6. Ринок інформації

У кінці XX ст. людство вступило в новий етап науково- технічної революції — інформаційну еру. 3 цього часу успішність економічного розвитку країни визначається її доступом до інформаційних ресурсів. У сучасному виробництві інформація відіграє роль найважливішого вирішального ресурсу. Тому вона стала найкоштовнішим елементом витрат виробництва. В загальному розумінні інформаційний ресурс — це сукупність знань, документальних, речових відомостей і даних, потрібних і достатніх для створення нового конкурентноздатного виробу.

Створення, зберігання та використання інформаційного ресурсу вимагає витрат і забезпечує корисний ефект споживачеві. Тому даний ресурс стає об'єктом специфічного ринку — ринку інформації. На відміну від інших ринків на ньому обертаються товари особливого роду — так звані знаки, в яких закодована інформація. Серед них:

▬ знаки традиційної (паперової) інформації — патенти, ліцензії, ноу-хау, проектна документація, рецепти;

▬ знаки сучасної (машинної) інформатики — алгоритми, програми, відеофільми, комп'ютерні ігри, магнітні звукофіксатори;

▬ дослідні зразки, які мають лише інформаційне значення, але згодом можуть використовуватись у виробництві.

Провідну роль на ринку інформації відіграє науково-технічна інформація, яка є вирішальним фактором суспільного прогресу. На жаль, в Україні ускладнено формування ринку науково-технічної інформації. Винаходи та розробки, які створюються талановитими українськими вченими та фахівцями-раціоналізаторами, не мають попиту з боку вітчизняного товаровиробника. Частково це зумовлено загальним спадом виробництва протягом 90-х років. Зростання попиту на інформаційні ресурси в Україні можливе за умов пожвавлення виробництва, збільшення приватного фінансування науково-технічних робіт, прийняття законів, які захищають авторські права, регламентують взаємовідносини продавців та покупців на ринку інформації.

III. Дидактичний матеріал, який пропонується використати на уроці-лекції

Схема 1

Структура національного ринку