3. Статистичні методи аналізу даних та задачі, що розв’язуються з їх застосуванням.
Вибір методів статистичного аналізу визначається, звичайно, двома основними передумовами:
1. Характером отриманих даних (форма емпіричної інформації, яка зафіксована в анкетах, бланках інтерв'ю);
2. Видом обробки емпіричної інформації (звіт про проведене соціологічне дослідження, наукова стаття, інформація для засобів масової комунікації тощо). У цілому існують два найважливіші типи методів статистичного аналізу, призначені для розв'язання основних дослідницьких завдань: 1) представлення (опис) даних; 2) вимір зв'язків та залежностей між даними.
Вибір конкретної процедури статистичного аналізу даних за результатами соціологічного дослідження залежить від типу шкали - номінальна, порядкова (рангова, інтервальна), метрична, — який характеризує міру репрезентації дискретності — неперервності досліджуваної ознаки.
На думку Н.В. Паніної, розпочинаючи вибір статистичних методів, соціолог повинен:
1) визначити рівень аналізу, який він буде проводити (описовий, пояснювальний), керуючись формою кінцевого продукту (підсумкового документа за результатами дослідження);
2) обрати конкретні статистичні процедури щодо кожного пункту анкети, керуючись типом шкали, яку презентує структура відповідей на поставлене в анкеті запитання.
Узагальнення даних розпочинається з процесу формування ряду розподілень, що має вигляд відповідно оформленого запису підрахунку кількості респондентів, які вказали на той чи інший варіант відповіді на поставлене в анкеті запитання. Узагальнені дані по кожному пункту анкети мають назву "змінні" у контексті статистичного аналізу. Соціолог може проводити аналіз по кожній окремо взятій змінній; може проводити аналіз по двох змінних і більше та показувати зв'язок між ними. Коли дослідник аналізує результати відповідей на одне, окремо взяте запитання анкети, такий вид аналізу має назву одновимірний, коли включає до аналізу дві змінні і встановлює характер зв'язку між ними, такий вид аналізу має назву двовимірний, коли встановлюється характер зв'язків між кількома змінними, такий вид аналізу має назву багатовимірний.
4. Вимірювання.
Пізнавальний процес, в якому визначається відношення однієї вимірювальної величини до іншої однорідної, що є одиницею вимірювання називається вимірюванням.
Прямі вимірювання – вкласти одиницю вимірювання в величину, яку вимірюємо.
Непрямі вимірювання – вимірювання величин, що стосуються об*єкту вимірювання.
Мета: одержати числ.модель, яку можна вивчити і дослідити замість самого об*єкту.
5. Поняття ознаки.
6. Шкала вимірювання, типи шкал.
Які математичні операції можна застосовувати до метричних ознак?
Метричні шкали (інтервальні та шкали відношень).
Розходження інтервальної та порядкової шкал не є суттєвим в соціологічних дослідженнях, їх поєднують і називають – метричні. Особливістю метричних шкал є наявність одиниці виміру і допустимість операції додавання.
Інтервальні.
В основі : емпірична процедура, що дозволяє визначити відстані між об’єктами.
Операції: встановлення рівності/нерівності; відношень більше/менше і рівності/нерівності та більше/менше для інтервалів.
Відсутній фіксований 0(нуль).
Можна додавати, віднімати, множити ділити.
Перетворення лінійні
a – коефіцієнт, що змінює масштаб,
b – зсув нуля
Наприклад, температурні шкали ( значення температури пов’язані лінійним законом), календарні шкали
Відношень.
В основі:емпірична процедура встановлення рівності відношень між парами об’єктів за досліджуваною ознакою..
Є фіксований 0, який не змінюється. Можна змінювати масштаб( наприклад, курси валют).
Наприклад, прибуток в грошах.
Найвищий рівень вимірювання.
Можна застосовувати всі математичні операції.
Перетворення
подібності
