13)Спілкування і комунікація

Спілкування-складний процес в становленні та розвитку контактів між людьми,в основі якого лежить обмін думками,почуттями волевиявленням з метою інформування.

Комунікація-цілоспрямований інформаційний обміні різноманітних процесах спілкування.

14)Функції спілкування

-контактна

-інформаційна

-Спонукальна

-Координаційна(узгодження дій)

-пізнавальна

-емотивна

-Наголодження стосунків

-ругулятивна(організационний процес спілкування)

15)Види і форми професійного спілкування

Види спілкування:

1)за участю мовних ззасобів:

-вербальні

-невербальні

2)за формою представлення мовних ззасобів:

-усне

-письмове

-друковане

3)за темою

4)за метою:

-ділове

-розважальне

5)за кількістю участників:

-внутрішне

-міжособистне

-публічне

-групове

-масове

6)за характером:

-спосередковане

-безпосередне

-монологічне

-діалогічне

-Полілогічне

7)за мірою офіційності

-офіційне

-неофіційне

8)за тривалістю:

-постіне/переодичне

-короткотривале/довготривале

8)за свободою вибора партнера:

-ініциативне

-вимушене

9)за соціальними чиниками:

Особистісно зорієнтоване

Соціально зорієнтоване

10)за результативністю спільної взаїмодії та досягн.ефектом:

Необхідне

Бажане

Нейтральне

Небажане

11)за додержання норм:

Нормативне

Етикетне

Неетикетне

Ненормативне

16)Етапи спілкування

Потреба у спілкуванні (необхідно повідомити або дізнатися інформацію, вплинути на співрозмовника тощо) — спонукає людину вступити в контакт з іншими людьми.

Орієнтування з метою спілкування, в ситуації спілкування.

Орієнтування в особистості співрозмовника.

Планування змісту свого спілкування — людина уявляє собі (звичайно несвідомо), що саме скаже.

Несвідомо (іноді свідомо) людина вибирає конкретні кошти, фрази, якими буде користуватися, вирішує як говорити, як себе вести.

Встановлення контакту

Обмін думками, ідеями, фактами

Сприйняття і оцінка відповідної реакції співрозмовника, контроль ефективності спілкування на основі встановлення зворотного зв'язку.

Коригування напряму, стилю, методів спілкування і способів їх взаємодії.

17) Поняття ділового спілкування

Ділове спілкування — це процес взаємодії в спілкуванні, при якому відбувається обмін інформацією для досягнення певного результату. Тобто це спілкування цілеспрямоване. Воно виникає на основі і з приводу певного виду діяльності. При діловому спілкуванні враховують особливості особистості, характеру, настрою співрозмовника, але інтереси справи більш значущі, ніж можливі особисті розбіжності.

18)Особливості усного спілкування

Усне спілкування-форма реалізаціїмовної діяльності за допомогі звуків,ща являє собою процес говоріння.

Писемне с-я є:

первичним

Монологічним,діалогічним,полілогічним

Розраховане на певних адресатів у конкр ситуації

Непідготовлене

Живе,без старанноко мовного оформлення

Імпровизоване

Невербальні засобі

Чітко індивідуалізовані

Емоційне та експресивне

Повтори,перебивання до вжесказаного

Обмеження в часі

19)Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування (бесіда)

-відбув у межах конкретних форм,яким властива організація мовних засобів,в основу цих форм покладано різні критерії:

1)за способом взаємодії між комунікатами(Монологічні,діалогічі,полілогічні)

2)за кількістю участників(індивидуальн,колективне)

3)з урахуванням каналів камунікації(безпосередне,опосередковане)

4)залежно від змісту(побутове,наукове,фахово-ділове,естетичне)

Бесіда-розмов 2х або більше осіб з метою отримання певної інформації,вирішення важл проблем.

Залежно від змісту ділові бесіди виконують різні ф-ції : обмін інф-ею,

Формуванняперспектівніх заходів,

Контроль і координацію певних дій,

Взаемне спілкування під час верішування актуальних проблем,

Підтримка ділових контактів на разних рівнях,

Пошук нових ідей,

Стимулювання дій у повному напрямку,

Розв.язання єтичних проблем які виникли під час спілкування,

ВИДИ БЕСІД:

А)залежно від мети спілкування та змісту:

Ретуальні

Ділові

Глибинно-особисністі

Б)залежно від кількисті учасників

Індивідуальні

Групові