- •2.2 Нормальний розподіл (Гауса)
- •Розподіл Вейбулла
- •Характер зміни основних параметрів об’єктів до моменту виникнення відмови.
- •3.2 Відновлювані та не відновлювані об’єкти
- •6. Розрахунок надійності за поступовими відмовами.
- •7. Повний розрахунок надійності
- •8. Вибір показників надійності
- •Помилки програмного забезпечення
- •Основними принципами порушення нормального функціонування програми:
- •1. Можна вирішити класи помилок:
- •Аналітичні моделі надійності програми
- •3.3.2 Модель надійності програми з дискретним збільшенням часу наробітку на відмову.
- •Моделі цифрових пристроїв та їх несправності.
- •Функціональні моделі
- •Моделі послідовних схем
- •Тема6: методи контролю комп’ютерних систем
- •6.2. Кодові методи функційного контролю
- •6.3. Тестовий контроль
- •6.4 Ймовірнісний метод тестового контролю
- •6.5 Сигнатурний метод текстового контролю
- •Особливості і види діагностування.
- •3.3 Діагностичне забезпечення
- •4.1. Методологія тестового діагностування. Класифікація методів діагностування компютерних засобів (рис4.1)
- •4.2. Особливості комп’ютерних систем як об’єктів діагностування
Тема6: методи контролю комп’ютерних систем
Апаратні методи функціонального контролю.
Функціональний контроль-це контроль підчас якого на об’єкт подають робочі впливи.
Звдання функціонального контролю:
Забезпечити його максимальну повноту, тобто виявити більшість помилок виявити при функціонуванні пристрою
Знайти такі реалізації апаратури, що дають мінімізовувати апаратні витрати
Рис1 узагальнена схема функціонального контролю
Рис 2 спосіб реалізації функціонального контролю.
КО
=д
А’
А
КО
А
R
рис. 1 рис. 2
x – вхідні сигнали
y – вихідні сигнали
КО – контролюючий орган
R=0, коли А функціонує правильно
R=1, коли присутня помилка
A’ – дублікат пристрою
Якщо A’ використовується разом з КО – то це схема із самоконтролем.
Способом реалізації функційного контролю пов'язаний із функціями, які повторюють дублікат А’.
Після цього вихідні сигнали порівнюються для утворення вихідного сигналу R.
Рис. 3. Схема контролю за модулем.
X1
КО
R
Рис. 3
У цьому випадку в КО обчислюють операції остачі від ділення з операндів x1 і x2 на певний модуль m. Потім над отриманими остачами виконують ту саму операцію, яку проводив пристрій А, результат КО пристрою A’ теж згортається за модулем m. Отримані згортки порівнюють для утворення сигналу помилки R.
А
x
А’
=д
I’
Рис. 4
Пристрій А реалізує функцію I=f(x)
A’: I=f(x)
Рис. 5. Приклад застосування для комбінаційної схеми методу двопровідної логіки
&
=д
1
1
&
&
&
&
x1 Y
x3
x2
x3 R
Y’
y=x1x2Ux1x3Ux2x3
y=x1x2x3Ux1x2x3
При f=0 присутня помилка. При R=1 помилка відсутня.
Метод зворотної машини передбачає реалізацію зворотної функції і порівняння обчисленого значення вхідного сигналу з реальним значенням.
Метод зворотної машини застосовують для функційного контролю АЦП, зворотнім до якого є ЦАП.
=д
ЦАП
АЦП
Рис. 6. Схема контролю АЦП методу зворотної машини
x y
R
Це є схема контролю АЦП методом зворотної машини.
Пошук оптимальних схемних рішень базується на ідеї селективності контролю, тобто на обмеженні сукупності помилок тільки такими, які є наймовірнішими і найнебезпечнішими з точки зору впливу на об’єкт управління в КС.
6.2. Кодові методи функційного контролю
Рисунок 7 – схема використання завадостійких кодів у системах зв’язку.
отримувач
Декодер
приймача
Канал
Кодер
джерела
Кодер
каналу
Декодер
каналу
Джерело
Рис. 8. Схема контролю і корекції помилок на виходах цифрових пристроїв.
декодер
А
x1
x2
x3
кодер
y1+2
. . .
yn
а)