2….. Влаштування буроін'экційних паль,

Буроін'екційні палі влаштовують забуренням шнекової колони в грунт на повну її глибину. Шнекова колона при цьому повинна мати трубчасте осердя, відкрите зверху і знизу. Бетононасосом, приєднаним гнучким бетоноводом до верху труби шнекової колони, до забою скважини нагнітають бетонну суміш з одночасним підйомом шнека. У процесі бетонування контролюють витрати бетонної суміші, швидкість підйому бурової колони та тиск нагнітання. Після повного підйому шнека видаляють залишки бурового шламу. За потреби в забетоновану свердловину вдавлюють арматурний каркас та формують оголовок палі. Такі палі доцільно влаштовувати в сухих стійких грунтах, тому що у водонасичених слабких ґрунтах стовбури паль можуть мати некошрольовані розширення або розриви цілісності.

3…... Різновиди методів кам 'яної кладки в зимових умовах.

Кладка способом заморожування. Використовують розчини марки не нижче МІ О рухливістю: 9,. .13см- для конструкцій з повнотілої цегли і бетонного каменю, 7...8-3 дарчастої цегли, 4.. .6 - з бутового каменю. Розчин готують на підігрітій воді й заповнювачах. Цеглу і камінь ретельно очищають від снігу і полою (намерзлого льоду).

Кладка на розчинах з противоморозними добавками. Введення у розчин протиморозних хімічних добавок знижує температуру замерзання рідинної фази розчину та прискорює процес його твердіння. Розчин з протиморозними хімічними добавками після його укладання встигає добре ущільнитися, віддати надлишкову воду та набрати розрахункової міцності, потрібної на початок замерзання. За розрахункову беруть міцність не менш як 20 % проектної. Це забезпечує набрання розчином проектної міцності (без її зниження) після його відтавання і твердіння протягом 28 діб при температурі вище +5 °С.

Як протиморозні добавки використовують солі лужних і лужноземельних металів та деякі органічні сполуки, які додають від 2 до 12 % від маси в'яжучого: нітрит натрію (НЩ нітрит кальцію (НК), поташ (П), хлориди натрію (ХН) і кальцію (ХК), сполуки нітриту кальцію і сечо¬вини (ШМ) та нгг|шт-штрат-хлорвд кальцію із сечовиною (ННХК+М) тощо. Нітрити натрію і кальцію, поташ та сполуки нітриту кальцію і сечовини застосовують для армованої та неармованої кладки, а хлориди натрію і кальцію та нітрит-нпрат-хлорид кальцію із сечовиною тільки ддя неармованоі.

4…..Для забезп. мінім. інтенс. бетонув. масивних констр. при значній площині блока суміш укладають східчастими шарами.Ширину смуг визнач.з умов зручності укладання та ущільнення суміші.приблизно 2-5м.Укладають суміш в одному напрямку.при бетонування масивних конструкцій до 2м. завтовшки бетонну суміш уклад. також похилими слоями. Під час уклад. суміші похилими шарами погірш. однорідність бетону та якість поверхні.

Б И Л Е Т 20

1….. Технічне нормування. Норма часу (Нч) і норма витрат праці (Нвп).

Технічне нормування — встановлення кількісних норм витрат праці, машинного часу та матеріальних ресурсів на одиницю будівельної продукції. Норми витрат праці встановлюють у вигляді норм часу і виробітку.

Норма часу — це час, який встановлено на виконання одиниці продукції робітником відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організації праці і виробництва. Норма витрат праці — це витрата праці, яка встановлено на виконання одиниці продукції робітниками відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організації праці і виробництва.

(ЛЮД.-ГОД/М3)

2….. Призначення і види кам 'яних кладок.

Призначення і види кам'яних кладок. Довговічність, міцність і вогнетривкість кам'яних матеріалів, а також поширення їх у природі сприяють широкому використанню кам'яних конструкцій при зведенні промислових і цивільних будинків та інженерних споруд різного при¬значення.

Кам'яну кладку виконують з окремих каменів, які укладають у певному поєднанні. Для кладки використовують природні і штучні каменеподібю матеріали у вигляді цегли, каменів, дрібних і великих блоків, а також облицювальні і теплоізоляційні матеріали і вироби, кладочні розчини, бетон і арматуру. Застосовують кам'яні матеріали правильної і неправильної форми. Види кладок: 1. Цегляна(рядова, лицьова, вогнетривка, кислотривка) - зовн, внутр. стіни, огороджувальні

2. Дрібнобяокова - стіни, стовпи, перегородки.

3. Великоблокова - фундаменти і стіни великоблокових будинків.

4. Бутова - фундаменти, стіни підвалів, підпірні стіни.

5. Бутобетонна - фундаменти, стіни підвалів та інших заглиблених конструкцій промислових і цивільних будинків і споруд.

3…... Технологія опалублення колон, стін і плит перекриттів. Розпалублення конструкцій.

Опалубку стін починають збирати з установлення з двох боків стін маякових стояків з розкріплюванням їх тимчасовими підкосами та стяжками. При висоті стін більше ніж 3 м одаочасно з маяковими стояками з одного боку встановлюють риштування. До маякових стояків гвинтами закріплюють схватки, а до них шити. У процесі встановлення щитів протилежні сторони опалубки з'єдаують інвентарними стяжками, які пропускають через пластикові труби чи бетонні вкладиші-розпірки з отвором

При демонтажі опалубки стін послідовно розбирають (зверху вниз) підкоси і маякові стояки, робочі кріплення і схватки, щити, опалубки. Останніми розбирають риштування.

Збирання опалубки плит перекриття починають з вивіряння позначок рівня на опорних гніздах стін чи балок, що попередньо влаштовуються для обпирання інвентарних розсувних підгримувальних ригелів. Після цього з розрахунковим кроком від 300 до 900 мм установлюють розсувні ригелі» На них укладають щити опалубки. Обов'язковоюумовою є обпирання щитів не менш як на три ригелі. Необхідний будівельний прогин досягають гвинтовою затяжкою і підкладанням спеціальних сталевих пластин 1...4 мм завтовшки. Опорні гнізда закривають кришками з картону, фанери чи листової сталі, щоб запобігти попаданню в них бетону.

Розбирання опалубки починають з демонтажу одного із середніх ригелів, на якому щити стикуються із попередньо влаштованим проміжком 10... 15 мм, закладеним клоччям і перекритим тонкою фанерою чи смугою листової сталі. Суміжний ригель послаблюють, відводять від щитів у центрі на 5...8 см, але не виводять з опорних гнізд. Дещо менше відводять третій ригель, після чого починають демонтаж щитів.

4…... Поняття про бурові роботи; способи буріння. Бурове обладнання та інструмент

Комплекс заготівельно-транспортних та основних процесів і операцій з улаштування порожнин (свердловин і шпурів) називають буровими роботами. Процес буріння складається з двох операцій: руйнування (відділення) породи на дні (у забої) бурової виробки та видалення зруйнованої породи з неї. Залежно від характеру руйнування порід та глибини виробок застосовують такі способи буріння:

1) механічні — ударний, обертовий, вібраційний, ударно-обертовий, коли породи руйнуються під впливом на них бурових інструментів;

2) фізико-хімічні — термічний, вибуховий, гідравлічний, електрогідравлічний, ультразвуковий та плазмовий.

Бурове обладнання та інструменти; буріння шпурів – перфоратори,електросвердла;

За допомогою горизонт. Буріння можлива прокладка трубопроводу під діючими дорогами(залізницями,водоймами),де будівництво трубопроводу відкритим способом неможливе або ускладнене. Після закінчення буріння не пошкодж. існуючі комунікації; не потрібно перекривати автомобільні та залізничні дороги.

Переваги: не завдається шкода н./с., зменшення витрат на буд. та реконструкцію, не потрібен великий штат робітників. За різних клімат. умов здійсн.: в щільно забуд. міськ. кварталах під діючими дорогами,під ярами, водоймами, скельних породах та важких грунтах, в охоронних зонах.

Б И Л Е Т 21