17. Міжнародна торгівля України

* Україна – країна із соціально-орієнтованою ринковою економікою;

* Досягнуто повноправне членство у всесвітній торговій організації;

* Економічне законодавство України в основних позиціях погоджено з загальноприйнятими європейськими нормами;

* Підготовлено всі основні позиції по надходженню України в ЄС;

* Розвиваються торгові і коопераційні зв'язки в рамках системи вільної торгівлі з країнами СНД і Балтії, а також країнами чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС);

* На базі членства в Центрально-Європейській асоціації вільної торгівлі розвивається економічне співробітництво зі східноєвропейськими країнами – колишніми членами ради економічної взаємодопомоги;

* ЧЕС трансформується в окрему торгово-економічну асоціацію;

* Активізується економічна присутність України в країнах, пов'язаним із транскавказьким транспортним коридором;

* У вільних економічних зонах України здійснюється кілька великомасштабних інвестиційних проектів;

* Зовнішня торгівля регулюється переважно законодавчими мірами;

* У структурі експорту істотна частка приходиться на продукцію високого ступеня обробки, технології, засновані на сучасних досягненнях науки;

* У структурі експортованої продукції чорної металургії переважають високоякісні сталі і профільні вироби;

* Диверсифіковано джерела надходження енергоносіїв і стратегічних видів сировини;

* Обсяг експорту приходиться на країни далекого зарубіжжя;

* Великі українські експортери мають власні представництва в різних регіонах світу.

18. Сутність міжнародної валютної системи

Міжнародна валютна система (МВС) – це форма організації міжнародних валютно-кредитних відносин, що історично склалася і закріплена міждержавними домовленостями.

Міжнародна валютна система являє собою сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.

Головне завдання міжнародної валютної системи полягає в ефективному опосередкуванні міжнародних платежів за експорт та імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної господарської діяльності, створенні сприятливих умов для виробництва, забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

МВС містить у собі ряд конструктивних елементів, серед яких можна назвати наступні:

Þ    світовий грошовий товар Þ    міжнародна ліквідність Þ    валютний курс Þ    валютні ринки Þ    міжнародні валютно-фінансові організації Þ    міждержавні домовленості.

19. Історія міжнародної валютної системи: Золотий стандарт. Пит.18

Золотий стандарт — грошова система, яка ґрунтується на золоті. Держава гарантує забезпечення золотом випущених в обіг грошей і встановлює тверду й незмінну відповідність національної грошової одиниці певній кількості золота. Золотий стандарт переважав у фінансових системах європейських країн у другій половині 19 та на початку 20 століття. Втім, слід відмітити, що лише Британська імперія дійсно володіла запасом золота, достатнім для забезпечення усієї грошової маси своєї валюти, в інших європейських країн валюта насправді була забезпечена золотом лише частково, хоч ця частка зазвичай була досить значною — понад половину.

Історія

Більш ранні грошові системи базувалися на бронзі, а пізніше на сріблі (Срібний стандарт). Чистий срібний стандарт існував в Центральній Європі у VIII-XIV століттях. Зі збільшенням обсягу торговельних операцій в якості засобу платежу все частіше стали застосовувати золото. Починаючи з XV століття встановився біметалізм з фіксованим обміном срібла на золото. Через поступові зміни вартості металів, обмінний курс доводилося переглядати. Однак відмовитися від біметалізму заважала необхідність мати срібну дрібну розмінну монету. Усунути цю перешкоду вдалося лише в XIX столітті з переходом на паперові гроші та монети з недорогоцінних металів.

Основні причини вибору саме золота як стандартної грошової одиниці:

* відносна висока вартість

* довговічність, незмінність при зберіганні

* подільність і об'єднанність

* можливість ідентифікації за кольором, вагою, мірою ковкості, акустичними властивостями.

Це сприяло тому, що вже в античних державах саме золото використовувалось в якості грошей. Поступово від безпосереднього використання золота стали відмовлятися. Основні причини:

* неможливість швидкої додаткової емісії відповідно до потреб грошового обігу. При зростанні товарообігу для його обслуговування зростає потреба у грошовій масі.

* транспортування золота, особливо великої кількості, є технічно важкою і дорогою (золото має велику питому вагу і потрібно забезпечити належну охорону)

* втрата золотих монет призводила до порушення балансу грошового обігу і для його відновлення потрібна нова аналогічна кількість золота

* виготовлення монет із сплавів золота, природний знос монет приводили до порушення коефіцієнтів обміну

Поява паперових грошей вирішувало саме ці завдання. Золото зберігалося в одному місці і суворо охоронялося. Паперові гроші були, по суті, сертифікатом, який надавав його власнику право вимоги. Розраховуючись один з одним паперовими грошима, люди передавали право власності на певну кількість золота без передачі самого золота. Це було набагато зручніше і безпечніше. Згодом паперові гроші стали також використовуватися урядами для того, щоб контролювати фінансову діяльність на своїй території.

Скасування прив'язки валюти до золота дозволила відносно довільну грошову емісію. При надлишку грошей в економіці починається ріст цін (інфляція). Приміром, тройська унція золота за кілька десятків років піднялася в ціні від 40 до 1000 доларів.