8)Кліше в діловодцтві.

Клiше (від франц. сliché) - мовленнєвий стереотип, готовий зворот, який легко вiдтворюється в певних умовах i контекстах стандарту.

Абревiатура (від iтал. аbbreviatura, вiд лат. brevis - “короткий”) - слово, утворене вiд назв початкових букв або звукiв слiв, що входять до словосполучення

9)Графічні скорочення в діловодстві

Правила скорочень у текстах документів

У документах системи ОРД застосовують різні типи скорочень. Однак усі скорочення повинні відповідати вимогам затверджених у ГОСТах.

Скорочення виправдані, оскільки вони скорочують час на складання тексту, зменшується його обсяг та виготовлення документа. Принято розрізняти скорочення кількох типів:

Буквені (ініціальні) скорочення (абривіатури), які утворені з початкових літер кожного слова, наприклад: ДУМ, ЛТЕК, МВС і т. д. Майже всі ініціальні скорочення пишуться з великої літери.

2. Складно скорочені слова змішаного утворення складаються з абревіатур та усічених слів. Пишуться вони по-різному, наприклад: ВНДІ вугілля, райвно та інші.

3. Складно скорочені слова складного типу наприклад, колгосп, радгосп, теплохід, Ростсільмаш, Гловморшлях і так далі.

Окремі частково скорочені слова, що складаються з частини основ і повного слова, відрізняються певними особливостями у розшифровці, у категорії роду, відмінювані, наприклад, завкадрами, зам директора, голов пошта і так далі.

Запозичені з інших мов, наприклад: Бі-Бі-Сі, АПН, лавсан .

Умовні графічні скорочення на позначення посади, географічних понять, відрізки часу, кількісні визначення, назви міст, сіл, селищ, областей, районів, вулиць, проспектів.

Особливість графічних скорочень у тому, що вони не виправляються усною мовою. Після такого скорочення обов’язково ставиться крапка, наприклад: м.(місто), с.(село), обл., р-н і т. п. Графічне скорочення завжди пишеться малими літерами.

В ОРД не скорочуються реквізити “заголовок”, “автор документа”, “підпис”.

Організаційні і розпорядчі документи

Органи управління міністерств, відомств, об’єднань, комбінатів, кооперативів, установ, підприємств поряд з актами вищих органів влади та управління керується у своїй діяльності організаційно-правовими документами – положеннями, статутами, інструкціями, правилами. У них закріплюються функції, обов’язки і права органів на тривалі строки.

Так, у положеннях про підприємство, об’єднання передбачуються права в галузі планування, фінансів, капітального будівництва і т. д.

Серед різних форм виконавчо-розпорядчої діяльності організацій, установ і підприємств провідне місце займає видання правових актів розпорядчого характеру, що підлягають у обов’язковому виконанню. Через них реалізується норми права у процесі керівництва господарським і соціально-культурним будівництвам, нормалізується нормативно-правові відносини. Іншими словами, з допомогою цих документів розв’язується важливі завдання управління.

До найбільш поширених документів цього виду належить постанови, рішення, розпорядження, вказівки, інструкції і статути.

10)Абревіатури в діловому мовленні

Кодифікація абревіатур — складний процес, на який постійно впливає мовна політика і

свідоме втручання суспільства. Вживання абревіатур в українській мові підлягає певним

нормам як в загальнолітературній мові так і в окремих термінологічних системах. Словотвір

складноскорочених слів, буквених, буквено-звукових і звукових абревіатур також має свої

закономірності.

Більшість скорочених основ стандартизувалася в мові: своєю стійкістю, смисловим

наповненням, зрозумілістю і функціями вони не відрізняються від звичайних продуктивних

морфем української мови.

В способі скорочення, тобто у виборі того чи іншого структурного типу абревіатур,

також виявляється нормалізація. У діловому мовленні, яке значною мірою охоплює і

галузеві терміни, усталилися у вжитку абревіатури звукового типу на приголосний (ЦУМ),

абревіатури, утворені з алфавітних назв початкових літер словосполучення (КПРС) та ін. У

скорочених назвах машин, механізмів, виробів теж застосовуються назви початкових літер

слова: а-електродвигун — асинхронний електродвигун. Скорочуватися можуть мовні

одиниці різної структури: непохідні і похідні слова, складні слова, складноскорочені слова

тощо.

Серед абревіатур (в широкому значенні цього терміна) можна виділити такі основні

типи, які вживаються в текстах ділових документів:

1. Абревіатури, утворені з початкових літер лексичних компонентів

словосполучення. Ці абревіатури належать до абревіатур буквених, тобто утворених з

алфавітних назв початкових літер вихідного словосполучення, або до абревіатур звукових,

які теж утворені з початкових літер елементів певного словосполучення, але читаються не за

алфавітними назвами літер, а як звичайне слово: ТЛРС, РЛТЛУ, Г ЕС, ТЕЦ, ЦСУ, УВЧ, ЗП,

пор. у тексті: «Південному відділенню В АСГНІЛ протягом 1971 року розробити і подати

Держплану УРСР нормативи строків освоєння виробничих потужностей» (Збірник постанов

і розпоряджень Уряду УРСР, № 8, 1971).

2. Абревіатури буквено-цифрові або звукоцифрові. Це здебільшого назви різних

марок і моделей механізмів, машин: ТУ-134, АН-10, ЛАЗ-695, ЛА-5 Р-5 пор у тексті: «Для

автобусів ЛАЗ-695 «Е» та ЛАЗ-697 «Е» «Турист» з «подібним двигуном застосовується

масло для змазування двигуна ДС-83 з присадкою ДФ-1(350) ТТУ-2-60) за тими ж нормами»

(Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР, № 1, 1974).

Абревіатури обох типів належать до ініціальних абревіатур або акронімів.

3. Абревіатури, утворені зі скорочених початкових елементів (морфем)

словосполучень: сільмаг, місцевком, партком, пор. у тексті: «Зобов’язати відповідні

республіканські комітети профспілок, облвиконкоми і облпрофради забезпечити широке

розгортання та високу дієвість соціалістичного змагання за звання — колгосп, радгосп, район

високої культури землеробства» (Збірник постанов і розпоряджень Уряду УРСР, № 3, 1975).

4. Абревіатури, утворені шляхом поєднання початкової частини одного компонента

(або кількох компонентів) і повного компонента, тобто так звані частковоскорочені слова:

держкредит, держконтроль, культсектор,пор. у тексті: «Обласним управлінням і

навчальним закладам профтехосвіти розробити заходи..» (Збірник постанов і розпоряджень

Уряду УРСР, № 8, 1972).

5. Абревіатури, утворені як складноскорочені або частковоскорочені слова на ґрунті

великих словосполучень-найменувань, частина слів яких при цьому опускається. Цей спосіб

скорочення дає для тексту ділових документів значну економію і збільшує інформативність

його компонентів, пор.: Міністерство будівельного, шляхового і комунального

машинобудування — Мінбудшляхмаш; Міністерство будівництва підприємств нафтової і

газової промисловості — Міннафтогазбуд; Державний плановий комітет Ради Міністрів

УРСР Держплан та ін.