1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.

МНД у широкому тлумаченні – це філософія наук , що узагальнює досвід пізнання світу.

Вона характеризує зв'язок між реальним світом та розкриває загальні принципи пізнання, які можуть бути застосовані в різних науках і при дослідженні різних сфер.

2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні

МНД у вузькому тлумаченні це – особливості аналізу якоїсь конкретної сфери, що цікавиться такими питаннями:

• Чому з’являються і зникають певні теорії ?

• Чому виникають і в чому проявляються кризи певних теорій?

• Які особливості інструментарію мають певні теорії?

3. Особливості методології економічних досліджень.

МНЕД має свої особливості, такі як:

• Значна питома вага суб’єктивного складника (теорії, які діють у кризовому стані не дійсні у стабільному стані)

Ця проблема проявляється у двох взаємопов’язаних явищ інструменталізм та конвенціоналізм

• Критерії підходу до істинності знання

Інструменталізм – істинне лише те, що має корисність ( закони, правила поведінки, пропорції)

Конвенціоналізм – критерієм підходу до істинності знань є логічна побудова (несуперечність логічної побудови)

В ідеалі будь-яка теорія одночасно відповідає критеріям інструменталізму і конвенціоналізму.

4. Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.

Фізіократи (XVII – XVIII ст.)

• природний (об єктивнии) характер економічних законів та руйнівні наслідки їх невиконання,

• ідея загального економічного кругообігу – обміну продуктами і доходами - як перше пояснення цілісності економіки,

• ідея оптимізації державного регулювання економіки податками та визначення основних принципів побудови податкової системи - мінімальні витрати на стягнення, необтяжливість для платників тощо

Класична політичнаекономія (XVIII – XIX ст.)

• саморегулювання економіки - державне невтручання.

• людина як економічна істота з природною мотивацією на реалізацію приватного інтересу,

• праця як джерело вартості - трудова теорія вартості,

• визначення у якості мети підприємницької діяльності прибутку, а її джерела - нагромадження капіталу

Неокласична теорія (XIX- XX ст. та другої половини XX ст.)

• раціональність поведінки економічних суб’єктів - споживачів та виробників - з відповідними законами оптимізації результатів діяльності.

• загальна економічна рівновага як економічний стан, що досягається шляхом узгодження попиту та пропозиції на окремих ринках та між ринками,

• економічний лібералізм з обмеженим державним втручанням в економіку,

• досконала конкуренція як точка відліку - порівняння й оцінки станів, у яких перебуває економіка.

Традиційне кейнсіанство

• залежність випуску від обсягу витрат,

• аналіз нерівноважних станів - економіки у кризовому спаді,

• ефективний попит, як результат державного регулювання економіки,

• ефективність державного регулювання економіки фінансово - кредитними інструментами.

Нове кейнсіанство кінця XX ст.

• залежність реальних величин - випуску та зайнятості – від сукупного попиту у більшій мірі, ніж від цін у зв’язку з нееластичністю (≪жорсткість≫) останніх

• ідея майже - раціональності економічних суб’єктів, спричиненої неповнотою інформації та монополізацією ринків,

• ідея раціонування - поведінки суб’єктів на одному з ринків з врахуванням обмежень на інших,

• загальна економічна рівновага без пропорційних цін різних ринків

• ідея гістерезисну - неповернення безробіття до свого природного рівня

Неоінституціоналізм та нова інституціональна економіка кінця XX ст.

• економічні відносини як такі, що формуються під впливом права, політики, культури, психології,

• інститути - сукупності усталених правил (норм) економічної поведінки та механізмів економічного примусу до їх виконання,

• підхід до економічної системи з позицій рівноважних стащ|і, ідо визначаються не лише параметрами цін та обсягів, а й змінами інституціонального середовища,

• диференціація прав власності, трансакційні витрати, контракти, суспільний вибір тощо - нові інструменти економічного аналізу

• раціональна поведінка - змінювана величина, що формується під впливом складності вибору, наявної інформації, мотивації суб’єктів