Лекція №4 тема: Вікові особливості вищої нервової діяльності у дітей

План

1. Загальні поняття про ВНД людини.

2. Основні принципи рефлекторної теорії І.П.Павлова (принцип детермінізму, аналізу і синтезу, структурності).

3. Аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, її вікові особливості у дітей і значення.

4. Поняття про динамічний стереотип. Його особливості у дітей, значення.

5. Загальні поняття про I і II сигнальні системи дійсності.

6. Розвиток і становлення II сигнальної системи і абстрактного мислення у дітей різних вікових періодів.

7. Загальні і часткові типи ВНД, класифікація по І.П.Павлову (самостійно).

Література

1. А.Г. Хрипкова. Вікова фізіологія. – Київ, 1982. – С. 73-89, 91-97.

2. Анатомія і фізіологія людини / Під ред. П.І. Старушенко. – Київ, 1992. – С. 174-179.

3. А.Г. Хрипкова и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М., 1990. – С. 41-55.

4. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студ. небіол. спец. вищ. пед. навч. закл. – К.: Професіонал, 2004. – С. 339-398.

1. Загальні поняття про внд людини

Сама назва ВНД трактується як сукупність взаємозв'язаних нервових процесів, які діють у вищих центрах головного мозку, які забезпечують вищі психічні реакції людини. ВНД – є нерозривна єдність спадкових і набутих форм пристосування організму. Вперше в 17 столітті французький вчений Рене Декарт відкрив і сформулював рефлекторний принцип поведінки тварини і людини. Це мало величезне значення для послідуючих наукових відкриттів фізіологічних основ психічної діяльності людини. Але сам Декарт вважав, що рефлекси лежать тільки в основі автоматичних дій людини, а на вищі форми поведінки вони не розповсюджуються. Слідуючим великим кроком в перед по вивченню фізіологічних механізмів ВНД були наукові праці видатного чеського вченого І.Прохазки. він вперше описав рефлекторну дугу, більш досконало і науково розтлумачив поняття "рефлекс". Прохазка першим став відстоювати точку зору про те, що вся діяльність нервової системи, в тому числі й психічна, мають рефлекторний принцип. На жаль, ці погляди І.Прохазки не були підкріплені експериментальними дослідженнями, тому і не одержали широкого розповсюдження і признання. Тим більше, що накопичувалися багато наукових даних про різні форми дуже складної психічної функції людни, які вилились в те, що у другій половині 19 століття виникла нова наука – психологія. Значна частина видатних вчених-психологів того часу (Циган, В.Ф.Чиж та ін.) вважали, що психічна діяльність не залежить від фізіологічної діяльності нервової системи, не зумовлена впливами зовнішнього середовища, функціонує тільки завдяки своїм внутрішнім закономірностям. У зв'язку з цим ВНД вважалася науковою, виключно психологічною. Російський вчений І.М.Сєченов своїми дослідженнями по рефлексам головного мозку (1863 р.) ще більше розвинув ідею І.Прохазки про те, що рефлекторні механізми лежать в основі психічної діяльності людини, і що психічна діяльність людини зумовлена впливами зовнішнього середовища. Він був ідейним натхненником І.Павлова в його майбутніх працях і відкриттях по ВНД.

І.П.Павлов і його школа. На протязі 35 років проводились експериментальні роботи по фізіології ВНД, які одержали признання в усьому цивілізованому світі. Про них буде іти мова при вивченні тих чи інших розділів ВНД (вчення про умовні рефлекси, про сигнальні системи, типи ВНД у людей і тварин і т.д.). Після смерті Павлова вчення його продовжили багато його учнів і послідовників як у нас, так і за кордоном (П.К.Анохін, К.М.Биков, Чернігівський, Орбелі, Ю.Конорські та ін.). Крім Павлова і його школи питання фізіології ВНД самостійно розробляються В.М.Бехтерєвем, Беритовим, на Україні акад.Костюком, В.Скоком та іншими.