Тестові завдання «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва»

1. Головна мета діяльності фінансової служби підприємства полягає у:

а) забезпечені підприємства власними оборотними коштами;

б) здійсненні фінансового планування та прогнозування;

в) забезпеченні фінансової стійкості підприємства, створенні стійких передумов щодо економічного росту та отримання прибутку;

г) забезпеченні підприємства позиковими коштами.

2. Самоокупність – це метод фінансування, що передбачає:

а) відшкодування поточних витрат за рахунок отриманих доходів;

б) раціональне розміщення фінансових ресурсів суб’єктів господарювання;

в) запас фінансової стійкості на рівні норми прибутковості;

г) нарощування темпів виробництва.

3. Самофінансування фінансово-господарської діяльності - це:

а) фінансова стратегія управління фондами грошових коштів для забезпечення фінансування розширеного відтворення;

б)забезпечення обсягів виробництва на рівні точки беззбитковості;

в) забезпечення фінансування на рівні межі рентабельності;

г) стратегія управління для забезпечення простого відтворення.

4. Основним принципом фінансово-господарської діяльності в умовах ринку є:

а) самостійний вибір сфери та обсягів діяльності;

б) ринкове саморегулювання з мінімально-необхідним ступенем державного регулювання;

в) свобода вибору контрагентів та визначення характеру і змісту взаємовідносин з ними;

г) конкуренція, що дає право вільно конкурувати з іншими суб’єктами ринку.

5. Самостійність суб’єктів підприємництва передбачає:

а) забезпечення необхідного рівня прибутковості підприємства;

б)ефективне використання фінансових ресурсів суб’єктів підприємництва;

в) окупність фінансових ресурсів на рівні нормативного рівня рентабельності, який забезпечує самофінансування;

г) забезпечення виробничої діяльності необхідними обсягами фінансових ресурсів.

6. Випуск цінних паперів пов’язаний з:

а) основною діяльністю суб’єкта підприємництва;

б) фінансовою діяльністю суб’єкта підприємництва;

в) інвестиційною діяльністю суб’єкта підприємництва;

г) усією діяльністю суб’єкта підприємництва.

7. Згідно з П(С)БО до фінансової діяльності підприємства належать такі операції:

а) одержання довгострокових позичок;

б)сплата дивідендів власникам корпоративних прав; в) погашення зобов’язань за одержаними кредитами;

г) всі відповіді вірні.

8. Забезпечення фінансової діяльності суб’єкта підприємництва достатньою кількістю грошових коштів досягається:

а) за допомогою фінансового планування;

б) за допомогою встановлення необхідних пропорцій щодо структури капіталу;

в) можливістю суб’єкта підприємництва платити за свої борги в кожний момент часу;

г) постійним контролем за розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єкта підприємництва.

9. Споживання власних фінансових ресурсів призводить:

а) до зміни їх матеріально-речової форми;

б) до зменшення їх розміру;

в) до збільшення їх розміру;

г) до збільшення частини власного капіталу.

10. За якою ознакою власний капітал підприємства поділяють на зареєстрований та незареєстрований?

а) за джерелами формування;

б) за фіксацією власності;

в) за ступенем фіксації;

г) вірна відповідь відсутня.

11. На які напрямки можна використовувати додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал?

а) на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі використані всі інші джерела;

б) на збільшення статутного чи пайового капіталу;

в) на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюється, та його номіналом;

г) всі відповіді вірні.

12. Що не є шляхом збільшення статутного капіталу акціонерного товариства:

а) емісія нових акцій;

б) придбання основних фондів;

в) збільшення номінальної вартості акцій;

г) обмін облігацій на акції.

13. Підприємницький капітал – це:

а) капітал, який підприємство отримало в борг на умовах повернення і платності;

б) капітал, вкладений в інше підприємство з метою отримання прибутку і прав щодо управління цим підприємством;

в) капітал отриманий від банківської установи згідно з кредитним договором для здійснення фінансово-господарської діяльності;

г) капітал вкладений в інше підприємство у вигляді внеску в статутний фонд.

14. Головна мета стратегії формування та використання власних фінансових ресурсів полягає:

а) у підвищенні ефективності використання власних фінансових ресурсів;

б) в оптимізації розподілу власних фінансових ресурсів;

в) у забезпеченості необхідного рівня самофінансування;

г) у зниженні вартості капіталу.

15. До факторів, які визначають вартість капіталу відносять:

а) ризикованість доходів, ставку відсотків по кредитам;

б)ризикованість доходів, вагу заборгованості, фінансову міцність суб’єктів підприємництва, оцінку вартості цінних паперів з боку інвесторів;

в) фінансову міцність суб’єктів підприємництва, вартість позикового капіталу на відкритому ринку, структуру капіталу;

г) не має вірної відповіді.

16. Амортизація входить у склад внутрішніх фінансових ресурсів підприємства тому, що:

а) є тимчасово вільними грошовими коштами і не вилучається у підприємства протягом його фінансово-господарської діяльності;

б) дає можливість накопичити кошти для відтворення основних фондів;

в) ніколи не приймає форму доходу підприємства від здійснення фінансово-господарської діяльності;

г) враховується в собівартості виробленої продукції.

17. Тезаврація прибутку – це:

а)спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності;

б) розподіл чистого прибутку між власниками підприємства;

в) приховання прибутку;

г) реструктуризація активів.

18. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це:

а) прибуток, отриманий від усієї фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємництва;

б) прибуток, отриманий від основної діяльності суб’єкта підприємництва;

в) прибуток, отриманий від реалізації основних фондів суб’єкта підприємництва;

г) прибуток, отриманий від володіння корпоративними правами суб’єкта підприємництва.

19. Частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі – це:

а) прибуток підприємства;

б) амортизаційні накопичення;

в) приховані резерви;

г) цільове фінансування.

20. Поняття «відкрите самофінансування» пов’язане з:

а) використанням прихованого прибутку;

б) використанням банківських кредитів;

в) тезаврацією офіційного прибутку;

г) використанням іноземних інвестицій.

21. Основними елементами внутрішніх джерел фінансування є:

а) чистий прибуток;

б) амортизаційні відрахування;

в) забезпечення наступних витрат і платежів;

г) всі відповіді вірні.

22. Амортизація основних засобів відображає:

а) суму нарахованого зносу на основні засоби;

б) суму, необхідну підприємству для відтворення основних засобів;

в) суму відрахувань на повне відтворення основних засобів, яка нарахована виходячи з балансової вартості основних засобів згідно з чинним законодавством;

г) вірна відповідь відсутня.

23. Політика постійного зростання розміру дивідендів відповідає:

а) консервативному підходу формування дивідендної політики;

б) компромісному підходу формування дивідендної політики;

в) агресивному підходу формування дивідендної політики;

г) вірна відповідь відсутня.

24. Коефіцієнти розподілу дивідендів – це:

а) співвідношення між дивідендами і чистим прибутком;

б) співвідношення між дивідендами і прибутком до сплати податків;

в) співвідношення між дивідендами і часткою прибутку, що реінвестується у виробництво;

г) всі відповіді вірні.

25. Залишкова політика дивідендних виплат відповідає:

а) консервативному підходу формування дивідендної політики;

б) компромісному підходу формування дивідендної політики;

в) агресивному підходу формування дивідендної політики;

г) вірна відповідь відсутня.

26. Основним фактором, що визначає пропорції розподілу прибутку підприємства за окремими напрямками є:

а) дивідендна політика суб’єкта підприємництва;

б) амортизаційна політика;

в) політика формування власних фінансових ресурсів;

г) податкова політика держави.

27. Основною метою розробки дивідендної політики є:

а) розрахунок підприємства з його працівниками;

б) встановлення необхідної пропорції між витратами на сплату податків і зборів та майбутнім ростом вартості підприємства;

в) встановлення необхідної пропорційності між поточним споживанням прибутку власниками і майбутнім ростом вартості підприємства за рахунок капіталізації прибутку;

г) всі відповіді вірні.

28. Дивіденди – це:

а) цінні папери;

б) виплати на вкладені власниками частини паю;

в) відсотки за кредитом;

г) вірна відповідь відсутня.

29. До етапів розробки дивідендної політики підприємства відносять:

а) виявлення та оцінка факторів впливу на розподіл чистого прибутку, вибір виду дивідендної політики, розробка механізму розподілу прибутку, вибір методу виплати дивідендів;

б) вибір виду дивідендної політики, розробка механізму розподілу прибутку, вибір методу виплати дивідендів;

в) вибір виду дивідендної політики, розробка механізму розподілу прибутку, визначення показників розподілу прибутку та ефективності дивідендної політики, вибір методу виплати дивідендів;

г) виявлення та оцінка факторів впливу на розподіл чистого прибутку, вибір виду дивідендної політики, розробка механізму розподілу прибутку, визначення показників розподілу прибутку та ефективності дивідендної політики, вибір методу виплати дивідендів.

30. Розмір дивідендів на одну просту акцію визначається як співвідношення:

а) між фондом дивідендних виплат і чистим прибутком підприємства;

б) між фондом дивідендних виплат по простим акціям і кількістю простих акцій;

в) між фондом дивідендних виплат і кількістю привілейованих акцій;

г) між фондом дивідендних виплат по простим акціям і чистим прибутком підприємства.

31. Перевагою залишкової політики виплати дивідендів є:

а) зв’язок дивідендів з результатами роботи підприємства, привабливість для інвесторів стабільно прибуткових підприємств та простота формування дивідендного фонду;

б) забезпечення високих темпів розвитку підприємства та підвищення його фінансової стійкості внаслідок росту власного капіталу;

в) зв’язок дивідендів з фінансовими результатами роботи підприємства, привабливість для власників підприємств із нестабільним рівнем прибутковості, можливість підтримувати постійний рівень інвестиційної активності;

г) передбачуваність доходів інвесторів, що стабілізує їхній склад і підвищує довіру кредиторів до підприємства.

32. Перевагою політики стабільного рівня дивідендів є:

а) зв’язок дивідендів з результатами роботи підприємства, привабливість для інвесторів стабільно прибуткових підприємств та простота формування дивідендного фонду;

б) забезпечення високих темпів розвитку підприємства та підвищення його фінансової стійкості внаслідок росту власного капіталу;

в) зв’язок дивідендів з фінансовими результатами роботи підприємства, привабливість для власників підприємств із нестабільним рівнем прибутковості, можливість підтримувати постійний рівень інвестиційної активності;

г) передбачуваність доходів інвесторів, що стабілізує їхній склад і підвищує довіру кредиторів до підприємства.

33. Основними формами виплати дивідендів є:

а) грошові виплати;

б) виплата дивідендів акціями;

в) викуп акцій компанією за рахунок дивідендного фонду;

г) всі відповіді вірні.

34. Джерелами самофінансування з метою підтримки масштабів діяльності є:

а) нерозподілений прибуток;

б) резервні фонди та забезпечення наступних витрат;

в) амортизація;

г) всі відповіді вірні.

35. Рентабельність акцій підприємства визначається шляхом співвідношення між:

а) дивідендом та ринковою ціною акції;

б) фондом дивідендів і сумою капіталізованого прибутку;

в) фондом виплати дивідендів по простим акціям і кількістю простих акцій;

г) ціною акції та доходом по акції.

36. Період залучення кредитів - це:

а) час з моменту надання банківського кредиту до моменту його повного погашення та виплати відсотків за користування;

б) час з моменту підписання кредитного договору до моменту погашення суми кредиту та відсотків за користування;

в) час з моменту надання банківського кредиту до моменту погашення відсотків за користування;

г) час з моменту отримання кредиту до моменту його погашення.

37. За формою залучення позиковий капітал поділяють на:

а) позики на кредитному ринку, позики на ринку цінних паперів, позики на товарному ринку;

б) короткостроковий і довгостроковий;

в) капітал у грошовій формі, капітал у товарній формі;

г) всі відповіді вірні.

38. На які цілі може використовуватись банківський кредит?

а) покриття збитків від господарської діяльності;

б) реалізація інвестиційного проекту;

в) збільшення статутного капіталу;

г) для виплати заробітної плати персоналу.

39. Гранична вартість капіталу це:

а) сума вартості кожного джерела фінансування;

б) максимальна вартість позикового капіталу, за межею якого суб’єкт підприємництва не може забезпечити необхідну норму доходності;

в) вартість обслуговування його складових частин;

г) таке співвідношення власного і позикового капіталу, при якому досягається максимальна вартість об’єкту.

40. Фінансовий важіль - це:

а) інструмент регулювання пропорцій власного і позикового капіталу з метою максимізації рентабельності власних коштів;

б) інструмент регулювання пропорцій власного і позикового капіталу з метою здійснення виробничої діяльності;

в) інструмент регулювання структурного капіталу з метою зниження собівартості продукції;

г) інструмент регулювання структури капіталу з метою ефективного використання активів суб’єкта підприємництва.

41. Клас позичальника А за рівнем кредитоспроможності означає:

а) репутація позичальника вкрай незадовільна;

б) має позитивну репутацію позичальника;

в) має репутацію в цілому надійного позичальника;

г) має дуже добру репутацію позичальника.

42. Позика підприємства може бути забезпечена:

а) заставою майна;

б) гарантією банків;

в) поручительством;

г) всі відповіді вірні.

43. Об’єктом застави не можуть бути:

а) земельні ділянки;

б) споруди виробничого призначення;

в) споруди господарського призначення;

г) гроші.

44. Постійні темпи росту обсягів продажу сприяють:

а) збільшенню частки власних коштів в структурі капіталу;

б) збільшенню частки позикових коштів до обумовленої межі;

в) збільшенню частки високоліквідних активів в структурі капіталу;

г) формуванню оптимальної структури капіталу.

45.Плече фінансового важеля - це:

а) відношення виручки від реалізації до активів суб’єкта підприємництва;

б) відношення позикових коштів до власних суб’єкта підприємництва;

в) відношення власних коштів до позикових суб’єкта підприємництва;

г) відношення позикових коштів до всього капіталу суб‘єкта підприємництва.

46. До основних форм короткострокового фiнансування запозичени-

ми коштами вiдносять:

а) торгові кредити;

б) факторинг;

в) короткострокові банківські кредити;

г) всі відповіді вірні.

47. Довгостроковий позиковий капітал, що перебуває у розпорядженні підприємства у балансі відображається у:

а) першому розділі пасиву «Власний капітал»;

б) другому розділі пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів»;

в) другому розділі активу «Оборотні активи»;

г) третьому розділі пасиву «Довгострокові зобов’язання».

48. За метою проведення реструктуризацію підприємства поділяють на:

а) стратегічну та оздоровчу;

б) операційну, корпоративну, фінансову;

в) фінансову, виробничу, кадрову;

г) вірна відповідь відсутня.

49. До видів реорганізації належать:

а) техніко-технологічна, організаційна, фінансова, правова реорганізація;

б) злиття, приєднання, поглинання, поділ, виділення, перетворення;

в) оперативна, стратегічна реорганізація;

г) всі відповіді вірні.

50. До основних видів реорганізації, що спрямовані на подрібнення підприємства відносять:

а) злиття;

б) поглинання;

в) поділ;

г) перетворення.

51. До основних видів реорганізації, що відбуваються без зміни розмірів підприємства відносять:

а) злиття;

б) поглинання;

в) поділ;

г) перетворення.

52. Реорганізація полягає у:

а) повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а також зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу;

б)здійсненні організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме оздоровленню підприємства;

в) зміні форми власності, яка забезпечує імпульси для необхідної структурної перебудови підприємств, створює об’єктивні передумови для проведення реструктуризації та визначає особливості цього процесу;

г) всі відповіді вірні.

53. Під об’єднанням підприємств, в результаті якого власники підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигід від об’єднання, розуміють:

а) приєднання;

б) злиття;

в) поділ;

г) поглинання.

54. Акціонерне товариство може ділитися на:

а) акціонерне товариство та товариство з обмеженою відповідальністю;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) акціонерні товариства;

г) акціонерне товариство та командитне товариство.

55. У разі злиття, приєднання, перетворення за поданням наглядової ради загальні збори затверджують:

а) передавальний акт;

б) розподільний баланс;

в) передавальний баланс;

г) розподільний акт.

56. Першим етапом злиття підприємств є:

а) задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства;

б) складання комісією з припинення товариства передавального акту;

в) прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про припинення діяльності товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення діяльності товариства, а також про обрання персонального складу комісії;

г) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій товариства, створеного в результаті злиття.

57. Спосіб корпоративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов’язків однієї або кількох юридичних осіб до іншої юридичної особи – це:

а) поглинання;

б) злиття;

в) приєднання;

г) перетворення.

58. За рішенням монопольних органів, якщо підприємство – монопольне утворення зловживає монопольним становищем на ринку, може бути прийняте рішення про:

а) злиття;

б) приєднання;

в) поділ;

г) перетворення.

59. Спосіб реорганізації, що передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства – це:

а) перетворення;

б) злиття;

в) приєднання;

г) поділ.

60. Критичне фінансове становище суб’єкта господарювання свідчить про:

а) абсолютну незалежність суб’єкта господарювання від зовнішніх джерел;

б) ефективну політику залучення та використання позикових коштів;

в) наявність проблем щодо джерел фінансування запасів і витрат;

г) наявність проблем фінансування запасів і витрат та позик, що непогашені в строк.

61. Нестійке фінансове становище суб’єкта господарювання свідчить про:

а) абсолютну незалежність суб’єкта господарювання від зовнішніх джерел;

б) ефективну політику залучення та використання позикових коштів;

в) наявність проблем щодо джерел фінансування запасів і витрат;

г) наявність проблем фінансування запасів і витрат та позик, що непогашені в строк.

62. Назвіть найбільш мобільну групу інвестиційних рішень:

а) інвестиційні рішення, які направляються на придбання нематеріальних активів;

б) інвестиційні рішення по освоєнню нових послуг та ринків;

в) інвестиційні рішення по придбанню фінансових активів;

г) інвестиційні рішення, які направляються на зниження витрат.

63. Назвіть найбільш ризикову групу інвестиційних рішень:

а) вкладення з метою збереження позиції на ринку;

б) вкладення з метою економії витрат;

в) вкладення з метою збільшення доходів;

г) вкладення з метою оновлення основних фондів.

64. Від чого залежить доходність цінних паперів, які входять у склад спекулятивного портфелю?

а) від зміни відсоткових ставок на цінні папери;

б) від вірного прогнозу цін на цінні папери;

в) від кількості акцій, які складають в портфель;

г) від частої реструктуризації портфелю.

65. Консервативний портфель цінних паперів складається:

а) з усіх видів цінних паперів, які обертаються на ринку;

б) з цінних паперів з терміном погашення, який не виходить за межі інвестиційного періоду;

в) з привілейованих акцій підприємств, які користуються попитом на ринку;

г) з цінних паперів, які випустила держава.

66. Випуск цінних паперів пов’язаний з:

а) основною діяльністю суб’єкта підприємництва;

б) фінансовою діяльністю суб’єкта підприємництва;

в) інвестиційною діяльністю суб’єкта підприємництва;

г) усією діяльністю суб’єкта підприємництва.

67. Показник, який показує, скільки згодні платити інвестори в даний момент за одиницю прибутку на акцію називається:

а) коефіцієнт «ціна – балансова вартість»;

б) коефіцієнт дивідендних виплат;

в) коефіцієнт дивідендної віддачі;

г) коефіцієнт «ціна – дохід».

68. Показник, що характеризує відсоток повернення коштів на капітал, вкладений в акції фірми називається:

а) коефіцієнт дивідендних виплат;

б) коефіцієнт дивідендної віддачі;

в) чистий прибуток на одну акцію;

г) коефіцієнт «ціна – дохід».

69. Показник, що показує частку чистого прибутку, що сплачена власниками у вигляді дивідендів називається:

а) коефіцієнт дивідендних виплат;

б) коефіцієнт дивідендної віддачі;

в) чистий прибуток на одну акцію;

г) коефіцієнт «ціна – дохід».

70. Передінвестиційний етап включає:

а) пошук інвестиційних концепцій, попередня підготовка інвестиційного проекту;

б) остаточне оформлення інвестиційного проекту, оцінка його техніко-економічної, соціальної та фінансової привабливості;

в) розгляд інвестиційного проекту, прийняття рішення про його інвестування;

г) всі відповіді вірні.

71. За характером участі в інвестуванні фінансові інвестиції поділяються на:

а) пайові фінансові інвестиції, боргові фінансові інвестиції;

б) державні фінансові інвестиції, приватні фінансові інвестиції, іноземні фінансові інвестиції, спільні фінансові інвестиції;

в) прямі інвестиції, портфельні інвестиції;

г) вірна відповідь відсутня.

72. Вкладення здійснюванні органами влади та управління України, АРК, місцевих рад депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позикових коштів називаються:

а) приватні фінансові інвестиції;

б) державні фінансові інвестиції;

в) іноземні фінансові інвестиції;

г) спільні фінансові інвестиції.

73. Підприємство є дочірнім, якщо інвестор володіє:

а) понад 50 % його акцій і контролює діяльність об’єкта інвестування;

б) блокувальним (понад 25 %) пакетом акцій;

в) понад 15 % його акцій;

г) вірна відповідь відсутня.

74. З економічної точки зору ставка дисконту – це:

а) база для визначення ринкової вартості, встановлюється у відсотках;

б) необхідна ставка доходу на вкладений капітал у відповідності з рівнем ризику об’єкта інвестування;

в) необхідна ставка доходу на вкладений капітал без урахування рівня ризику об’єкту інвестування;

г) не має вірної відповіді.

75. Чиста теперішня вартість інвестиційного проекту визначається як:

а) різниця між сумою теперішніх вартостей грошових потоків від інвестицій у кожен період часу і теперішньою вартістю самих інвестицій;

б) різниця між сумою теперішніх вартостей грошових потоків від інвестицій у кожен період часу і теперішньою вартістю самих інвестицій;

в) відношення теперішньої вартості грошових надходжень від проекту після оподаткування до теперішньої вартості інвестицій;

г) вірна відповідь відсутня.

76. Придбання цінних паперів є доцільним у випадках, коли:

а) інвестор має підстави вважати, що акції фірми продаються за значно заниженими цінами;

б) інвестор вважає, що фірма має сприятливі перспективи й можна очікувати значного зростання ціни її акцій;

в) інвестор вважає, що попри стабільну ринкову ціну акцій на них будуть виплачені високі дивіденди;

г) всі відповіді вірні.

77. Вартість об’єкта оцінки – це:

а) найбільш імовірна ціна об’єкта оцінки;

б) вартість близького аналога об’єкта, який оцінюється;

в) грошовий еквівалент, який покупець готовий обміняти на деякий об’єкт;

г) розрахункова величини, яка передбачає передачу майна від продавця покупцю згідно договору купівлі-продажу.

78. Який вид вартості ставить за мету допомогти потенційному покупцю (продавцю) визначити найбільш імовірну ціну об’єкта оцінки:

а) ринкова;

б) заставна;

в) ліквідаційна;

г) інвестиційна.

79. Який з нижчеперелічених принципів оцінки об’єкта передбачає, що оціночна вартість підприємства не повинна бути вища за мінімальну ціну аналогічного підприємства:

а) принцип передбачення;

б) принцип заміщення;

в) принцип корисності;

г) принцип вкладення.

80. До якої групи принципів оцінки об’єктів належить принцип регресії і прогресії:

а) принципи, пов’язані з експлуатацією власності;

б) принципи, пов’язані з уявленням власника;

в) принципи, пов’язані з впливом ринкового середовища;

г) вірна відповідь відсутня.

81. При використанні якого підходу до оцінки об’єкта використовується принцип заміщення:

а) витратний підхід;

б) доходний підхід;

в) порівняльний підхід;

г) всі відповіді вірні.

82. За допомогою яких методів здійснюється витратний підхід до оцінки об’єкта:

а) чистих активів, ліквідаційної вартості;

б) галузевих коефіцієнтів, ринку;

в) чистих активів, капіталізації прибутку;

г) ліквідаційної вартості, угод.

83. Порівняльний підхід оцінки об’єкта передбачає, що:

а) цінність об’єкта визначається тим, за скільки його можна продати в умовах достатньо сформованого ринку;

б) оцінювач буде використовувати реально сформовані ціни на ринку;

в) оцінка при визначенні ціни об’єкта базується на принципі альтернативних інвестицій;

г) ціна об’єкта відображає його виробничі і фінансові можливості та перспективи розвитку.

84. Ціновий мультиплікатор – це:

а) коефіцієнт, який показує співвідношення ціни аналога до ціни об’єкта, що оцінюється;

б) коефіцієнт, який показує співвідношення між ринковою ціною підприємства і фінансовою базою (вимірювачем);

в) коефіцієнт, який показує співвідношення між ринковою ціною об’єкта та витратами на його придбання;

г) вірна відповідь відсутня.

85. Процес оцінки об’єктів є атрибутом:

а) командно-адміністративної економіки;

б) ринкової економіки;

в) змішаної економіки;

г) всі відповіді вірні.

86. Дохідний підхід до оцінки ринкової вартості підприємства включає такі методи:

а) метод прямого порівняльного аналізу продаж (метод порівняння транзакцій), метод валютного рентного мультиплікатора;

б) оцінювання за відновною вартістю активів (витратний метод), метод розрахунку чистих активів, розрахунок ліквідаційної вартості;

в) метод прямої капіталізації доходів, метод дисконтованих грошових потоків;

г) всі відповіді вірні.

87. Майновий підхід до оцінки вартості підприємства передбачає використання:

а) методу дисконтування грошових потоків, методу капіталізації доходів;

б) методу відновної вартості, методу розрахунку чистих активів, методу ліквідаційної вартості;

в) методу зіставлення мультиплікаторів, методу порівняння транзакцій;

г) всі відповіді вірні.

88. Валютне застереження – це:

а) механізм приведення в прямій або в непрямій формі менш конвертованих валют до більш конвертованих;

б) включення (зокрема до кредитного договору) умови про зміну суми кредиту в тій же пропорції, в якій зміниться курс узгодженої між сторонами валюти кредиту по відношенню до курсу валюти;

в) форма розрахунків, яка передбачена згідно з договором між експортером і імпортером продукції;

г) всі відповіді вірні.

89. Фірма, що здійснює імпортні операції та виступає як торговець за договором на основі угоди про право на продаж:

а) маклер;

б) дистриб’ютор;

в) консигнатор;

г) комісіонер.

90. Посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем – це:

а) маклер;

б) дистриб’ютор;

в) консигнатор;

г) комісіонер.

91. Агент, комісіонер, що продає товар консигнанта за кордоном зі свого складу і від свого імені за винагороду, що отримується від власника товару – це:

а) маклер;

б) дистриб’ютор;

в) консигнатор;

г) комісіонер.

92. Єдиний митний тариф України – це:

а) сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів у бюджет, внесків у державні цільові фонди, що стягуються у встановленому законом порядку;

б) мито, яке нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

в) податковий платіж, який стягується у разі нотаріального оформлення юридично важливих подій та актів;

г) систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

93. Мито адвалерне – це:

а) податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України;

б) мито, яке нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

в) мито, яке нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

г) мито, яке поєднує ознаки мита, що стягується митницею і специфічного мита.

94. До основних способів здійснення розрахунків у рамках зовнішньоекономічних операцій відносять:

а) факторинг;

б) кредитні картки;

в) документарний акредитив;

г) документарне інкасо.

95. Юридична особа або громадянин, котрий здійснює угоди в інтересах комітента – це:

а) маклер;

б) дистриб’ютор;

в) консигнатор;

г) комісіонер.

96. Валюта якої держави є резервною міжнародною валютою?

а) Німеччини;

б) США;

в) Франції;

г) Великої Британії.

97. Продаж валюти на умовах «спот» і одночасна купівля на умовах «форвард» – це:

а) своп;

б) репорт;

в) депорт;

г) аутрайт.

98. Купівля валюти на умовах «спот» і одночасний її продаж на умовах «форвард» – це:

а) своп;

б) репорт;

в) депорт;

г) аутрайт.

99. Угода між двома сторонами про обмін двома різними валютами за курсом, погодженим сьогодні, з постачанням у визначену майбутню дату – це:

а) своп;

б) репорт;

в) депорт;

г) аутрайт.

100. Комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування – це:

а) валютний своп;

б) репорт;

в) депорт;

г) аутрайт.

101. До основних функцій контролінгу відносяться:

а) контроль, координація, планування;

б) залучення капіталу;

в) управління грошовими потоками;

г) управління кредиторською та дебіторською заборгованістю.

102. Бенчмаркінг – це:

а) внутрішній аналіз і порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного підприємства;

б) порівняльний аналіз продуктивності виробничих процесів та інших параметрів даного підприємства з аналогічними характеристиками підприємств-конкурентів;

в) аналіз окремих процесів, функцій, методів і технологій порівняно з підприємствами, які не є конкурентами даного підприємства;

г) аналіз сильних і слабких місць на підприємстві.

103. До немонетарних фінансово-економічних цілей діяльності підприємства відносяться:

а) вдосконалення системи фінансових відносин підприємства: з банками, постачальниками, споживачами, податковими органами тощо;

б) досягнення визначених темпів зростання прибутку;

в) дотримання критеріїв фінансової рівноваги;

г) забезпечення певного рівня дивідендів.

104. Найважливішим завданням стратегічного контролінгу є:

а) встановлення ефективності виконання цільових установок керівництва підприємства;

б) узагальнення одержаних аналітичних висновків та підготовка пропозицій і рекомендацій щодо розвитку сильних сторін підприємства;

в) забезпечення життєздатності підприємства в короткостроковому періоді та створення факторів успіху;

г) забезпечення життєздатності підприємства в довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху.

105. ХУZ- аналіз застосовують при вирішенні таких завдань:

а) прогнозування величини запасів для виробництва;

б) прогнозування банкрутства підприємства;

в) прогнозування грошових надходжень підприємства;

г) прогнозування обсягу дебіторської заборгованості підприємства.

106. До основних методів фінансового прогнозування на основі екстраполяції можна віднести:

а) метод Делфі;

б) експоненціальне згладжування;

в) каузальне прогнозування;

г) метод визначення ковзної середньої.

107. До основних методологічних прийомів, що використовуються за суб’єктивного методу прогнозування, належать:

а) метод Делфі;

б) метод екстраполяції тренду;

в) каузальне прогнозування;

г) розробка сценаріїв.

108. Фінанси суб’єктів підприємництва - це:

а) рух грошових коштів суб’єкта підприємництва в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності;

б) сукупність економічних відносин, які виникають у реальному грошовому обороті з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів;

в) економічний процес, який викликає рух вартості; грошові платежі та розрахунки;

г) форма фінансування та кредитування суб’єкта підприємництва.

109. Фінансова діяльність – це:

а) сукупність операцій по надходженню і використанню коштів у вартісній оцінці та ефективному їх використанню в процесі виробництва і реалізації продукції, товарів та послуг;

б) сукупність операцій по формуванню та використанню фондів грошових коштів суб’єктів підприємництва;

в) сукупність операцій спрямованих на формування оптимальної структури капіталу суб’єктів підприємництва;

г) сукупність операцій по формуванню, розподілу та перерозподілу прибутку від фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва.

110. Раціональна фінансова діяльність суб’єкта підприємництва сприяє:

а) нарощуванню темпів росту виробничої діяльності суб’єктів підприємництва;

б) здійсненню основного принципу самостійності підприємства;

в) зменшенню частини залученого капіталу в структурі капіталу;

г) підвищенню рентабельності фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва.

111. Придбання фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів є типовим прикладом руху коштів в результаті:

а) фінансової діяльності;

б) інвестиційної діяльності;

в) операційної діяльності;

г) надзвичайної діяльності.

112. Грошові виплати постачальникам за товари і послуги є типовим прикладом руху коштів в результаті:

а) фінансової діяльності;

б) інвестиційної діяльності;

в) операційної діяльності;

г) надзвичайної діяльності.

113. Сплата дивідендів є типовим прикладом руху коштів в результаті:

а) фінансової діяльності;

б) інвестиційної діяльності;

в) операційної діяльності;

г) надзвичайної діяльності.

114. Підприємницьку діяльність в Україні регулюють:

а) Закони України «Про власність», «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про оплату праці», «Про аудиторську діяльність»;

б) Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України;

в) Закони України «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво»;

г) відповіді а і б вірні.

115. Власний капітал приватного підприємця утворюється:

а) призначеним директором;

б) внесками засновників підприємства;

в) емісією акцій;

г) його приватним майном.

116. Залежно від форми власності підприємства поділяються на:

а) приватні підприємства, підприємства, що діють на основі колективної власності;

б) комунальні підприємства, державні підприємства;

в) підприємства, засновані на змішаній формі власності;

г) всі відповіді вірні.

117. Підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство, у статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить не менше:

а) 15%;

б) 10%;

в) 20%;

г) 50%.

118. Метою створення комерційних підприємств є:

а) вирішення певних соціальних завдань;

б) отримання прибутку від підприємницької діяльності;

в) відповіді а і б вірні;

г) вірна відповідь відсутня.

119. Джерелами фінансових ресурсів громадських організацій є:

а) вступні і членські внески, доходи від використання власності, доходи від платних заходів, що влаштовує організація;

б) внески засновників, кошти бюджету, доходи від надання послуг на платній основі;

в) виручка від реалізації продукції;

г) всі відповіді вірні.

120. Головною метою некомерційної організації є:

а) отримання прибутку від підприємницької діяльності;

б) вирішення певних соціальних завдань;

в) використання коштів бюджету;

г) вірні відповіді а) і б).

121.Фінансова діяльність приватного (одноосібного) підприємства побудована на:

а) рішеннях, які є колективними і приймаються спільно учасниками підприємства;

б) основі рішення більшості акціонерів, визначені за належними їм корпоративними правами;

в) спрощеному прийнятті рішень;

г) всі відповіді вірні.

122. Фінансова діяльність акціонерного товариства побудована на:

а) рішеннях, які є колективними і приймаються спільно учасниками підприємства;

б) основі рішення більшості акціонерів, визначеної за належним їх корпоративними правами;

в) спрощеному прийнятті рішень;

г) всі відповіді вірні.

123. Джерелами формування майна казенного підприємства є:

а) кошти та інше майно одержане від реалізації продукції;

б) цільові кошти, одержані з Державного бюджету;

в) кредити банків;

г) всі відповіді вірні.

124. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється:

а) Верховною Радою України;

б) місцевою радою;

в) Кабінетом міністрів України;

г) акціонерами підприємства.

125. Майно виробничого кооперативу становить:

а) приватну власність;

б) державну власність;

в) колективну власність;

г) власність органів місцевого самоврядування.

126. До вхідних грошових потоків підприємства відносять:

а) фінансування потреби у капіталі на основі грошових коштів, сформованих в рамках вхідних грошових потоків;

б) забезпечення виконання поточних зобов’язань підприємства;

в) надходження виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

г) погашення банківських кредитів.

127. До внутрішніх джерел фінансування підприємств належать:

а) чистий прибуток;

б) довгострокові позики;

в) емісійний дохід;

г) кредиторська заборгованість за отриманими авансами.

128. Дискримінантний аналіз:

а) є складовою АВС-аналізу;

б) є складовою ХУZ- аналізу;

в) є методом прогнозування банкрутства підприємства;

г) використовується при розрахунку точки беззбитковості.

129. Ознаки юридичної особи - це:

а) організаційна єдність, наявність відокремленого майна;

б) представництво в цивільному обороті, самостійна матеріальна відповідальність;

в) наявність установчих документів, свідоцтва про реєстрацію;

г) наявність розрахункового та валютного рахунків, печатки, статуту, балансу.

130. Фінансовий інструмент - це:

а) дебіторська і кредиторська заборгованість підприємства;

б) будь-який контракт, з якого виникає фінансовий актив для одного підприємства і фінансові зобов’язання для іншого;

в) фінансовий облік, зарплата, дивіденди;

г) фінансові опціони, ф’ючерси, форварди.

131. Фінансові методи - це:

а) прибуток, отриманий від основної діяльності суб’єктів господарювання;

б) інвестування, кредитування фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання;

в) фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове планування, фінансове регулювання, фінансовий контроль;

г) інформаційне забезпечення фінансової діяльності суб’єктів господарювання.

132. Ризик ліквідності виникає:

а) при неспроможності підприємства швидко реалізувати фінансовий актив за ціною, близькою до його справедливої вартості;

б) в разі коливання ринкових цін на фінансові активи підприємства;

в) в разі зміни відсоткової ставки по позиках;

г) при придбанні фінансового інструменту на відкритому ринку.

133. Згідно правила шести “Сі” “характер позичальника” - це:

а) наявність грошей на розрахунковому рахунку;

б) аналіз фінансової звітності позичальника;

в) відповідальність, правдивість, серйозність намірів позичальника погасити всю заборгованість по кредиту;

г) наявність права складати кредитну заявку і підписувати кредитний договір.

134. Нематеріальні необоротні активи – це:

а) земля;

б) споруди, обладнання;

в) патенти, торгові марки, ноу-хау;

г) сировина, матеріали.

135. Маржинальний прибуток - це:

а) виручка від реалізації за мінусом собівартості;

б) виручка від реалізації за мінусом постійних витрат, які включені у собівартість;

в) виручка від реалізації за мінусом змінних витрат;

г) прибуток від основної діяльності суб‘єкта господарювання.

136. Виробничий важіль використовується для:

а) регулювання маржинального прибутку та умовно-постійних витрат з метою максимізації прибутку;

б) регулювання співвідношення умовно-постійних і умовно-перемінних витрат;

в) регулювання співвідношення рентабельності активів підприємства з відсотковою ставкою на кредитні ресурси;

г) зниження ризику виробничої діяльності суб‘єкта господарювання.

137. Фінансове забезпечення підприємства це:

а) управління капіталом для забезпечення розширеного відтворення;

б) використання поточного і довгострокового фінансування;

в) управління капіталом, діяльність по його залученню, розміщенню і використанню;

г) забезпечення фінансової діяльності необхідними обсягами власних фінансових ресурсів.

138. Нормальна фінансова стійкість суб’єкта господарювання свідчить про:

а) абсолютну незалежність суб’єкта господарювання від зовнішніх джерел;

б) ефективну політику залучення та використання позикових коштів;

в) наявність проблем щодо джерел фінансування запасів і витрат;

г) наявність проблем фінансування запасів і витрат та позик, що непогашені в строк.

139. Оборотні виробничі фонди включають:

а) запаси сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, запчастин, незавершеного виробництва;

б) запаси сировини, матеріалів, готову продукцію, грошові кошти;

в) запаси сировини, матеріалів, обладнання;

г) запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції.

140. Реалізованою продукцією вважається:

а) готова продукція, за яку підприємство отримало грошові кошти;

б) готова продукція, яка відвантажена покупцям згідно з договором;

в) готова продукція, яка відпущена покупцям або вивезена зі складу підприємства виробника;

г) готова продукція, за яку підприємство отримало попередню оплату.

141. Розмір виручки від реалізації залежить від:

а) обсягів виробництва, якості та ціни на продукцію;

б) кількості, асортименту, якості продукції, розрахункової дисципліни і ціни;

в) обсягів виробництва, якості сировини, матеріалів, ціни на продукцію;

г) асортименту, якості продукції, кількості покупців, попиту та пропозиції на даний вид продукції.

142. Назвіть оборотні активи, які не підлягають нормуванню:

а) витрати майбутніх періодів, матеріали для виробничих потреб;

б) грошові кошти в дорозі, на розрахунковому рахунку;

в) кошти в розрахунках, витрати майбутніх періодів;

г) кошти в розрахунках, грошові кошти, кошти на розрахунковому рахунку.

143. Прибуток від фінансово-господарської діяльності підприємства характеризує:

а) кінцевий фінансовий результат від усієї діяльності;

б) кінцевий фінансовий результат від основної діяльності;

в) кінцевий фінансовий результат від інвестиційної діяльності;

г) кінцевий фінансовий результат від фінансової діяльності.

144. Непрямий підхід до визначення величини грошового потоку передбачає:

а) аналіз руху грошових коштів за напрямками діяльності;

б) аналіз руху грошових коштів по бухгалтерським розрахункам;

в) аналіз руху грошових коштів від інвестиційної діяльності;

г) аналіз руху грошових коштів від операційної діяльності.

145. Ризик в підприємницькій діяльності – це:

а) ступінь невизначеності результату управлінського рішення або господарської операції;

б) наявність фактору ризику при прийнятті управлінського рішення;

в) втрати в результаті нераціональної фінансово-господарської діяльності;

г) прийняття управлінського рішення в умовах відсутності повної інформації.

146. Дохід від участі в капіталі є результатом:

а) операційної діяльності;

б) іншої діяльності;

в) фінансової діяльності;

г) інвестиційної діяльності.

147. Мінімальний ступінь ризику мають активи:

а) грошові кошти та цінні папери, що легко реалізуються;

б) готівка; цінні папери, що легко реалізуються; дебіторська заборгованість;

в) цінні папери;

г) дебіторська заборгованість.

148. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу:

а) передбачається установчими документами;

б) не може бути меншим, ніж 5% суми чистого прибутку;

в) вірні відповіді а) і б);

г) не може бути більше, ніж 5% суми чистого прибутку.

149. Конкурсна маса – це:

а) усе майно;

б) основні засоби;

в) ліквідні активи;

г) залишки коштів на рахунках.

150. Реалізація іноземної валюти є:

а) операційним доходом;

б) фінансовим доходом;

в) іншим доходом;

г) позареалізаційним доходом.

151. Управління короткостроковим фінансуванням включає:

а) визначення оптимальної величини капіталу;

б) організацію обліку витрат;

в) складання фінансового плану;

г) встановлення нормативів.

152. Інвестиції в асоційовані підприємства у звіті про фінансові результати є:

а) доходом від спільної діяльності;

б) доходом від фінансової діяльності;

в) доходом від участі в капіталі;

г) інвестиційними витратами.

153. До інвестиційної діяльності згідно з П(С) БО відносять такі операції:

а) надходження коштів від реалізації продукції;

б) випуск акцій;

в) надходження коштів від продажу необоротних активів надходження коштів від продажу необоротних активів;

г) погашення позик.

154. Робочий капітал – це:

а) усі оборотні активи;

б) різниця між оборотними активами і короткостроковими зобов’язаннями;

в) різниця між активами і довгостроковими зобов’язаннями;

г) різниця між власним капіталом і необоротними активами.

155. Виробничо-фінансовий леверидж:

а) залежить від розміру прибутку;

б) не залежить від розміру прибутку;

в) залежить від обсягів реалізації;

г) не залежить від обсягів реалізації.

156. Результатом фінансової роботи повинно бути забезпечення виконання таких завдань:

а) розподіл доходів і витрат;

б) розробка оптимальних фінансових показників, постійний контроль за їх виконанням;

в) використання фондів економічного стимулювання;

г) сполучення внутрішньогосподарського фінансового контролю з державним регулюванням діяльності підприємств.

157. Ухвалення фінансового рішення повинно здійснюватись на основі:

а) оцінки структури капіталу;

б) аналізу фінансового стану в цілому підприємства;

в) аналізу економічної ситуації і проведених розрахунків;

г) визначення ступеня ризику в роботі підприємства.

158. Планово-економічний сектор фінансового відділу повинен включати:

а) фінансову дирекцію і її підрозділи;

б) групу оперативного планування і контролю;

в) фінансову службу підприємства;

г) бухгалтерську групу.

159. Група оперативного планування і контролю планово-економічного сектора повинна займатися:

а) здійсненням контролю за розрахунками з постачальниками;

б) розробкою оперативних і касових планів, кредитних заявок;

в) аналізом фінансового стану підприємства на основі фінансових звітів і показників;

г) всебічним аналізом економічної ситуації на підприємстві на основі проведених розрахунків.

160. Оперативно-господарську самостійність підприємства характеризує:

а) стан платіжної і розрахункової дисципліни;

б) стабільність у роботі;

в) забезпеченість підприємства фінансовими і матеріальними ресурсами;

г) постійний облік витрат.

161. Який сектор, що входить до складу фінансового відділу, повинний включати групу економічного аналізу?

а) розрахунковий сектор;

б) сектор банківських і касових операцій;

в) планово-економічний сектор;

г) претензійну групу.

162. До обов’язків сектору банківських і касових операцій фінансового відділу належать:

а) проведення розрахунків з покупцями;

б) підготовка та здача документів в банк;

в) оптова торгівля;

г) ведення всіх операцій по зниженню витрат обертання.

163. Фінансовий менеджер повинен уміти:

а) аналізувати свою роботу;

б) оцінювати капітал підприємства;

в) змусити підкорити собі робітників;

г) читати звітність суб’єкта підприємництва.

164. Основною діяльністю підприємства може бути:

а) операційна;

б) надання послуг;

в) господарська;

г) виробнича.

165. До фінансових операцій належать:

а) операції по реалізації товарів (робіт, послуг);

б) повернення кредитів і позик;

в) одержання різниці від додатково розміщених облігацій і акцій;

г) виплата заробітної плати.

166. Економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою одержання прибутку – це:

а) чисті активи;

б) амортизація;

в) активи;

г) пасиви.

167. Як вимірник ціни капіталу використовується:

а) рівень амортизаційних відрахувань;

б) рівень процентної ставки;

в) співвідношення власного і позикового капіталу;

г) структура капіталу.

168. Для того, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу фірми, необхідно використовувати такі прийоми, як:

а) збільшення виплати дивідендів;

б) зменшення виплати дивідендів;

в) збільшення кредиторської заборгованості;

г) збільшення притягнутих довгострокових банківських кредитів.

169. Власними джерелами формування капіталу підприємства виступають:

а) нерозподілений прибуток;

б) сума привілейованих і простих акцій;

в) кредиторська заборгованість та довгострокові зобов’язання;

г) немає правильної відповіді.

170. У залежності від об’єкта інвестування інвестиції поділяються на:

а) приватні, державні, іноземні;

б) фінансові, реальні, валові, чисті;

в) ризикові, прямі, портфельні, ануїтет;

г) приватні, фінансові, портфельні.

171. Фінансовий ризик – це:

а) ризик, пов'язаний зі здійсненням будь-яких видів підприємницької діяльності;

б) ризик, що виникає у процесі реалізації продукції , товарів, послуг;

в) ризик, що виникає у сфері взаємин підприємства з установами фінансово-кредитної системи;

г) можливість одержання як позитивного, так і негативного результату.

172. Рішення прийняті в умовах ризику, коли:

а) неможливо оцінити імовірність потенційних результатів;

б) точно відомий результат кожного з варіантів;

в) на основі попереднього досвіду можна оцінити результат рішення;

г) відома імовірність кожного результату.

173. До фінансових ризиків відносять:

а) процентний ризик;

б) ризик втраченої фінансової вигоди;

в) чистий ризик;

г) спекулятивний ризик.

174. Ризик втраченої фінансової вигоди – це:

а) зниження обсягу реалізації внаслідок зміни кон’юнктури ринку;

б) ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку;

в) непередбачене зниження закупівельних проектів;

г) ризик, що виникає в сфері відносин підприємств з іншими фінансовими інститутами.

175. Звіт про власний капітал – це звіт:

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

б) який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, що відображає на визначену дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

г) який відображає рух грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

176. Бюджети можуть складатися на:

а) тиждень;

б) місяць;

в) рік;

г) 3-5 років.

177. Фінансова політика по окремих аспектах діяльності – це форма:

а) прогнозування фінансової діяльності;

б) поточного планування фінансової діяльності;

в) оперативного планування фінансової діяльності;

г) вірна відповідь відсутня.

178. Першим етапом формування фінансової стратегії є:

а) визначення місії фірми;

б) розробка фінансової політики по різним аспектам фінансової діяльності;

в) визначення загального періоду формування фінансової стратегії;

г) формування стратегічних цілей фінансової діяльності.

179. Яке з тверджень хибне: «Цілі фінансової стратегії забезпечують реалізацію загальної стратегії економічного розвитку підприємства за умови»:

а) достатності капіталу для формування необхідних активів;

б) відсутності заборгованості перед бюджетом;

в) прийнятного рівня ризиків;

г) фінансових інновацій.

180. Який з перелічених планів не належить до поточних?

а) план доходів від фінансової діяльності;

б) план надходжень і видатків грошових коштів;

в) план податкових платежів;

г) план формування та використання фінансових ресурсів.

181. Розробка плану формування та використання фінансових ресурсів є таким етапом поточного фінансового планування:

а) першим;

б) другим;

в) передостаннім;

г) останнім.

182. Метод «гнучкого бюджету» передбачає:

а) встановлення витрат у суворо фіксованих сумах;

б) формування розподілу надходжень коштів з резервом фінансових ресурсів на випадок непередбачуваних витрат;

в) складання хронологічного графіку надходжень і витрат грошових коштів;

г) встановлення витрат не в суворо фіксованих сумах , а у вигляді нормативу витрат, «прив’язаних» до відповідних показників діяльності.

183. Плече фінансового важеля - це:

а) відношення виручки від реалізації до активів суб‘єкта господарювання;

б) відношення позичкових коштів до власних суб‘єкта господарювання;

в) відношення власних коштів до позичкових суб‘єкта господарювання;

г) відношення позичкових коштів до всього капіталу суб‘єкта господарювання.

184. Грант – елемент показує:

а) витрати з обслуговування та повернення кредиту;

б) витрати з обслуговування та повернення кредиту, отриманого на середньоринкових умовах;

в) відносний розмір економії або збитків підприємства щодо отримання кредиту в порівнянні з середньоринковими умовами;

г) відносний розмір економії підприємства щодо отримання кредиту в порівнянні з середньоринковими умовами.

185. Номінальна вартість облігацій – це:

а) реальна дохідність, яку забезпечує компанія-емітент;

б) ціна, яку сплатить компанія-емітент власнику облігації в день її погашення;

в) вартість, яка змінюється під впливом відсоткових ставок на цінні папери;

г) вірна відповідь відсутня.

186. Система фінансових відносин – це поєднання:

а) фінансових відносин між підприємством і бюджетом та між підприємством та банківськими установами;

б) фінансових відносин між окремими структурними підрозділами, фінансових відносин з персоналом підприємства та інших внутрішніх фінансових відносин;

в) фінансових відносин з покупцями продукції і постачальниками сировини, матеріалів;

г) системи зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин.

187. Фінансова діяльність підприємства – це:

а) будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення;

б) придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів;

в) основна діяльність підприємства, а також ті інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

г) діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

188. Завдання фінансової служби підприємства включають:

а) фінансування витрат на виробництво, капітальних вкладень та інших витрат;

б) виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками, засновниками;

в) пошуки шляхів збільшення грошових надходжень;

г) всі відповіді вірні.

189. Дивіденди, отримані при визначенні фінансових результатів, належать до доходів від:

а) операційної діяльності;

б) фінансової діяльності;

в) інвестиційної діяльності;

г) іншої операційної діяльності.

190. Що з переліченого входить до позикових джерел фінансування інвестицій в розширене відтворення основних фондів підприємства:

а) амортизаційні відрахування;

б) прибуток;

в) банківські кредити;

г) акціонерний капітал.

191. Що з переліченого входить до власних джерел фінансування інвестицій в розширене відтворення основних фондів підприємства:

а) амортизаційні відрахування;

б) прибуток;

в) акціонерний капітал;

г) все перелічене вище.

192. Що з переліченого належить до залучених джерел фінансування інвестицій в розширене відтворення основних фондів підприємства:

а) амортизаційні відрахування;

б) прибуток;

в) банківські кредити;

г) акціонерний капітал.

193. Комерційний (товарний) кредит – це:

а) будь-який кредит, що надається комерційним банком;

б) кредит у вигляді відстрочки платежу, обов’язково оформлений комерційним векселем;

в) кредит у вигляді відстрочки платежу, яка надається покупцю за товарними поставками;

г) кредитна послуга комерційного банку, який бере на себе зобов’язання дострокової оплати за комерційним векселем.

194. Короткострокові кредити – це:

а) кредити терміном до одного року;

б) кредити терміном до трьох років;

в) кредити терміном більше трьох років;

г) вірна відповідь відсутня.

195. Що є найбільш точним визначенням постійних витрат:

а) витрати, що посідають постійне місце у виробничих витратах;

б) витрати, що посідають постійне місце у сукупних витратах;

в) витрати, пов’язані з обслуговуванням працюючих на постійних засадах;

г) витрати, що залишаються постійними зі змінами обсягів виробництва.

196. Що є найбільш повним визначенням змінних витрат:

а) витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом певного різновиду продукції;

б) витрати, загальна сума яких залежить від обсягу виробленої продукції;

в) витрати, загальна сума яких не залежить від обсягу виробленої продукції;

г) витрати, порядок обчислення яких на одиницю продукції є прямим.

197. Маржинальний прибуток – це:

а) прибуток, що перевищує заплановану суму;

б) різниця між виручкою від реалізації та постійними витратами;

в) різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами;

г) різниця між постійними та змінними витратами.

198. Сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки і фінансовий стан підприємства – це:

а) операційні бюджети;

б) фінансові бюджети;

в) стратегічні плани;

г) всі відповіді вірні.

199. Стратегічна криза виникає:

а) в умовах зруйнованого виробничого потенціалу і відсутності довгострокових факторів успіху;

б) в умовах наявності перманентних збитків, що «з’їдають» власний капітал підприємства і призводять до незадовільної структури балансу;

в) у випадку неплатоспроможності підприємства або наявності реальної загрози втрати платоспроможності;

г) всі відповіді вірні.

200. Криза прибутковості виникає:

а) в умовах зруйнованого виробничого потенціалу і відсутності довгострокових факторів успіху;

б) в умовах наявності перманентних збитків, що «з’їдають» власний капітал підприємства і призводять до незадовільної структури балансу;

в) у випадку неплатоспроможності підприємства або наявності реальної загрози втрати платоспроможності;

г) всі відповіді вірні.