- •Юридична наука та її система.
- •Теорія держави та права як юридична наука, її предмет та функції.
- •3.Співвідношення тдп з суспільними науками
- •4.Тдп в системі юридичних наук.
- •5. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •6. Теорії походження держави та права, їх зміст та значення .
- •7.Публічна влада в первісній общині. Загальні закономірності виникнення.
- •8. Нормативне регулювання в первісні общині.Загальні закономірності виникнення права.
- •9. Поняття держави та різні її аспекти
- •10. Державна влада поняття і елементи
- •11.Державний суверенітет. Суверенітет і суверенні права.
- •12. Народний і національний суверенітет та їх співвідношення з державним суверенітетом.
- •13.Типологія держави. Держава соціально-орієнтованого типу.
- •14. Поняття та класифікація функцій держави.
- •15. Внутрішні і зовнішні функції держави.
- •18. Форми державного устрою, її різновиди. Особливості формування державного устрою в Україні.
- •20. Механізм держави і його структура. Державний апарат і його ознаки.
- •22. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •24. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа.
- •26.Поняття та ознаки права. Право в об’єктивному та суб’єктивному значенні.
- •28. Цінність права.
- •30. Право і мораль
- •31. Право і звичай
- •32. Право і політичні норми
- •34. Право і корпоративні норми.
- •36.Поняття форми права. Форма і джерело права. Види джерел права.
- •38.Правовий звичай і нормативно-правовий договір як джерела права
- •40. Загальні принципи та правова доктрина як джерела права.
- •42. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права.
- •43. Загальні принципи права. Міжгалузеві та галузеві принципи права.
- •44.Поняття та риси правового регулювання, його ефективність. Види правового регулювання.
- •46.Механізм правового регулювання: поняття, стадії, елементи.
- •48. Структура норми права. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта.
- •50. Класифікація норм права.
- •52. Публічне та приватне право: поняття та їх співвідношення
- •54. Предмет і метод правового регулювання. Правовий режим.
- •56. Структура системи законодавства.
- •58. Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •59. Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •60.Стадії створення нормативно-правових актів. Порядок прийняття законів в Україні.
- •61. Поняття та ознаки закону. Право і закон.
- •62. Види законів. Кодекс як особливий різновид закону.
- •63. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та класифікація. Їх види за Конституцією України.
- •64. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •65. Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •66. Юридична техніка та її види.
- •67. Законодавча техніка та її елементи.
- •69. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нпа.
- •70.Кодифікація як особлива форма систематизації нормативно-правових актів.
- •71. Поняття юридичних колізій та їх види.
- •72. Колізії в законодавстві, їх види
- •73. Поняття та риси правових відносин. Склад правових відносин.
- •74. Види правових відносин
- •75. Суб’єкти правових відносин, їх види.
- •76. Правосуб’єктність
- •77. Суб’єктивні права, правомочності і юридичні обов’язки суб’єктів правових відносин. Правовий статус.
- •78. Поняття і види об’єктів правових відносин.
- •79. Юридичні факти та їх класифікація. Фактичний склад.
- •80.Юридична діяльність: поняття ознаки та структура.
- •81. Правові форми діяльності органів держави.
- •82. Поняття та види правової поведінки. Правомірна поведінка: поняття та види
- •83. Правопорушення: поняття і ознаки. Склад і види правопорушень.
- •84. Поняття ознаки та підстави юридичної відповідальності
- •85. Види юридичної відповідальності. Цілі, функції і принципи юр відповідальності.
- •86. Поняття та форми реалізації норм права
- •87. Застосування норм права як специфічна форма їх реалізації.
- •88. Стадії застосування норм права
- •89. Основні вимоги правильного застосування норм права.
- •90. Акти правозастосування, їх види.
- •91. Прогалини в законодавстві і засоби подолання та усунення.
- •92. Поняття тлумачення норм права.
- •93. Способи тлумачення норм права.
- •94. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права.
- •95. Право тлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види.
- •96. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •97. Поняття прав і свобод людини і громадянина. Їх загальна характеристика.
- •98. Види прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996р.
- •99. Юридичні обов’язки людини і громадянина. Їх види.
- •100. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній правовій державі.
- •101. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •102. Інститути громадянського суспільства
- •103. Політична система суспільства. Держава в політичній системі суспільства.
- •104. Політичні партії і держава: правові засади взаємодії.
- •105. Демократична держава. Демократія як форма реалізації народовладдя.
- •106. Принципи демократії
- •108. Поняття та ознаки правової держави.
- •109. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •110. Поняття правопорядку.
- •111. Поняття та ознаки соціальної держави.
- •112. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •113. Види правосвідомості.
- •114.Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •115. Поняття правової культури. Види та типи правових культур.
- •116. Правова культура особистості.
- •117. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура.
- •118. Поняття та структура правової системи.
- •119. Загальна характеристика правових систем сучасності (романо-германська, англо-американська, релігійні і традиційні правові системи)
- •120.Становлення та розвиток національної правової системи України.
83. Правопорушення: поняття і ознаки. Склад і види правопорушень.
Правопорушення – це протиправне, винне, соціально шкідливе діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, яке тягне за собою юридично визначені для правопорушника негативні наслідки.
За своєю соціальною значущістю ця поведінка є соціально шкідливою (або соціально небезпечною), має свідомо вольовий характер, тобто зажди здійснюється під контролем волі і свідомості суб’єкта. Юридична ознака правопорушення полягає в його протиправності, тобто. Це саме протиправний акт поведінки (дії чи бездіяльності, зі всіма її ознаками), що порушує вимоги правової норми. З погляду юридичних наслідків правопорушення є юридичним фактом і як таке породжує охоронні правовідносини, в межах яких реаліз заходи відповідальності за вчинене право поруш.
Склад правопорушення – це сукупність передбач законом ознак протиправного соц шкіл діяння, за вчинення якого винна особа несе юр відповідальність.
Об’єкт правопорушення – це ті суспільні відносини та цінності (певні блага), що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб’єктів правопорушення (наприклад власність, духовні цінності, громадський порядок, здоров’я людини та ін).
Об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішній прояв самого протиправного вчинку (діяння (дія чи бездіяльність суб’єкта); його шкідливі наслідки; необхідний причинно-наслідковий зв'язок).
Суб’єкт правопорушення – це фіх чи юр особа, яка вчинила правопорушення.
Суб’єктивна сторона правопорушення – ставлення особи до вчиненого нею діяння та його шкідливих наслідків.
Намір (умисел) і необережність. При прямому умислі особа усвідомлює протиправний характер свого вчинку, передбачає ті конкретні шкідливі (небезпечні) наслідки і бажає їх настання. При непрямому умислі особа в такій само ситуації свідомо допускає можливість настання шкідливих (злочинних) наслідків свого діяння: не бажає їх настання конкретно, не ставлячи їх за мету, однак і не виключаючи можливої перспективи настання таких наслідків.
Самовпевненість. Недбальство. Мотив (обставина які вплинули на свідомість особи, що сформували бажання вчинити правопорушення) і мета (уявлення цього суб’єкта про бажаний майбутній шкідливий результат і конкретна спрямованість на його досягнення).
Злочин – це передбач і заборон кримінальним законодавством протиправне суспільно небезпечне винне і каране діяння, яке спричиняє істотну шкоду певним суспільним відносинам – лише ті діяння, що порушують заборони, встановлені кримінальним законом.
Проступок – це протиправне винне діяння які не настільки небезпечні як злочини, але завдають шкоду особі, суспільству, державі, вчиняється в усіх врегульованих правом сферах суспільного життя – всі правопорушення, не віднесенні до злочинів.
Конституційний делікт – порушують закріплений Основним Законом та іншими конституційними актами держави порядок.
Адміністративний проступок – посягає на громадський або державний порядок , суспільні відносини у сфері державного управління, виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави.
Цивільно-правове правопорушення у сфері майнових і особистих немайнових відносин між суб’єктами цивільного права.
Дисциплінарні проступки – шкоду внутрішньому розпорядку діяльності підприємств, установ, організацій, навчальних закладів