І. Вступ
ІІ. Виклад основного матеріалу
Поняття національно-патріотичного виховання
Мета і завдання національно-патріотичного виховання
Шляхи реалізації національно-патріотичного виховання
ІІІ. Висновки
В умовах реформування системи освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу нації, виходу вітчизняної науки і техніки, економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції в світову систему освіти, особливо актуальним стає питання національно-патріотичного виховання підростаючого покоління.
Чому це так важливо сьогодні? Спостереження за діями наших громадян, приводить до думки, що вони усе частіше звертаються до всього закордонного, сліпо слідують «модним» тенденціям, все менше користуються рідною мовою, дотримуються національних звичаїв, а в крайніх випадках відверто зневажають українську культуру. А найприкріше, що більшість телеканалів закріплюють в свідомості людей бачення чужої культури як кращої за нашу.
Патріотизм – це рушійна сила кожного народу, що сприяє розвитку і самоствердженню держави. Коли це почуття згасає, зникає потяг до національного, втрачається унікальність, а потім руйнується нація. Щоб уникнути таких помилок в процесі становлення державності України, важливо розуміння історії та її аналіз. Ретроспектива історичного минулого є важливим чинником у вихованні патріотичної особистості в поточному періоді. Тому наступні питання дуже популярні: «Що таке джерела патріотизму в суспільстві?», «Як формувати національну ідею?».
Тому сьогодні постає актуальність розгляду національно-патріотичного виховання в Україні, вивчення відповідних законодавчих документів, виокремлення мети та завдань національно-патріотичного виховання, шляхів його реалізації.
Поняття національно-патріотичного виховання
Національне виховання і освіта покликані формувати таку людину, громадянина, якому можна довірити майбутнє України. Потрібно вирощувати національно свідоме покоління. А ця мета передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовність до праці в ім’я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, розвиток патріотизму, що сприяє утвердженню національної ідеї, залучення учнів до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.
Національна ідея, тобто уявлення громадян про їх оптимальну національно-консолідуючу поведінку на власну користь і благо нації, є важливим фактором становлення патріотизму. Вона має об’єднувати, а не протиставляти представників різних регіонів, увесь багатоетнічний український народ; враховувати менталітет, світогляд та особливості національного характеру народу; бути конструктивним інструментом у міжнародних відносинах; бути реальною і перспективною.
Наголошуючи на важливості формування національного почуття в людині, К. Ушинський писав: «Є лише одна для всіх природжена схильність, на яку завжди може розраховувати виховання: це те, що ми звемо народність. Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з її поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами. Звертаючись до народності, виховання завжди знайде відповідь і допомогу в живому і сильному почутті людини, яке впливає набагато сильніше за переконання чи покарання. У лиходія, у якого погасли всі благородні почуття, можна ще дошукатися іскри любові до батьківщини: поля батьківщини, її мова, її перекази і життя ніколи не втрачають незбагненної влади над серцем людини. Є приклади ненависті до батьківщини, але скільки любові іноді буває у цій ненависті!» [1, p. 99-100]
Тому кожен повинен чітко бачити сам процес становлення національної свідомості та глибоко розуміти зміст таких ключових понять, як «нація», «національний», «патріотизм», «громадянськість». Розглянемо тлумачення деяких понять.
Нація – форма історичної спільності людей, об’єднаних між собою єдиною мовою, походженням, територією, психологією, культурою, ментальністю та побутом. [2, p. 440]
Національний – належність до певної нації. націоналізм – почуття гордості за історію, культуру, досягнення свого народу; рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, мистецтва тощо.
національна гідність - поважне ставлення до своєї нації.
Громадянськість – приналежність громадянина до певних соціальних, політичних, національних чи людських ресурсів спільноти, що обумовлює гарантію прав і виконання обов'язків
Виключаючи відмінності, викликані залежністю сенсу терміна від контексту, географії та філософії, патріотизм – це відданість своїй країні. В узагальненому сенсі стосовно всіх країн і народів, патріотизм – це відданість своїй країні ні з якої іншої причини, ніж бути громадянином цієї країни. [8]
Таким чином, національно-патріотичне виховання – це спеціально організований процес, спрямований на вироблення в учнів знань з історії свого народу, усвідомлення себе громадянином країни, поваги до своєї нації, збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, мистецтва.