- •5. Основні терміни і поняття в галузі охорони праці
- •5. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5. Законодавчі акти з охорони праці, їх загальна характеристика
- •5. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •5. Загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •5. Страхові виплати працівнику потерпілому від нещасного випадку на виробництві
- •5. Обов"язки роботодавця щодо створення на підприємстві здорових,безпечних умов праці
- •5. Служба охорони праці підприємства:створення, функції, повноваження
- •5. Навчання працівників з питань охорони праці
- •5.Порядок проведення та зміст інструктажів з охорони праці
- •5. Обов"язкові медичні огляди працівників:порядок та терміни проведення, фінансування
- •5. Забезпечення працівників транспортної галузі спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту
- •5. Атестація робочих місць за умовами праці
- •5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5. Виробнича санітарія .Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
- •5. Охорона праці жінок
- •5. Охорона праці неповнолітніх
- •5. Інформація та звітність про стан охорони праці підприємства
- •5. Відшкодування роботодавцем юридичним особам та державі збитків ,завданих порушенням вимог з охорони праці
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •5. Розслідування спеціальних нещасних випадків
- •5. Первинні засоби пожежогасіння
- •5. Основні принципи, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги
- •5. Підіймальні пристрої. Особливості безпеки при їх експлуатації
- •5. Правила безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах
- •5. Класифікація посудин, що працюють під тиском
- •5. Причини електротравм
- •5. Класифікація і характеристика вантажів за небезпекою їх транспортування
- •5. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари.Правила безпеки при їх експлуатації
5. Основні принципи, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги
Вивчаючи нещасні випадки та готуючи заходи щодо боротьби з ними, значну увагу необхідно приділити наданню першої долікарської допомоги, яка відіграє важливу роль у процесі подальшого лікування потерпілого і нерідко вирішує подальший стан його здоров'я.
Травми часто трапляються в таких умовах, коли немає можливості терміново викликати "швидку допомогу", або в перші хвилини скористатися допомогою лікаря. У таких випадках дуже часто життя людини залежить від колег по роботі, друзів чи просто випадкових людей, що опинилися поруч, їх вміння надати потерпілому першу медичну допомогу до прибуття лікаря.
Основними принципами, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги, є: правильність і доцільність дій; швидкість та рішучість при виконанні дій; продуманість та спокій.
Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати: характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого; загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях; способи евакуації людей.
Людина, що надає допомогу, повинна вміти: оцінити стан здоров'я потерпілого; визначити, якої допомоги він потребує; забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи; виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця; зупинити кровотечу; накласти пов'язку при ушкодженні; іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток; надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, ураженні електричним струмом, опіках; користуватися аптечкою швидкої допомоги.
При наданні першої допомоги необхідно керуватися такою послідовністю дій: усунути вплив на організм людини факторів, які загрожують її здоров'ю та життю; оцінити стан потерпілого; визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя; викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість; виконувати необхідні дії для рятування потерпілого в порядку терміновості; підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.
Б-25
5. Підіймальні пристрої. Особливості безпеки при їх експлуатації
Підіймальні пристрої в залежності від категорії, конструктивного оформлення і вантажопідйомності поділяються на дві групи. До першої групи належать підіймальні механізми і машини, що підлягають реєстрації в Державному комітеті України з нагляду за охороною праці і опосвідченню її представником. Це - крани всіх типів, вантажозахоплювальні пристрої, ліфти і підйомники номінальною вантажопідйомністю 50 т і вище, електричні талі і лебідки вантажопідйомністю від Юті вище. До другої групи, що не підлягають реєстрації, належать крани, підйомники і механізми з ручним приводом, поворотні крани і ті, що керуються з підлоги за допомогою кнопкового пульту (якщо вони є самостійними підйомними механізмами), автонавантажувачі і штабелеукладачі.
Вони експлуатуються, випробовуються і опосвідчуються відповідно до правил та інструкцій, розроблених на підприємствах, яким вони належать.
Вантажопідіймальні крани. Безаварійна робота вантажопідіймальних кранів залежить від їх конструктивного виконання і правильної експлуатації.
Вантажопідіймальні крани обладнуються пристроями, що забезпечують безпеку праці: кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізмів підіймання і пересування стріли крана, обмежувачами і покажчиками вантажопідйомності, гальмівними пристроями колодкового типу, протиугонними пристроями.
При експлуатації вантажопідіймальних машин забороняється: підіймати вантажі, маса яких перевищує допустиму; одночасно підіймати вантаж і людей; підіймати вантажі, що знаходяться в нестійкому положенні; відривати примерзлі чи завалені землею вантажі, або закладені іншими вантажами; підтягувати вантажі на косому натягненні підйомних канатів; відтягувати вантажі при підійманні; відключати гальма і пристрої безпеки.
Ліфти 1 раз на рік підлягають технічному опосвідченню, при якому здійснюється їх огляд, статичні і динамічні випробовування. При огляді перевіряється робота механізмів, електрообладнання, освітлення, приладів управління і безпеки. Дозвіл на пуск ліфта в експлуатацію видає інспектор технічного нагляду. Всі пасажирські і вантажні ліфти обов'язково обладнуються вловлювачами, які утримують кабіну від падіння при обриві троса, гальмом підйомної лебідки, контр-вантажем, дверними контактами, що виключають можливість руху кабіни при відкритих дверях, вимикачами, що зупиняють кабіну на поверхнях, обмежувачами вантажопідйомності і швидкості, кінцевими вимикачами. При обриві троса вловлювач повинен зупинити кабіну на відстані не більше 0,1 м від точки обриву.
Підйомники призначені для підйому або спуску вантажів (а не людей!). Вони можуть бути як вертикальними, так і похилими і не потребують спеціальної шахти, кабіни, машинного відділення, вловлювачів. Вантажозахоплювальні пристрої. Для комплектування вантажопідйомних машин і механізмів, а також для обв'язки і тимчасового кріплення різних вантажів, що підіймаються і переміщуються машинами при завантаженні і розвантаженні, застосовують вантажозахоплювальні пристрої: одинарні та кільцеві канатні стропи; дво-, чотири-, шестирядні канатні стропи; траверси з закріпленими на них вантажозахоплювальними пристроями; різного виду захоплювачі (кліщові, кільцеві, коромислові та ін.). До вантажозахоплю-вальних пристроїв належать також пристрої з електромагнітним і гідравлічним приводом.
Результати огляду заносять у журнал обліку огляду вантажозахоплювальних пристроїв.
На кожному підприємстві, що експлуатує вантажопідйомне обладнання, повинен бути призначений інженерно-технічний працівник, що несе відповідальність за його справність і безпечну експлуатацію.
Б-26