Перша медична допомога при опіках і відмороженнях.

Опік – поразка тканин, що виникло від місцевого теплового, хімічного, електричного або радіаційного впливу. Розрізняють чотири ступені опіку:

1. Опік 1 ступеня (еритема) проявляється почервонінням шкіри, набряклістю й болем.

2. Опік 2 ступені (утворення міхурів) характеризується розвитком більш різко вираженої реакції.

3. Опік 3 ступені (некроз) викликає омертвіння всіх шарів шкіри.

4. Опік 4 ступені (обвуглювання) виникає при впливі на тканині дуже високих температур.

Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого: варто погасити полум'я на одязі, видалити потерпілого із зони високої температури, зняти з поверхні тіла тліючу й різко нагрітий одяг. Відривати одяг від шкіри не можна ; її обрізають навколо одягу й накладають асептичну пов'язку поверх частини, що залишилася, одягу. Накладення сухої асептичної пов'язки попереджає інфікування опікової поверхні. Не слід робити промивання якої-небудь області опіку, доторкатися до обпаленого місця руками, робити проколювання міхурів, відривати прилиплі до місця опіку частини одягу, а також змазувати опікову поверхню жиром (вазелін, тваринне або рослинне масло й ін. ) і присипати порошком. Потерпілого необхідно укласти в положення, при якому найменше турбують болю, тепло вкрити, дати випити велика кількість рідини. При великих опіках потерпілого краще загорнути в чисте пропрасоване простирадло.

Хімічні опіки виникають від впливу на тіло концентрованих кислот (соляна, сірчана, азотна, оцтова, карболова) і лугів (їдке розжарюй і їдкий натр, нашатирний спирт, негашене вапно), фосфору й деяких солей важких металів (срібла нітрат, цинку хлорид і ін. ).

Перша допомога при хімічних опіках залежить від виду хімічної речовини. При опіках концентрованими кислотами поверхня опіку необхідно протягом 15-20 хв. обмивати струменем холодної води. Обробивши обпалену поверхню треба накласти асептичну пов'язку.

Опіки, викликані фосфором. Обпалену частину тіла занурити у воду, під водою видалити шматочки фосфору паличкою, ватою й ін. Потім поверхня опіку закривають стерильною сухою пов'язкою.

Перша медична допомога при нещасних випадках.

ЕЛЕКТРОТРАВМА Й ПОРАЗКА БЛИСКАВКОЮ.

Ушкодження, що виникають від дій електричного струму великої сили або блискавки – розряду атмосферної електрики, називаються електротравмами. Електротравма викликає місцеві й загальні порушення в організмі. Місцеві є опіками тканини. Більш небезпечні загальні явища: втрата свідомості, зниження температури тіла, зупинка подиху, глибоке гноблення серцевої діяльності, паралічі.

Головне - негайне припинення дії електричного струму.

Дотик до потерпілого незахищеними руками при невідключених проводах небезпечно. Місцеві ушкодження варто обробити й закрити пов'язкою, як при опіках. Всі обличчя, що мають електротравма, підлягають госпіталізації.

При важких загальних явищах, що супроводжуються розладом або зупинкою подиху, єдино дійовим заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання, іноді протягом декількох годин підряд. При працюючому серці штучне дихання швидко поліпшує стан хворого, шкірні покриви здобувають природне фарбування.

Перша допомога при зупинці серця повинна бути почата якомога раніше. Вона полягає в одночасному проведенні штучного дихання й зовнішнього масажу серця із частотою 50-70 разів у хвилину. Про ефективність масажу судять по появі пульсу на сонних артеріях.

УТОПЛЕННЯ Й УДУШЕННЯ.

Не повне надходження кисню в легені називається асфіксією. Термінальний стан при цьому наступає швидко, протягом 2-3 хв. Асфіксія може наступити в результаті здавлювання воздухоносных шляхів, частіше гортані й трахеї (удушення), заповнення воздухоносных шляхів водою (утоплення), слизом, блювотними масами, землею, закриття входу в гортань стороннім предметом або мовою, паралічу дихального центра від дії токсичних речовин або прямої травми головного мозку.

При витягу потопаючі з води необхідно бути обережним. Підпливати до нього треба позаду. Схопивши за волосся або пахви, потрібно перевернути потопаючого нагору особою й плисти до берега, не даючи захопити себе. Надання першої допомоги повинне початися негайно після витягу його з води. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно оказывающего допомогу таким чином, щоб голова була нижче грудної клітки, і будь-яким шматком матерії видаляють із порожнини рота й ковтки воду, блювотні маси, водорості. Потім декількома енергійними рухами, що здавлюють грудну клітку, намагаються видалити воду із трахеї й бронхів. Параліч дихального центра наступає через 4-5 хв, а серцева діяльність може зберігатися до 15 хв. Після звільнення воздухоносных шляхів від води потерпілого укладають на рівну поверхню й при відсутності подиху приступають до штучного дихання одним з відомих способів з ритмом 16-20 разів у хвилину. При відсутності серцевої діяльності одночасно необхідно проводити зовнішній масаж серця. Для більшої ефективності штучного дихання треба звільнити потерпілого від одягу, що стискує. Штучне дихання й зовнішній масаж серця варто проводити довгостроково, протягом декількох годин, доти поки не відновиться самостійний подих, нормальна серцева діяльність або ж не з'являться безсумнівні ознаки біологічної смерті.

Аналогічно надають першу допомогу при удушенні.