4…. Малярні роботи;категорії малярних покриттів і стад технологічних операцій.

Малярні роботи — це процес нанесення на поверхні будинків (споруд) чи будівельних конструкцій фарб або лаків. Фарба є основним матеріалом у малярних роботах. Залежно від складу фарби поділяють на водні та безводні. До водних належать клейові, вапняні, водоемульсійні, силікатні. До безводних — олійні, лакові, синтетичні. Вибір фарби залежить насамперед від призначення приміщення, а її колір — від орієнтації приміщення (південь, південний схід чи південний захід — холодні тони; північ, північний схід чи північний захід — теплі тони). Залежно від призначення будинків і споруд, а також нормативних вимог до фарбованої поверхні виділяють такі категорії фарбування: просте •— фарбування поверхонь приміщень складського та допоміжного призначення, а також окремих промислових та сільськогосподарських будівель і споруд; поліпшене — житлових, промислових, адміністративних, навчальних та сільськогосподарських будівель і споруд; високоякісне — громадських будівель культурного призначення та адміністративних першого класу»Чим вища категорія фарбування, тям більша кількість операцій. Операції: 1. Підготування поверхні під фарбування - очищення, загладжування поверхні, розшивка тріщин, ґрунтування поверхні, шпаклювання.Фарбування. На підготовлену поверхню фарбу наносять за допомогою пневматичних установок, установок високого тиску, а також ручних інструментів та пристроїв. Б И Л Е Т 7

1….. Будівельні робітники, Фах, спеціальність і кваліфікація.

Для створення високоякісної будівельної продукції потрібна наявність певної категорії виконавців (робітникш), які мають спеціальні знання і практичні навички для ефективного та безпечного виконання будівельних процесів. Таких виконавців називають будівельними робітниками, їх розрізняють за фахом, спеціальністю і кваліфікацією. Фах будівельного працівника визначається видом роботи, яку він виконує (наприклад, муляр, покрівельник, опоряджувальник).

Будівельні робітники, які мають певний фах, можуть спеціалізуватись на виконанні окремих видів процесів у межах свого фаху, тобто мати спеціальність. Наприклад, покрівельник може бути покрівельни-ком-жерстяником, покрівельником м'яких покрівель; опоряджувальник може мата спеціальність штукатура, маляра, личкувальника, паркетника.

Для виконання будівельних процесів потрібні робітники з різним рівнем підготовки, тофго різної кваліфікації яка визначається наявністю у робітника певних знань і умінь для виконання прийомів і операцій певної складності за визначений час з додержанням нормативних вимог щодо якості продукції.

2….. Види земляних споруд. Технологічні властивості ґрунтів.

Земляні споруди за своїм призначенням поділяють на постійні й тимчасові. Постійними вважають такі споруди, що призначаються для експлуатації протягом тривалого періоду. Це сплановані майданчики, земляне полотно доріг, греблі, дамби, канали, штучні водойми, відстійники тощо.

Тимчасові земляні споруди влаштовують до початку наступних будівельно-монтажних робіт. До них належать котловани, траншеї, перемички, тимчасові нагірні та водоперехоплювальш канави й т. ін.

Котловани — це тимчасові виїмки для зведення фундаментів, окремих частин будівель чи споруд, розташованих нижче поверхні зшліГраншеї —- тимчасові виїмки для укладання труб та інших інженерних мереж, а також зведення стрічкових фундаментів.

Ґрунтами називають породи, що залягають у верхніх шарах земної кори. До них належать рослинний грунт, пісок, супісок, гравій, глина, суглинок, торф, пливуни, різні напівскельні та скельні грунти.

За крутістю мінеральних частинок грунту, їхнім взаємозв'язком та механічною міцністю ґрунт поділяють на п'ять класів: скельні, напівскельні, великоуламкові, піщані (незв'язні) та глинисті (зв'язні).

До основних властивостей та показників грунтів, що впливають на технологію виробництва, трудомісткість та вартість земляних робіт, належать: щільність, вологість, міцність, зчеплення, грудкуватість, розпушуваність, кут природного укосу.

Щільністю піщаних та глинистих грунтів становить 1,5...2 т/м3; нагавскельних не розпушених — від 2 до 2,5, скельних — більш як 2,5 т/м3.

Вологість — це ступінь насиченості пор ґрунту водою; визначаться відношенням маси води та грунту до маси його твердих частинок (у процентах). Ґрунти вологістю до 5 % вважають сухими, 5...30 % — нормальної вологості, понад ЗО % — мокрими.