.
44.Сутність демографічної політики.
В сутність демографічна політика часто вкладається дуже вузьке коло питань, обмежених природним відтворенням населення.
Демографічна політика – фактично соціальна політика в широкому розумінні, але з врахуванням якісного складу населення того чи іншого регіону, населеного пункту , а також виробничого колективу – і повинна сприяти зміненню сім’ї, соціальної справедливості при розподілі суспільних благ, що створюють найсприятливіші умови для виховання підростаючого покоління, поєднання материнства з трудовою і соціальною активністю жінки, збільшення тривалості життя, поліпшення становища пристарілих та інвалідів, планомірного розвитку соціальних благ відповідно демографічній ситуації.
Отже,демографічна політика – система соціальних заходів, спрямована на формування бажаної для суспільства усвідомленої демографічної поведінки. Демографічна політика передбачає і систему заходів по регулюванню народжуваності, піклування про всі статево вікові категорії, зміцнення сім’ї.
45.Соціологія молоді : основні напрямки дослідження.
Соціологія визначає основні сутнісні характеристики і риси молоді. В сучасних умовах молодь – поняття справді безмежне. Правда, часом однолітню дитину, семирічного хлопчика і навіть підлітка називають молодою людиною.
Формування соціального обличчя молоді – результат безперервної діяльності людей, суспільних, соціальних і політичних структур протягом всієї історії людства. В світі молодь становить значну і все зростаючу частину населення і відіграє певну роль у вирішенні важливих соціальних, економічних, політичних, духовно- моральних проблем людства. Саме тому проблеми молоді і стали предметом стійкого інтересу різноманітних організацій та установ. До молоді звикли ставитися як до пасивного об’єкта соціального впливу владних, виховних та освітніх закладів. Діяльність молоді регламентувалась. Революційні зміни в сучасному суспільстві особливо позначились на молоді, яка почала активно діяти і суспільство не сподівалось на активну їх ходу.
Молодь – це суспільно різноманітна, соціально-демографічна спільність, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно – освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як реалізація самовираження її внутрішніх сил і соціальних якостей.