Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори на еколог.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.55 Mб
Скачать

16. Поняття джерел еп та їх види

Джерела ЕП – нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері взаємодії нпс і суспільства.

Ці джерела не однорідні, виконують різні функції та посідають відповідне місце у структурі ЕП. Можна виділити такі групи джерел:

  1. за юридичною силою - закони і підзаконні акти (укази ПУ, постанови КМУ, накази, інструкції міністерств і відомств, рішення мда та органів мс)

  2. за характером правового регулювання - загальні і спеціальні. До загальних відносять нпа предметом регулювання яких є екологічні та інші суспільні відносини (КУ, ЗУ «про основи національної безпеки»). Спеціальні акти стосуються виключно екологічних питань (ЗУ «Про охорону нпс»)

  3. за предметом правового регулювання - комплексні (ЗУ «Про охорону нпс»), природо ресурсні (ЗКУ, ВКУ, ЛКУ), ті якими регулюються окремі питання еекологічної діяльності (ЗУ «Про екологічну експертизу», «Про екологічний аудит»)

  4. за способом правового регулювання - матеріальні і процесуальні. Матеріальними визначаються права, обов’язки, юридичну відповідальність учасників відносин. Процесуальні регулюють процедуру реалізації норм матеріального права.

  5. за ступенем систематизації – кодифіковані й усі інші. До кодифікованих належать ЗУ» Про охорону нпс», ЗУ «Про тваринний світ», ЗКУ, ВКУ, ЛКУ, КУ про надра.

Судова практика не є джерелом ЕП. Акти ЕП мають різну юридичну силу, але діють за принципон піраміди, вершиною якої є КУ.

17. Ку як основне джерело еп

Конституція України є Основним законом держави і є політико-правовим актом, що має найвищу Юридичну силу. Саме в Конституції України закладені загальновизнані принципи, на яких базується і розвивається екологічне законодавство. Так, ст. 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Разом з тим, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі, відшкодовувати збитки (ст. 66 Конституції України).

Нормами КУ є нормами прямої дії. Закони та інші нпа приймаються на основі КУ й повинні відповідати їй.

18. Зу «Про охорону нпс» як інтегроване джерело еп

Будучи одним з найважливіших джерел екологічного права України, цей Закон визначає правові, економічні й соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища як єдиного, інтегрованого об'єкта екологічних правовідносин. Крім цього, він по суті складає правову основу для розвитку галузевого екологічного законодавства та для вдосконалення поресурсових галузевих нормативно-правових актів, прийнятих до появи Закону України «Про охорону нпс». У статті 2 Закону зазначено, що відносини в галузі охорони навколишнього середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону й використання рослинного й тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Хоча завданням Закону «Про охорону нпс» є регулювання суспільних екологічних відносин не лише у галузі охорони навколишнього природного середовища, а й у галузі використання і відновлювання природних ресурсів, він виконує головним чином «охоронну» функцію. Питома вага його правових приписів, що регулюють відносини по використанню і відтворенню природних ресурсів, невелика.