4…… Шпалерні роботи; визначення, види шпалер, склад процесу та порядок наклеюванняна поверхні

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх поверхонь шпалерами, лінкрустом та синтетичними рулонними матеріалами.

Залежно від матеріалу та експлуатаційних властивостей шпалери поділяють на звичайні вологостійкі та звуковбирні.

Крім того, шпалери можуть бути паперові, вінілові, текстильні, із металевої фольги, деревної я&обт, на основі сюїоткашш^ Ш зовнішньому вигляду & поділяють шм^І^^тмні^вопсисті. і рельєфним рисунком,гофровані, рідкі. Рельєфні шпалери, як правило, фарбують водоемульсій фарбами після наклеювання. Склад процесе? та порядок наклеювання на поверхні:очищення поверхонь стін, грунтування поверхонь стін миловаром, підмазування окремих місць, нанесення клею на стіни, нанесення клею на шпалери, наклеювання шпалер унапуск, наклеювання упритул

Б И Л Е Т 9

1… Ланка, бригада, Спеиіалізовані і комплексні бригади.

Ланка — це найменша група виконавців, кількісний склад якої має обґрунтовану виробничо-технологічну доцільність. До складу ланки звичайно входять кілька робітників однієї спеціальності й обов'яз¬ково різної кваліфікації. Кілька ланок об єднуються у бригади, на чолі яких стоять бригадири — досвідчені робітники V чи VI розряду. Кількісний і кваліфікаційний склад ланок і бригад встановлюють залежно від обсягів робіт та складності процесів, що виконуються. Спеціалізовані бригади формують для виконання великих обсягів робіт, які складаються з однорідних простих робочих процесів. Комплектують ці бригади з ланок робітників однієї і тієї самої або суміжних спеціальностей (бригада паркетників, бригада малярів), загальний кількісний склад таких бригад становить 25-30 чол.

Комплексні бригади формують для виконання складних робочих процесів, коли потрібно забезпечити технологічну та органваційну узгодженість виконання простих робочих процесів, які складають комплексний (складний) процес. До складу комплексних бригад належать ланки робітників різного фаху і спеціальності. Так, при зведенні монолітних залізобетонних конструкцій формують комплексну бригаду, до складу якої належать ланки теслярів, арматурників, бетонників, слюсарів тощо, виконуючих процеси встановлення і розбирання опалубки, монтажу арматури, укладання бетонної суміші, догляду за бетоном та інші прості процеси, які організаційно і технологічно взаємозалежні і пов'язані єдиною кінцевою продукцією. Комплектують комплексні бригади із 40-50 робітників.

2….Технологія розробки і укладання ґрунту земснарядами; сутність і схеми виконання робіт.

Земснаряд (.рис. IV, 15, а) —це баржа, оснащена ґрунтозабірним устаткуванням для вільного всмоктування чи всмоктування з одночасним розпушуванням (фрезами, лдророзпушувачами тощо), ґрунтовим насосом, плавучим пульпопроводом на понтонах, з'єднаних із береговим пульпопроводом, папільонажними палями та лебідками з якорями для фіксування робочого положення.

Розроблення ґрунту починають із заглиблення до заданої позначки всмоктувального пристрою. У процесі його заглиблення земснаряд час від часу відводять назад та вбік для розширення воронки. Для подальшого розроблення виїмки земснаряд папільонують, тобто переміщують його в забої пальово-тнаттм способом за допомогою канатів по дузі кола, канатним способом — маніпуляцією лебідками з періодичним перекладанням якорів чи пальово-безканатним способом — обертанням ґрунтозабірного пристрою навколо вертикальної осі з подачею земснаряда вперед відштовхуванням від нагарної палі.

Для розроблення 1 м3 піщаних ґрунтів витрачається 7... 11м3 води, піщано-гравШних та суглинистих — від 14 до 22 м3.

Укладання ґрунту в насип засноване на випаданні завислих його частинок із пульпи під час зниження швидкості потоку до ОД.ДОЗ см/с після випуску пульпи у відстійні басейни, що влаштовуються на місці майбутнього насипу (рис.ГУ. 15, б).

Насипи, на яких передбачається будувати будь-які споруди, намивають шарами 0,5.,.2,5 м завтовшки з піщаних чи піщано-гравелиетих ґрунтів. До початку намивання по контуру майбутнього насипу за допомогою бульдозера влаштовують обвалування з місцевого ґрунту. Якщо висота намивного шару менше ніж 2 м, заздалегідь, до початку намивання, зводять фундаменти, а по території, що намивається, прокладають водопровідні та кшалізаційні мережі.

3……Для забезп. мінім. інтенс. бетонув. масивних констр. при значній площині блока суміш укладають східчастими шарами.Ширину смуг визнач.з умов зручності укладання та ущільнення суміші.приблизно 2-5м.Укладають суміш в одному напрямку.при бетонування масивних конструкцій до 2м. завтовшки бетонну суміш уклад. також похилими слоями. Під час уклад. суміші похилими шарами погірш. однорідність бетону та якість поверхні.

4……Улаштування підлог; конструктивні елементи, види підлог, улаштування суцільних підлог із штучних і рулонних матеріалів.

Підлога є частиною будинку чи споруди, вимоги до якої залежать від призначення будинку

(споруди) у цілому і кожного приміщення зокрема.

Підлога мають бути довговічними, надійно протистояти стиранню верхнього шару, бути

важкозаймистими, мати високі показники з теплозвукоізоляції, хороші ексшгуатаційно-гігієнічні

властивості, відповідати високим художньо-декоративним вимогам.

Підлога складається з таких основних конструктивних елементів;

покриття (чистої підлога) — верхнього елемента підлоги, який сприймає експлуатаційне

навантаження;

прошарку — проміжного шару, який з'єднує покриття з нижніми елементами підлога (мастика,

клей, цементно-піщаний розчан);

рівняпьного шару — шару 8... 15 мм завтовшки з цементно-піщаного, полімерцементного та інших

розчинів;

ізоляційного шару — гідро-, тепло- і звукоізоляційного покриття;

підстшьного шару (підготовки) — елемента підлоги, який розподіляє навантаження на грунт

(гравій, шлак, щебінь),

Технологія влаштування підлог залежить насамперед від матеріалу покриття. Саме за ним підлоги

поділяють на суцільні, зі штучних та рулонних матеріалів.

До суцільних підлог належать бетонні, мозаїчні, цементно-піщані, асфальтобетонні,

металоцементні, ксилолітові, полімерцементно-бетонні, наливні.

До підлог із штучних матеріалів належать покриття з деревини, кераміки, скла, природного

каменю, шлакоситалу, полівінілхлоридних плиток, бетонних плит тощо.

Суцільні покриття підлога влаштовують по підстильному шару, стяжці з бетону або по

залізобетонному покриттю.

Зі штучних матеріали використовують у будівництві завдяки високим експлуатаційним

показникам і поширенню похідних матеріалів для виготовлення їх. Подаяють на два види: холодні

(з кераміки, шлакоситалу, скла) і теплі (на основі деревини).

До рулонних матеріалів, якими опоряджують підлога, належать різні види ленолеуму та

синтетичні килими.

Лінолеум, який використовують у будівництві, має три різновиди: гумовий (гулін), полівінілхлорид

нш і гліфталевий. У свою чергу, полівінілхлоридаий лінолеум може бути безосновним, на

тканинній чи теплозвукоізоляційній основі.

Улаштування лінолеумних підлог передбачає виконання таких процесів: підготовка основи,

підготовка лінолеуму, приготування клеїльної мастики (клею), укладання лінолеуму, прирізання

або зварювання швів між полотнищами, прибивання плінтусів, натирання підлога мастикою або

покриття її лаком.

Б И Л Е Т 10