18. Організація внутрішнього аудиту в банках.

У Положенні про організацію внутрішнього аудиту в комер­ційних банках України внутрішній аудит розглядається як «неза­лежна експертна діяльність аудиторської служби банку для пере­вірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутріш­нього контролю та якості виконання співробітниками банку своїх обов'язків. Внутрішній аудит передбачає отримання в докумен­тальній формі процедур і опису методів, які використовуються банком для здійснення внутрішнього контролю».

Внутрішній аудит у банку — це незалежна оцінка різноманіт­них операцій і систем контролю, метою якої є визначити:

• чи проводиться виявлення ризику і робота щодо його зни­ження;

• чи дотримується банк прийнятої політики і процедур;

• чи дотримується банк встановлених стандартів;

• на скільки економно й ефективно використовуються ре­сурси;

• чи досягаються цілі банку.

Об'єктами внутрішнього аудиту є функціональні (департаме­нти, управління, відділи) та виробничі структурні підрозділи (фі­лії) банку, а також види банківської діяльності: банківські опе­рації, системи внутрішнього контролю тощо.

Структурні підрозділи (відділи, управління, департаменти) можуть бути або центрами прибутку, або центрами витрат, які відповідають певному виду діяльності і повинні мати власну систему внутрішнього контролю.

При оцінці діяльності центру прибутку з точки зору ефективнос­ті насамперед звертають увагу па показники фінансового результату або рентабельності. Діяльність центру втрат внутрішніми аудито­рами оцінюється з точки зору економного використання коштів.

Внутрішній аудит розвинувся на базі внутрішньої ревізії, яка проводилась спеціальним структурним підрозділом банку. Поняття внутрішнього аудиту значно ширше, ніж поняття внут­рішньої ревізії. Аудитори, звичайно, можуть користуватися ме­тодом ревізії, але не повинні ототожнювати внутрішній аудит з ревізією. Якщо внутрішній аудит спрямований на оцінку різно­манітних операцій і систем контролю у межах банку, то метою ревізії є виявлення і локалізація недоліків та повідомлення про них керівництву банку.

Сутність внутрішнього аудиту проявляється в його функціях. Сутність координаційної функції полягає в тому, що служба внутрішнього аудиту планує свою роботу, виходячи з потреб акці­онерів, інвесторів та правління банку. На вимогу акціонерів чи правління банку внутрішні аудитори включають до програми пе­ревірки ті чи інші питання. Внутрішні аудитори звітують правлін­ню байку не менше як один раз на рік та готують доповідну запис­ку спостережній раді банку та зборам акціонерів (учасників). Підрозділ внутрішнього аудиту звітує Національному банку України про роботу даного структурного підрозділу банку два рази на рік протягом першої половини місяця, наступного за зві­тнім періодом (півроку).

Контрольну функцію служба внутрішнього аудиту виконує під час перевірки окремих підрозділів банку з метою забезпечен­ня оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних, дотримання технології ведення банківсь­ких операцій та раціональності управління активами і пасивами банку.

Аналітична функція служби внутрішнього аудиту — це:

• аналіз ефективності різних аспектів банківської діяльності;

• експертна оцінка основної та допоміжної діяльності банку.

Інформаційна функція служби внутрішнього аудиту полягає у інформуванні керівництва банку про результати проведеної пе­ревірки: виявлені факти порушення вимог законодавства Украї­ни, внутрішніх положень та процедур, нераціонального, нееко­номного використання коштів та кредитних ресурсів, неефектив­ного управління окремими видами банківської діяльності.

Консультаційна функція має широкий діапазон: від падання що­денних поточних консультацій працівникам функціональних підрозді­лів банку до рекомендацій за результатами аудиторських перевірок.