30. Особливості становлення Національного банку України і його статус.

Постановою ВРУ «Про введення в дію ЗУ «Про банки і банківську діяльність»» передбачалося створити на базі українського республіканського державного банку СРСР Національний банк України.

Ні структурно, ні методологічно, ні організаційно в березні 1991 року банк не відповідав вимогам, які ставляться.

З 1991 до 1999 року правовий статус НБУ визначався ЗУ «Про банк і банківську діяльність». Після прийняття Конституції України статус НБУ був підсилений. В травні 1999 року був прийнятий ЗУ «Про Національний банк України».

Головна функція НБУ забезпечення стабільності національної грошової одиниці та цінової стабільності. Загалом всі функції НБУ можна згрупувати в такі групи: регулюючі, контрольні, обслуговуючі.

НБУ має конституційне право законодавчої ініціативи, має постійні взаємовідносини з КМ. НБУ і КМ проводить консультації з проведення грошово-кредитної політики. Вони спільно розробляють і здійснюють загальнодержавні програми соціально-економічного розвитку, але НБУ підтримує економічну політику КМУ доки вона не суперечить стабільності національної валюти.

Кошторис доходів і видатків НБУ затверджується Радою НБУ. В ЗУ «Про НБУ» передбачається, що НБУ не відповідає за зобов’язання держави і навпаки держава не відповідає за зобов’язання НБУ, крім випадків добровільного взяття на себе зобов’язань.

Управління банківською системою є цільовим напрямом у діяльності держави. Державне управління у банківській сфері не слід ототожнювати з виконавчою та звичайною розпорядчою дія­льністю, оскільки воно здійснюється на основі законів, які регу­люють діяльність особливої групи державних органів щодо прак­тичної реалізації завдань держави у грошово-кредитній сфері.

В юридичній літературі правовий статус у найбільш за­гальному вигляді визначається як регламентоване нормами пра­ва положення об'єкта у відповідній системі.

Держава з метою забезпечення управління банківською сис­темою визначає в Конституції України насамперед спеціальні ор­гани, що мають виступати в якості суб'єктів управління. Згідно зі ст. 99 Конституції України одним з таких органів є Національний банк України, основною функцією якого є забезпечення стабільнос­ті грошової одиниці.

Національний банк є центром банківської системи, що ви­ступає одночасно у двох особах: як орган держави, що виконує функцію забезпечення стабільності національної валюти, і як своєрідний центр самоуправління банківської системи. Аналіз конституційних норм свідчить про те, що на жодний державний орган влади не покладається здійснення безпосереднього регу­лювання банківської системи України. У той же час визначені статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» функції Національного банку, як особливого центрального ор­гану державного управління, передбачають здійснення ним без­посередньо управління банківською системою. Важливо зазна­чати, що Національний банк виступає як державний орган лише при виконанні функції забезпечення стабільності грошової оди­ниці України та здійсненні монопольної емісії національної ва­люти України. В усіх інших випадках, здійснюючи банківське регулювання та нагляд, видаючи нормативно-правові акти з пи­тань діяльності банківської системи, Національний банк Украї­ни виступає як центр самоуправління банківської системи.

З'ясування правового становища державного органу необхідно проводити як на основі Конституції України, так і на основі інших законодавчих актів. Ці положення повною мірою поширюються і на визначення правового статусу Національного банку України.

Національному банку властиві певні ознаки органів вико­навчої влади, але при цьому є й суттєва відмінність - він не вхо­дить до системи органів, яку очолює Кабінет Міністрів, і не під­порядкований йому. За статтею 93 Конституції України Націо­нальному банку нарівні з Кабінетом Міністрів України надано право законодавчої ініціативи. Відповідно до Закону «Про На­ціональний банк України» Національний банк на сьогодні підзвітний Президенту України та Верховній Раді України. Голова Національного банку згідно зі ст. 85 Конституції призначається Верховною Радою за поданням Президента України. Цим під­креслюється особливий статус Національного банку, оскільки Конституція регламентує призначення Верховною Радою лише Прем'єр-міністра, керівників судової влади, Генерального про­курора України та Голови Національного банку України.

Національний банк України бере участь в управлінському про­цесі і, як орган управління, сприяє досягненню нормативне вста­новленої мети управління за допомогою правових, організаційних та інших засобів впливу. Проте методи здійснення управлінських функцій значно відрізняються від методів діяльності органів вико­навчої влади. І однією з таких особливостей є те, що Національний банк одночасно з адміністративно-контрольними повноваженнями цілеспрямовано впливає на розвиток комерційних банків та еконо­мічної ситуації через укладання цивільно-правових угод з комер­ційними банками, надаючи їм кредити, продаючи їм державні облі­гації тощо. Тобто Національний банк України керує грошово-кредитною системою двояко - як управлінський орган методом владних приписів і як господарюючий суб'єкт - економічними ме­тодами шляхом укладання угод.

Правовий статус Національного банку має комплексний ха­рактер, що притаманно статусу органів держави. Він складається з конституційної правосуб'єктності та галузевих статусів (адмініст­ративно-правовий, цивільно-правовий). Безумовно, правовий ста­тус насамперед закріплюється Конституцією України, що визна­чила Національний банк центральним банком держави, поклавши на нього основну функцію - забезпечення стабільності грошової одиниці, Законами України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного конт­ролю» та іншими законодавчими актами.

Національний банк України як орган держави, що має спе­ціальний статус, реалізує функції держави, виконуючи вимоги за­конодавчих актів. Наприклад, реєструючи комерційні банки, про­водячи ліцензування їх або припиняючи їх діяльність. Національ­ний банк здійснює повноваження, якими наділила його держава.

Функції та повноваження Національного банку України становлять основний зміст його правового статусу.