12. Урок-екскурсія до пам’ятника т. Шевченку в Харкові (підготовча робота,

структура, процес реалізації, моніторинг).

Тема уроку: Розвиток зв’язного мовлення.

Мета уроку: Формувати вміння писати твори-описи пам’яток історії та культури.

Розвивати усне і писемне мовлення, мислення, логіку, збагачувати словник дітей.

Виховувати національну свідомість.

Обладнання: пам’ятник,план-схема, путівники, аудіо запис

На фоні музики звучать рядки з Шевченкового «Заповіту»

Учитель промовляє вступне слово «Твоє заповітне бажання виконали вдячні нащадки, дорогий Тарасе, наш рідний Кобзарю. Піднісся ти над Україною у всій своїй величі. І стоїш ти на сторожі волі і незалежності свого народу…»

Вчитель розповідає про історію створення пам’ятника, учні уважно слухають

Запитання до учнів.

Хто автор цього мистецького витвору? Що ви про нього знаєте? Хто керував архітектурними роботами при спорудженні пам’ятника?

Наступний етап роботи — колективне складання плану до твору на задану тему. (Запишіть план).

Самостійно опрацюйте план-схему до твору-опису пам’ятники історії та культури. Продумайте окремі пункти до майбутнього плану. (1 хв.)

План-схема

І. Відомості про людину, якій встановлено пам’ятник, і де він встановлений.

II. Історія створення пам’ятника. Хто є автором монумента.

III. Загальне враження від мистецького витвору.

IV. Опис самої скульптури.

V. Опис постаменту.

VI. Як вписується пам’ятник у місцевість. Як він сприймається в архітектурному ансамблі площі, на якій знаходиться.

Домашнє завдання: написання твору «Моє враження від відвідування пам’ятника Т. Шевченка у Харкові»

13. Організація самостійної роботи учнів під час вивчення

широкоформатних епічних полотен.

на такому уроці необхідні й інші види самостійної роботи: складання плану чи тез, відповідь на питання і т.д.

З цим пов'язані специфічні цілі уроків. Участь у такому уроці вимагає від учня визначення своєї власної позиції, особистої думки, виявлення здібностей. Головна мета уроків з вивчення роману-формування вміння самостійно працювати, шукати вирішення проблеми, всебічно розкриваючи свої особисті якості. Звичайно, і на інших уроках треба прагнути до цього, але все ж таки розмова більшою мірою, ніж, наприклад, лекція, створює сприятливі умови для реалізації можливостей кожного учня, для самостійного пізнання й творчості.

Готуючись до вивчення великого епічного твору, вчитель намічає певні акценти в його розборі. Виходячи з цього, він відбирає для докладного розгляду певні епізоди, намічає послідовність і прийоми їх розгляду. Учні найчастіше спочатку не розуміють, чому їм пропонують розглянути докладно саме ці епізоди, зіставити саме цих персонажів. Вважається, що потім, коли в процесі аналізу розкривається зміст епізодів, встановлюється зв'язок між ними і твором в цілому, це повинно стати зрозумілим. Проте з'ясування учнями змісту твору ще не означає, що вони усвідомили і хід самого аналізу, навіть якщо на це зверталося спеціальну увагу на заключному уроці. Ось чому коментування ходу майбутнього аналізу настільки важливо. Успіх уроків в значній мірі залежить від того, наскільки змістовним та емоційним буде вступне слово, в якій мірі воно активізує читацький досвід учня. Головне, що є умовою і основою всіх навчальних занять з літератури,-це читання твору. Від організації читання залежить багато в чому "успіх всієї роботи над літературної темою. Таке спільне читання перших розділів (або дій) складних для сприйняття школярів творів дуже важливо Читаючи складний текст, педагог пояснює, коментує його. Учні, тонко відчувають літературу, відгукуються першими, їхня реакція передається іншим, а там вже весь клас слухає з інтересом, напружено. Поки. немає такого колективного відгуку, не можна вимагати, щоб всі школярі прочитали складний твір. Неточності сприйняття, навіть помилки можуть бути виправлені пізніше, а перше враження від прочитаного залишається надовго, і перебудувати його важче, ніж підготувати учнів до сприйняття твору. - Але коли ця підготовка проведена, то твір має бути прочитане учнем (у класі або вдома) повністю.

Можна виділити три різновиди діяльності учнів на уроці при аналізі роману::

1) розгорнуті виступи учнів за заздалегідь поставлених питань та обговорення як самих проблем, так і виступів;

2) обговорення рефератів або доповідей учнів;

3) диспут.

Процес вивчення епічного твору обов'язково передбачає самостійну роботу учнів:

а) текстуальне вивчення твору;

б) вдумливе прочитання тексту, що вже готує до аналізу твору;

в) удоконалення читацької культури учня.

Досить поширеним прийомом роботи над епічним твором є складання плану

– якщо це роман- то до окремих частин, якщо це повість- можна до

всього тексту. Складання плану передбачає гарне знання тексту твору,

орієнтації в композиції твору; дана робота привчає учнів стежити ,як

рогораються події, як вони між собою пов'зані, учні стежаь за

своєрідністю побудови твору, особливостями описів, пейзажів,

відступів, портретів, авторських характеристик.