- •Юридична наука та її система.
- •Теорія держави та права як юридична наука, її предмет та функції.
- •3.Співвідношення тдп з суспільними науками
- •4.Тдп в системі юридичних наук.
- •5. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •6. Теорії походження держави та права, їх зміст та значення .
- •7.Публічна влада в первісній общині. Загальні закономірності виникнення.
- •8. Нормативне регулювання в первісні общині.Загальні закономірності виникнення права.
- •9. Поняття держави та різні її аспекти
- •10. Державна влада поняття і елементи
- •11.Державний суверенітет. Суверенітет і суверенні права.
- •12. Народний і національний суверенітет та їх співвідношення з державним суверенітетом.
- •13.Типологія держави. Держава соціально-орієнтованого типу.
- •14. Поняття та класифікація функцій держави.
- •15. Внутрішні і зовнішні функції держави.
- •18. Форми державного устрою, її різновиди. Особливості формування державного устрою в Україні.
- •20. Механізм держави і його структура. Державний апарат і його ознаки.
- •22. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •24. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа.
- •26.Поняття та ознаки права. Право в об’єктивному та суб’єктивному значенні.
- •28. Цінність права.
- •30. Право і мораль
- •31. Право і звичай
- •32. Право і політичні норми
- •34. Право і корпоративні норми.
- •36.Поняття форми права. Форма і джерело права. Види джерел права.
- •38.Правовий звичай і нормативно-правовий договір як джерела права
- •40. Загальні принципи та правова доктрина як джерела права.
- •42. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права.
- •43. Загальні принципи права. Міжгалузеві та галузеві принципи права.
- •44.Поняття та риси правового регулювання, його ефективність. Види правового регулювання.
- •46.Механізм правового регулювання: поняття, стадії, елементи.
- •48. Структура норми права. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта.
- •50. Класифікація норм права.
- •52. Публічне та приватне право: поняття та їх співвідношення
- •54. Предмет і метод правового регулювання. Правовий режим.
- •56. Структура системи законодавства.
- •58. Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •59. Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •60.Стадії створення нормативно-правових актів. Порядок прийняття законів в Україні.
- •61. Поняття та ознаки закону. Право і закон.
- •62. Види законів. Кодекс як особливий різновид закону.
- •63. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та класифікація. Їх види за Конституцією України.
- •64. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •65. Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •66. Юридична техніка та її види.
- •67. Законодавча техніка та її елементи.
- •69. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нпа.
- •70.Кодифікація як особлива форма систематизації нормативно-правових актів.
- •71. Поняття юридичних колізій та їх види.
- •72. Колізії в законодавстві, їх види
- •73. Поняття та риси правових відносин. Склад правових відносин.
- •74. Види правових відносин
- •75. Суб’єкти правових відносин, їх види.
- •76. Правосуб’єктність
- •77. Суб’єктивні права, правомочності і юридичні обов’язки суб’єктів правових відносин. Правовий статус.
- •78. Поняття і види об’єктів правових відносин.
- •79. Юридичні факти та їх класифікація. Фактичний склад.
- •80.Юридична діяльність: поняття ознаки та структура.
- •81. Правові форми діяльності органів держави.
- •82. Поняття та види правової поведінки. Правомірна поведінка: поняття та види
- •83. Правопорушення: поняття і ознаки. Склад і види правопорушень.
- •84. Поняття ознаки та підстави юридичної відповідальності
- •85. Види юридичної відповідальності. Цілі, функції і принципи юр відповідальності.
- •86. Поняття та форми реалізації норм права
- •87. Застосування норм права як специфічна форма їх реалізації.
- •88. Стадії застосування норм права
- •89. Основні вимоги правильного застосування норм права.
- •90. Акти правозастосування, їх види.
- •91. Прогалини в законодавстві і засоби подолання та усунення.
- •92. Поняття тлумачення норм права.
- •93. Способи тлумачення норм права.
- •94. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права.
- •95. Право тлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види.
- •96. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •97. Поняття прав і свобод людини і громадянина. Їх загальна характеристика.
- •98. Види прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996р.
- •99. Юридичні обов’язки людини і громадянина. Їх види.
- •100. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній правовій державі.
- •101. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •102. Інститути громадянського суспільства
- •103. Політична система суспільства. Держава в політичній системі суспільства.
- •104. Політичні партії і держава: правові засади взаємодії.
- •105. Демократична держава. Демократія як форма реалізації народовладдя.
- •106. Принципи демократії
- •108. Поняття та ознаки правової держави.
- •109. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •110. Поняття правопорядку.
- •111. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •112. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •113. Види правосвідомості.
- •114.Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •115. Поняття правової культури. Види та типи правових культур.
- •116. Правова культура особистості.
- •117. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура.
- •118. Поняття та структура правової системи.
- •119. Загальна характеристика правових систем сучасності (романо-германська, англо-американська, релігійні і традиційні правові системи)
- •120.Становлення та розвиток національної правової системи України.
85. Види юридичної відповідальності. Цілі, функції і принципи юр відповідальності.
1. Конституційна відповідальність – політико-праоввий характер і настає за конституційний делікт – невиконання приписів Конституції, які політико-правового акта, ін конституційних актів держави, і спрямована на захист конституції шляхом застосування конституційних санкцій.
2. Кримінальна відповідальність – застосування до винної у вчинені злочину фізичної особи певного виду і міри кримінального покарання, передбач кримінальним законодавством встановлюється тільки законом – передбач КК України, закріпл вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами – застос тільки в судовому порядку.
3. Адміністративна відповідальність – за амін правопорушення. Підставою є проступки, які порушують правила, котрі діють у сфері державного управління та ін сферах (торгівля, пожежний, санітарний нагляд та ін.) урегульованих адміністративною та ін галузями законодавства (господарського, трудового).
4. Цивільно-правова відповідальність – за вчинення цивільно-правового делікту і полягає в накладені цивільно-правоих стягнень на дієздатну фіз. і юр особу з метою відшкодування збитків, неустойки, штрафу, пені – за майнову шкоду, завданю як у межах укладеного договору.
5. Дисциплінарна відповідальність – випадки порушень правил дисципліни – трудової, службової, військової, навчальної.
6. Матеріальна відповідальність – як обов’язок кожної із сторін трудових правовідносин (працівника і власника) відшкодувати майнову шкоду, завдану іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом розмірі та порядку.
За змістом санкції норми, що застосовуються за вчинене правопорушення (тобто за напрямком її впливу на винну особу та характером негативних для неї наслідків). Відповідальність поділяють на правопоновлюючу та штрафну.
Правопоновлююча – полягає у державно примусовому або добровільному відшкодуванні заподіяних збитків з правопорушника на користь особи, права якої порушено.
Штрафна – передбачена нормами кримінального, адміністр, трудового права і настає відповідно за вчинення злочинів, адміністративних та дисциплінарних проступків.
Цілі юридичної відповідальності – визначення, формулювання того соціального ефекту, результатів до яких прагне суспільство і юридично визначає від його імені держава (законодавч і шлях правозастосування, правоохоронні діяльност) у випадках вчинення винною особовою правопорушення.
Цілі юр відповідальності можна поділяти на такі, що мають загально соціальне та індивідуальне (для конкретного правопорушника) значення. Загально соціальна мета юр відповідальності полягає в охороні існуючого ладу та суспільного порядку (забезпечені порушеного публічного інтересу). Конкретна (щодо правопорушника) мета юр відповідальності – державне примушення особи поводитись у будь-яких правових ситуаціях відповідно до встановленого законом правового порядку шляхом покарання винного, визначення правових наслідків до нього.
Загально соціальні:
А) захист правопорядку
Б) гарантування принципу непорушності прав і свобод людини і громадянина
В) запобігання правопорушності злочинності.
Індивідуальні: а )відновлення порушених субєктив прав і свобод суб’єктів права фіз. і юр осіб, компенсація особі завданої їй правопорушенням матеріальної і моральної школи
В) покарання правопорушника
Г) попередження вчинення нових правопорушень конкретною винною особою.
Функції – відображають основні напрямки її впливу на суспільство і особу, характеризують її сутність та призначення в суспільстві.
Штрафна (каральна) з обмеження прав і свобод правопорушника (судове обмеження права винної особи на занття певними видами діяльності), а з другого – покладення на нього такі нові юридичні обов’язки та обтяження, яких до вчинення правопорушення він не мав (перебувати за вироком суду в місцях позбавлення волі, на виправних роботах).
Правовідновлююча – спрямована на відновл незаконно порушених прав, притягнення до майнової (матеріальної, цивільно-правової) відповідальності, ще називають компенсаційною.
Виховна – спрямована на сприйняття усіма громадянами цінності права, виховання поважливого ставлення до нього з боку суспільства, зростання правової активності з метою запобігання правопорушуваності (загальна превенція), а такоє на виховну корекцію заходами юридично\ відповідальності поведінки особи, що вже вчинила правопорушення, з метою запобігання вчиненню нею нових протиправних діянь (приватна превенція).
Принципи юридичної відповідальності – це такі вимоги до неї, які визначають її зміст, функції, підстави, гарантії, процедури здійснення.
Принцип справедливості – відповідальність здійснюється на основі принципу законності. Згідно з ним як правопорушення розглядаються лише ті діяння, які на даний час прямо передбачені чинним законодавством (юридична підстава.)
Принцип невідворотності – відповідальності, що правопорушення повинно неминуче за будь яких умов тягти за собою відповідальність правопорушника.
Принцип доцільності – втілюється як принцип відповідності заходів покарання, державно-правового впливу цілям юридичної відповідальності.