55.Відмови ринку та порушення оптимального розміщення ресурсів в економіці

Розглянемо обставини, що перешкоджають ринковому механізму забезпечувати оптимальне за Парето використання виробничих можливостей суспільства, тобто відмови ринку.

Відмови (провали, фіаско) ринку (market failures) - нездатність ринкового механізму в певних умовах забезпечувати ефективність за Парето.

Відмови ринку ставлять питання про потреби впливу держави на економічну сферу, і ступінь цього впливу залежить від надзвичайно великої кількості факторів: як від стану ринкової економіки в цілому, так і від стратегії державного економічного розвитку. Роль держави в економіці - це найбільш спірна і делікатна проблема економічної науки (у звязку з тим, що вона зачіпає політику - інстинкти тих чи інших класів і сфер суспільства в самому голому вигляді). Крім того, це лакмусовий папірець ефективності політики управління тієї чи іншої держави (а значить, критерій адекватності конкретних політичних постатей). Феноменальні економічні успіхи в XX ст. Японії, Південної Кореї і Китаю пояснюються в першу чергу, саме вибором оптимальної економічної стратегії держави. Безглуздість «перебудови», принизливий демонтаж СРСР та подальші конвульсії російської бізнесу - повчальні приклади зовсім іншого характеру.

Розглянемо причини відмов ринку та особливостей державного втручання з точки зору мікроекономіки.Основні причини зводяться до наступного.

1. Монопольна влада. Парето-ефективну рівновагу у виробництві та споживанні може виникнути тільки на ринку досконалої конкуренції. Однак реальні ринки досить далекі від такого стану. У звязку з цим нам необхідно розглянути проблему монополії і вибір адекватної реакції держави.

2. Зовнішні ефекти. Другою проблемою є так звані «зовнішні ефекти». До цих пір ми розглядали ринкові події лише з точки зору продавців та покупців. Однак, як правило, ринкова діяльність цим не обмежується контрагентів. Взяти, наприклад, проблему навколишнього середовища.

3. Громадські блага. Більшість економічних благ є приватними. Вони купуються приватними особами і споживаються приватним товариством. Однак є й численні і дуже важливі суспільні блага, які не обмежуються лише сферою приватних інтересів (оборона держави, комунікації, підтримання громадського правопорядку і багато чого іншого).

4. Асиметричність інформації. Досягнення-Парето ефективності має на увазі абсолютну інформованість покупців і продавців про властивості придбаних благ. Але на практиці подібна інформованість недосяжна.

56. Критерії суспільного добробуту

Утилітаристський критерій. Основоположник І. Бентам. Базується на можливості виміру корисності в ютилях та адитивності індивідуальних корисностей. Суспільний добробут – сума індивідуальних добробутів. .

, . Нехай остання умова виконується, коли добробут k членів суспільства виріс, а n-k членів зменшився, так що: . Т.ч. добробут перших k членів суспільства більш значущий для суспільства, ніж добробут інших n-k членів. Введемо коефіцієнти - значення для суспільства добробуту і-го індивіда: . Т. ч . критерій дозволяє визначити значимість кожного члена суспільства.

Кардиналістський критерій. Базується на законі спадної граничної корисності грошового доходу. при обмеженні , де -дохід і-го суб’єкта, - загальний дохід.

З ростом інд. доходу його корисність зростає , але зі спадною віддачею . Якщо припустити, що кожен індивід отримує однакову корисність зі свого доходу: , то, оскільки , критерію відповідає зрівняльний розподіл доходу. Якщо припустити, що кожен індивід отримує неоднакову корисність зі свого доходу: , то .

Т.ч. в залежності від припущення про однакову чи неоднакову здатність членів суспільства по отриманню корисності з доходу можна виправдати як рівний, так і нерівний розподіл доходу.

Критерій Ролза. Нехай суспільство знаходиться в деякому початковому стані, коли йому необхідно обрати справедливу систему розподілу доходів для віддаленого майбутнього. Для кожного індивіда майбутнє приховане «вуаллю незнання». Т.ч. «вуаль незнання» зменшує вплив реального положення члена с-ва на його ціннісні судження. А оскільки люди не схильні до ризику, то в якості критерію справедливого розподілу вони оберуть максимінний критерій: , зг з яким сусп.. добробут залежить лише від добробуту найменш забезпечених.

Крива ABCDE х-зує всі можливі комбінації доходів двох суб’єктів А та В, а промінь х-зує рівні величини доходів суб’єктів А та В. Перехід з т. В в т. С буде покращенням за Ролзом, оскільки в т. В дохід суб’єкта А більше В, а в т. С вони рівні. Дохід А в т. С буде меншим за дохід В в т. D.. Тому перехід з т. C в т. D не зменшить нерівності доходів, але й буде покращенням за Ролзом, оскільки в Dсуб’єкт з меншим доходом все ж виграє, його дохід у пор-ні з т. С виросте.

Згідно з кривими байдужості на рис., якщо добробут одного суб’єкта виросте, а іншого залишиться незмінним, то за Ролзом суспільний добробут не зміниться.

Критерій Калдора-Хікса. Нехай в результаті деякої зміни у двосуб’єктній економіці суб’єкт А виграє, а інший програє. - сума, яку згоден заплатити А, щоб така ситуація мала місце, - сума, яку згоден заплатити В, щоб така ситуація не мала місця. Якщо , то А може компенсувати В зниження його добробуту і до того ж зберегти частину виграшу. Т. ч. Зміна економічної політики означає покращення, якщо ті, хто виграє, оцінюють свій виграш в грошовій формі вище, аніж оцінюють свій програш ті, хто програли. Критерій не передбачає реальної компенсації втрат тим, хто програв, а вимагає лише, щоб той, чий добробут покращується, потенційно був здатен здійснити таку компенсацію.

Цей критерій передбачає однакову граничну корисність грошей для суб’єктів з різним добробутом.