4. Еволюція та визначальні ознаки ринкової економічної системи

Ринкова ЕК система сформувалась наприкінці 18 ст і на сьогодні вважається найгнучкішою ЕК системою, яка під впливом внутр і зовн факторів має властивість видозмінюватись і трансформуватися. Серед характерних рис ринкової ЕК можна виділити такі:

- патування приват власності на ЕК ресурси

- ринкова система координації та управління госп діяльності людей

- кожен господарський об’єкт хоче максимізації прибутку

У своєму розвитку чистий капіталізм, переважав до 20х років ХХ ст.. Змішана ЕК характерна сьогодні для таких країн як США, ВБ. Соціально-ринкова ЕК – це найрозвиненіша форма ринкової ЕК у якій принцип свободи і ринкового госп поєднується з соц порядком і соц прогресом.

5. Механізм координації в економічних системах

Координація – забезпечення та підтримка між різними частинами системи або різним системи для досягнення більшої узгодженості. В ЕК сенсі координація включає в себе необхідність:

Узгоджувати між собою рішення виробників.

Узгоджувати між собою рішення споживачів.

Узгоджувати рішення щодо виробництва і споживання в цілому

У ринковій системі норми ЕК поведінки формуються на основі взаємодії покупців і продавців, які індивідуально зацікавлені в отриманні певних ЕК вигод. Таким чином роль координації дій ЕК суб’єктів і розміщення благ виконує ринковий механізм. В умовах ринкової системи витрати координування набувають форми трансакційних витрат (на збір та обробку інформації, на пошук партнерів, на проведення переговорів та ухв рішення, контролю інф захисту виконання контрактів, із визначення та захисту прав власності, перевірки та та забезпечення дотримання умов угоди).

В ком-адм ЕК сист правила і норми ЕК поведінки і відповідне розміщення благ визнач діями керуючої системи якою є держава в т ч за посередництвом ідеології та позаекономічних засобів в т ч системи примусу. Витрати ЕК діяльності повяз з коорд функц такої системи набув вигляд адміністративних Зіставлення рівнів тарнсакційних і адміністр витрат визначає співвідношення ринкового та адміністративного механ у ринковій ЕК системі.

6. Механізм мотивації економічної діяльності в сучасних економічних системах

Мотив означає спонукальну причину з приводу будь-якої дії. Мотиваційний механізм — сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які зацікавлюють людину у здійсненні певної економічної діяльності з метою задоволення потреб і реалізації інтересів.

Основою матеріальних стимулів до праці є система розподілу доходів. Ця основа залежить від форм власності на засоби виробництва. Економічний стимул, як правило, відбиває залежність одержання продукту в особисте розпорядження суб'єкта від результатів його праці або економічної діяльності.

Мотиваційний механізм діяльності залежить від створення справедливої системи розподілу доходів, яка повинна бути побудована на основі таких принципів:

отримання доходів за працю, в тому числі підприємницьку, землю, капітал;

залежності основної частини доходів від результатів праці, рівня економічної діяльності суб'єктів господарства;

розмір доходів при врахуванні рівня розвитку продуктивних сил повинен забезпечувати нормальні (суспільне необхідні) умови життя; сталості розподілу доходів.

відсутності зрівнялівки в розподілі доходів;

неприпустимості надмірної диференціації доходів у суспільстві, дотриманні соціальної справедливості;

усуненні всякої дискримінації за статтю, національністю, соціальним походженням.

У соціальне орієнтованій ринковій економіці мають враховуватися істотні відмінності у здібностях працівників. Це означає, по-перше, створення однакових умов для їх розвитку; по-друге, надання роботи за здібностями; по-третє, створення необхідних умов для високоефективної праці.

7. Відносини власності в економічних системах

Власність – правове оформлення володіння, розпорядження та використання об’єкта власності. Власність – це не річ, а відношення між людьми з приводу виробництва і присвоєння благ – продуктів праці і природи, це відношення суб’єктів один до одного відповідно до їх відношення до матеріалів, предметів, знарядь. Категорія власності як і будь-яка інша має певні ознаки, що визначають її економічний зміст.

До характерних ознак можна віднести:

– власність – соціально-економічне, виробниче відношення між людьми, а не відношення до речей;

– власність – результат суспільного розвитку, а не окремої людини;

– власність – відношення по присвоєнню благ і послуг;

– оскільки блага виробляються за допомогою засобів виробництва, то провідними пріоритетними є відношення по присвоєнню засобів виробництва;

– у певних умовах засоби виробництва можуть відчужуватись від безпосереднього виробництва , тому власність на засоби виробництва являє собою соціальну форму поєднання робочої сили із засобами виробництва і визначає історичний тип даного способу присвоєння;

– у реальній дійсності власність виступає у конкретній історичній формі;

– на поверхні суспільного життя відносини власності виступають як право власності.