Тема 2. Методична робота в школі 45

Після пленарного засідання учасники конференції обмінювалися дос­відом роботи зі створення системи виховання у національній школі в 7 секціях: 1) завідувачі відділами освіти рай(міськ)вно, рай(міськ)метод-кабінетами, директори ПТУ, які працювали над проблемою "Координа­ція зусиль соціальних інститутів і осередків у національному вихованні"; 2) методисти з виховної роботи, керівники районних методоб'єднань класних керівників, заступники директорів шкіл з виховної роботи, зас­тупники директорів ПТУ з виховної роботи (проблема "Учень і педагог у системі національного виховання"); 3) директори позашкільних уста­нов (проблема "Формування в учнів національної свідомості, творчих інтересів і таланту"); 4) директори загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, керівники районних методичних об'єднань педагогів-організаторів (про­блема "Молодіжний рух — складова національно-патріотичного гарту учнівської молоді"); 5) керівники районних метод об'єднань дошкільних закладів (проблема "Використання народної педагогіки в дитячому са­дку"); 6) керівники районних методоб'єднань початкових класів (про­блема "Формування національної свідомості в учнів початкових класів"); 7) викладачі вищих та середніх навчальних закладів (проблема "Націо­нальна освіта: новаторство в традиціях").

Підведення підсумків і прийняття рекомендацій конференції щодо ство­рення національної системи виховання проходило на підсумковому пле­нарному засіданні.

Постійно діючі та епізодичні семінари спрямовані на вдоскона­лення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих учителів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторсь­ких умінь керівників шкіл.

Епізодичні семінари зумовлені терміновою потребою у розв'язанні окремих проблем у роботі вчителів, вихователів, керівників шкіл і прово­дяться один або два рази в рік. Такі семінари можуть проводитися для тих вчителів-предметників, вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня шкіл області, району, які одержали рекомендації за результатами атестації, для керівників районних методичних об'єднань, директорів, заступників директорів середніх загальноосвітніх навчаль­них закладів. Тематика семінару для вчителів, які одержали рекомен­дації за результатами атестації, визначається на основі зауважень атес-таційної комісії і може бути такою: "Шляхи підвищення ефективності уроку", "Форми організації самостійної роботи учнів на уроці", "Індиві-

46 Тема 2. Методична робота в школі

дуалізація навчальної роботи на уроці", "Робота з попередження право­порушень учнівською молоддю", "Виховання в учнівської молоді почут­тя патріотизму" та ін.

Для керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів на епі­зодичних семінарах можуть розглядатися такі питання: "Наукові основи організації внутрішньошкільного керівництва і контролю", "Системний підхід до аналізу навчально-виховного процесу на уроці", "Оптимізація роботи заступника директора школи з навчально-виховної роботи" та ін.

Постійно діючі семінари, як правило, плануються на один рік. Періо­дичність занять — один раз на місяць або чверть. Тематика постійно діючих семінарів визначається тими завданнями, які ставить держава перед школою для вдосконалення навчально-виховного процесу.

Курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Підвищенню загального, фахового і методичного рівня педагогічних працівників сприяють курси підвищення кваліфікації. Учителі, вихова­телі, керівники закладів і установ освіти, працівники відділів та управ­лінь освіти один раз у 5 років проходять курси підвищення кваліфікації. Можуть організовуватися і проблемні курси для вчителів, які працюють за новими навчальними програмами, підручниками; для вчителів-мето-дистів, старших учителів; а також курси з актуальних проблем навчан­ня і виховання школярів.

На курсах підвищення кваліфікації використовують різні форми занять: лекції, практичні та лабораторні заняття, ділові ігри, бесіди за круглим столом, спостереження та аналіз навчальних та виховних занять у кра­щих школах області. У ході лекційних і практичних занять слухачів кур­сів знайомлять з проблемами суспільно-політичного життя країни, най­новішими досягненнями педагогіки та психології, новими ефективними формами, методами і прийомами навчання і виховання, передовим пе­дагогічним досвідом роботи вчителів-новаторів, педагогічних колекти­вів шкіл, новими навчальними засобами і ТЗН, дидактичними матеріа­лами.

Виділяють чотири рівні підвищення кваліфікації педагогічних кадрів: республіканський, обласний, районний(міський), шкільний.

На республіканському рівні (забезпечують Український інститут під­вищення кваліфікації управлінських кадрів освіти, Інститут змісту і ме-