23. Великі географічні відкриття та їх вплив на соц.-екон р-к є

Період з другої половини XV ст. до середини XVII ст. Причини: зростання виробництва і торгівлі викликало велику потребу в грошах. Для карбування монети необхідно було золото і срібло. «Жадоба золота» була осн. причиною, що змусила європейців відправитися у морські подорожі. А також шлях на Схід був перекритий турецькими завойовниками. Бажання європейських купців позбавитися торговельних посередників (арабських, індійських, китайських та ін.) і налагодити прямі зв'язки з азіатськими країнами. Передумови: в Іспанії та Португалії після Реконкісти (вигнання арабів) залишилася без роботи велика кількість дворян. + Велике значення мали винаходи учених. Проект плавання до східних берегів Азії західним шляхом Колумб розробив на основі вчення про кулястість Землі. Але португальський король Жуана II відмовив. Через декілька років іспанська королева Ізабелла і король Фердинанд згодилися виділити гроші на експедицію. З серпня 1492 р. флотилія під коман-дуванням Колумба (каравели «Санта-Марія», «Пінта», «Нінья») вийшла з порту Палос і взяла курс на Канарські острови. 12 жовтня дістались на острів Багамської групи, який Колумб назвав Сан-Сальвадор («Святий спаситель») відкриття Америки. Новий план експедиції - Фернандо Магеллан.1519 р. п'ять суден Магеллана відправились у подорож, що тривала три роки і була досить важкою й небезпечною. Вийшовши у Південне море, експедиція взяла курс до берегів Азії. Навесні 1521 p. Магеллан досяг ост-ровів біля східного узбережжя Азії, які пізніше назвали Філіппінськими. Спробувавши одразу ж захопити відкриті землі, Магеллан вступив у суперечку з двома місцевими правителями і у сутичці з жителями одного із островів був убитий. Але це була перша в історії людства кругосвітня подорож, яка підтвердила кулясту форму Землі і нероздільність океанів. Великі географічні відкриття були прискорені різким піднесенням виробництва і торгівлі в Європі. Зросла необхідність у дорогоцінних металах. Оскільки старий шлях на Схід був перекритий турками-османами, розпочались пошуки нових морських шляхів.

61.Сусп.-політ. Р-к Італії в міжвоєнне двадцятиріччя.

Участь у Першій світо-вій війні обійшлася їй дуже дорого: Екон. становище - критичне: не вистачало продовольчих товарів, палива, предметів першої необхід-ності. вона отримала лише Південний Тіроль і Трієст. Італія стала "переможеною серед переможців".

Післявоєнний спад виробництва, демобілізація армії - загострили соц. проблеми - розгортання масового робітничого руху. Страйки робітників супроводжувалися захопленням заводів і створенням ФЗР— фабрично-заводських рад, які перебрали на себе ф-ції місцевої влади.

Виникає фашистський рух - 1 фашистська організація виникла у Мілані у 1919 р., (Союз фашистських воїнів), Зростанню їх впливу сприяли реваншистські настрої, які охопили усі прошарки італійського суспільства. На цій хвилі фашисти вдалися до силових дій, захоплюючи ті те-риторії, які обіцяла, але не дала Антанта.На виборах 1920 р. – фашисти виступили у блоці із лібералами, що в очах громадськості означало їх повну легалізацію.

У листопаді 1921 p. фашисти об'єднались і створили Національну фашистську партію, на чолі якої став "дуче" (вождь) Б. Муссоліні. Тоді ж у робітничому русі стався розкол. У 1922 р. фашисти активізувались- намаг захоплювати урядові структури та створювати власні профспілки – синдикати.

ЗО жовтня 1922 р. Муссоліні на чолі загонів чорносорочечників вступив у Рим і очолив уряд ("Похід на Рим"). Прихід фашистів до влади збігся з п-дом екон. піднесення. Першою жертвою агресивних дій Італії стала Ефіопія, захоплена італійськими військами в 1935-1936 pp.

Фашизація країни- ліквідації демокр. устрою. У січні 1923 р. – ств. Велика фашистська рада – вищий орган ФП на чолі із Муссоліні. Поштовхом до фашизації країни стала "справа Маттеоті". - звинуватив фашистів у фальсифікації виборів і зажадав анулювати мандати депутатів-фашистів. - викрадений і вбитий фашистами.

Листопад 1926 р. – через невдали замах на дуче, закон про заборону усіх політичних партій та їх друкованих органів, окрім фашистської партії, що означало повну перемогу фашизму в Італії. У 1929 р. Муссоліні уклав договір з Папою Римським, відповідно до якого утворювалась держава Ватикан, а католицька церква отримувала ряд привілеїв.

Для управління економікою створювалась корпоративна система. Форм з 1922 – 39. Основна ідея – уряд це понадкласова установа, що здійснює керівництво державою; корпорації виступають організаціями із гарантією великої зарплати в імя все національних інтересів. 21 квітня 1927 р. – прийняття Хартії праці. - робітників об’єднували галуззєві корпорації, страйки вважалися злочином. Була також дана свобода у економічній діяльності. 1934 р. – утвердження закону про корпорації. 19 січня 1939 р. – заснування Палати фашизму та корпорацій. Ств. Палату фашизму та корпорацій замість палати депутатів. тепер економіка почала врегульовуватись державою.

Уряд було замінено Великою фа-шистською радою, а парламент — палатою корпорацій. Для виховання молоді у фашистському дусі створ. масові молодіжні організації; прищеплювався культ сили і волі; насаджувався культ особи Муссоліні.

У 1937 р. Італія приєдналась до Антикомінтернівського пакту, а в 1939 р. Італія та Нім- "сталевий пакт".-вісь Берлін-Рим.