22. Методичне обґрунтування результативного проведення уроків-бесід з

позакласного читання.

Безпосереднє продовження класного читання – це найкращий спосіб результативності проведення уроків-бесід з позакласного читання завдяки зв'язку цих уроків. Наприклад, на уроках читання учні знайомилися з казками народів світу, які подаються скорочено. А до уроку позакласного читання вони мають прочитати за списком, рекомендованим учителем, 5-6 казок у повному обсязі. Безпосередній зв'язок цих уроків читання може здійснюватися приватними прийомами або шляхом перенесення читацького досвіду і системи знань у процесі читання додаткових текстів. До цих уроків учителю слід знати рекомендовані дітям твори і запропонувати питання, що стосуються теми заняття:

- Що ви знаєте про творчість цього письменника з уроків позакласного читання?

- З якими творами даного письменника ви вже познайомилися?

- Яку книгу читаєш дома? Хто її написав? тощо.

Крім того, між класним і позакласним читанням існує зв'язок опосередкований. Робота з книгою, формування навичок читання, які отримують учні на уроках класного читання в певній системі і з урахуванням вікових особливостей дітей, повинні використовуватися на уроках і позакласного читання. Чим більше різноманітних текстів виявиться прочитаними, тим цікавішим буде урок. Бесіда з дітьми про прочитане на уроках позакласного читання ніколи не носить форми чіткого опитування; на уроці „не існує оцінок у перших-других класах, у третіх-четвертих – ставиться лише позитивна оцінка". Звідси і своєрідність домашніх завдань для уроків з позакласного читання: читати книги, що відносяться до визначеної теми уроку; вміти пояснити зміст вибраної теми чи серії книжок.

23. Типологія уроків із нестандартною організацією навчального матеріалу.

1. Урок-мандрівка

МАНДРІВКА У ДИВОСВІТ НАТАЛЕНИ КОРОЛЕВОЇ

2. Урок-зустріч з поезією

"ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ... " (За поезією Богдана-Ігоря Антонича)

3. Урок-діалог

ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ДРАМИ ІВАНА ФРАНКА "УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ"

4. Урок-автограф

"ЩОБ НЕ ЗБІДНІЛА ПЕРЕБОЛЕНА ДУША" (творчість Галини Пухти)

5. Інтегрований урок

СТРІЛЕЦЬКІ ПІСНІ

6. Уроки-КВК

УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І.С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО "ХМАРИ"

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ-КВК ЗА ПОВІСТЮ ОСИПА МАКОВЕЯ "ЯРОШЕНКО"

ОБРАЗИ РОМАНУ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША "ЧОРНА РАДА" (ЯКИМ СОМКО, ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ, КИРИЛО ТУР, ПЕТРО ШРАМ)

РОМАН ІВАНИЧУК. "ЯНИЧАРИ".

7. Урок-прем'єра книги

ПРЕМ'ЄРА КНИЖКИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО "ПРЕДОК"

24. Специфіка шкільного уроку-лекції.

Специфіка шкільної лекції полягає в тому, що діяльність вчителя тут невіддільна від діяльності учнів: читаючи лекцію, необхідно одночасно керувати роботою слухачів. Готуючись до уроку, важливо думати не тільки про те, що і як розповісти в лекції, а й про те, що на уроці будуть робити учні, яку мету перед ними поставити, як підготувати їх до сприйняття і засвоєння матеріалу, якого рівня в оволодінні знаннями і вміннями досягнуть вони на даному уроці і як це можна перевірити. Словом, урок-лекція дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів, впливати на кожного з них.

Широкому та ефективному застосуванню лекції заважає застаріле ставлення до неї як до прирікає учнів на роль пасивних слухачів.

Насправді ж на лекції діяльність учнів має три форми. Це сприйняття матеріалу, при якому працюють емоції, мислення, уява, пам'ять, мова, це участь у повідомленні матеріалу (доповідь, реферат, виразне читання); це самостійна робота під час Обираючи ті чи інші прийоми роботи, треба виходити з того, який матеріал викладається, яку мету ставить учитель. Є лекції, звернені насамперед до розуму, логічного мислення учнів. Це лекції на теоретико-літературні теми. При слуханні їх доречні різного роду записи: складання плану, тез, конспекту. При сприйнятті оглядової теми запису також можливі. Але іноді в лекцію включаються виразне читання, звучання музичних творів та інші види демонстрації творів мистецтва. Важливо використати цей момент для естетичного співпереживання; бажано в цей час не записувати.

Є лекції, звернені до емоцій, наприклад розповідь про останні роки життя Пушкіна з читанням уривків зі спогадів сучасників, листів, або лекція про життєвий подвиг Чернишевського, або заочна екскурсія по місцях, пов'язаних з життям Маяковського. Мета такої лекції-переконати, розбудити почуття. Конспектування тут недоцільно: переклад слова вчителя в логічний план може позбавити його виховної сили. Приступаючи до такої лекції, можна запропонувати учням в кінці уроку відповісти усно на проблемне питання, осмислити враження від почутого.

Головна форма діяльності учнів на уроці-лекції-це сприйняття слова вчителя. Щоб сприйняття було повноцінним, необхідно багато умов, але головне-захопленість самого лектора, глибоке знання предмета. І слухачів, володіння мистецтвом усного слова. У нас немає можливості викласти хоча б основи риторики-розвивалася протягом тисячоліть науки про ораторському мистецтві. Зупинимося лише на деяких прийомах, що допомагають активізувати сприйняття лекції дітьми.