- •1.Мистецька освіта і методи викладання у стародавньому Єгипті
- •2.Мистецька освіта і методи викладання в добу античності
- •3.Мистецька освіта і методи викладання в добу Середньовіччя
- •4.Мистецтка освіта і методи викладання в добу Відродження
- •5.Академічна система освіти XVII ст.
- •6.Зародження дизайнерської освіти в Європі. Перші школи дизайну.
- •8.Зміст освіти з предметів художньоестетичного циклу в загальноосвітній школі
- •9.Функцї вчителя предметв художньо- естетичного циклу в загальноосвітній школі
- •10.Врахування вікових особливостей дітей у навчальнл-виховному процесі художньоестетичного циклу
- •11.Складові навчально- виховного процесу (Ом, дпм, Дизайн)
- •12.Методи навчання у процесі викладання предметів художнього циклу
- •13.Огляд сучасних проблем з образотворчого мистецтва
- •14.Планування навчальної роботи
- •15.Підготовка вчителя до уроку. План-конспект уроку .
- •16.Типологія і структура уроків художньо-естетичного циклу
- •17.Вимоги до сучасного уроку художньестетичного циклу
- •18.Форми і методи позакласної виховної роботи з учнями
- •19.Реалізація дидактичних методів викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •20.Принципи і методи викладання мистецьких дисциплін за Неменським
- •21.Реалізація принципу виховую чого навчання у процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •22.Реалізація принципу науковості на уроках у процесі викладання художньо-естетичного циклу
- •23.Реалізація принципу систематичності і послідовності на уроках у процесі викладання художньо-естетичного циклу
- •24.Реалізація принципу наочності на уроках у процесі викладання художньо-естетичного циклу
- •25.Міжпредметні зв’язки на уроках художньо-естетичного циклу
- •26.Методика організації занять малювання з натури
- •28.Методика організації уроків сприймання мистецтва
- •29.Методика організації занять з декоративно-прикладного мистецтва
- •30.Дизайн в системі викладання образотворчого мистецтва
- •31.Професійна орієнтація учнів на заняттях ом і дпм
- •32.Принципи, функції і методи контромю за навчальною діяльністю в процесі викладання предметів художньо –естетичного циклу
- •33.Форми і види контролю в процесі викладання предметів художньо –естетичного циклу
- •34.Концепція єдиної системи естетичного виховання
- •35.Інноваційні художньо-педагогічні технології в процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •36.Сугестивні технології в процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
- •37.Інтегративні технології в процесі викладання предметів художнього циклу
- •38.Проблемно-еврестичні технології в процесі викладання предметів художнього циклу
- •39.Інтерактивні технології в процесі викладання предметів художнього циклу
- •40.Ігрові технології в процесі викладання предметів художнього циклу
34.Концепція єдиної системи естетичного виховання
Загальні положення
Концепція розроблена відповідно до Законів України "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні.
Глобалізація як провідна ознака сучасності та соціокультурні процеси в Україні, що формуються на ґрунті багатовікових вітчизняних традицій і в загальному контексту європейської та світової інтеграції з орієнтацією на загальнолюдські фундаментальні демократичні цінності громадянського суспільства зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних засад художньо-естетичного виховання школярів. Нові тенденції розвитку культури інформаційного суспільства, пов'язані з глобальним поширенням мас-медіа, не можуть не впливати на систему освіти та виховання, яка в усі часи гнучко реагувала на соціокультурні умови і потреби. Естетичне ставлення школярів до світу, до різних видів мистецтва формується переважно під впливом стихійних факторів соціального оточення, зокрема засобів масової інформації, особливо телебачення, дисципліни художньо-естетичного циклу — музичне та образотворче мистецтво — посідають занадто скромне місце в загальноосвітніх навчальних закладах. Тому шкільна освіта у відриві від усієї теми позаурочної та позашкільної виховної роботи об'єктивно не може реалізувати необхідний комплекс культуротворчих функцій, притаманних мистецтву.
Сьогодні набуває все більшого визнання розуміння того, що реальність світу створюється багатьма голосами культур із власними дискурсами. Для нового імовірнісного стилю мислення характерне прийняття культурної різноманітності, "консенсусної або соціальної раціональності", яка виникає в результаті обговорення різноманітних ідей, альтернативних суджень, варіативних перспектив. Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полі-культурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови, вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ, його унікальність і самобутність.
Отже, сучасні загальноосвітні школи та позашкільні навчальні заклади мають стати осередками виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою.
35.Інноваційні художньо-педагогічні технології в процесі викладання предметів художньо-естетичного циклу
Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.
Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освітньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Останнім часом особлива увага приділяється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи.
Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні розвиток мислення та пам'яті учнів, інтелектуальних умінь, як-от: абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання, теоретичні міркування, тобто таких, що дають можливість розв'язати висунуту проблему.
Послідовники гуманістичного підходу спираються на "Я - концепцію" і відстоюють право учнів самостійно обирати мету, формувати власні проблеми, заглиблюватись у суб'єк:гивний досвід та прогнозувати його наслідки.
Звідси ідеї "активного навчання", "безпосереднього досвіду", "персоналізації знань", "права учня на турботу та увагу", "необхідність створення атмосфери відвертості та взаєморозуміння". Згідно з таким підходом' змінюється зміст навчання, програма складається відповідно до потреб та інтересів учнів; навчальний процес структурується на солідарній основі; вчитель виконує роль консультанта та джерела знань, а не контролера; бали виставляються тільки за бажанням учнів; постійно існує вибір пlзнавальної альтернативи, а сутність навчання зводиться до накопичення суб'єктивного досвіду.
Важко довести перевагу або ефективність того чи іншого підходу, стилю, методу, тому нормальним є наявність плюралізму в підході до нових технологій.
Зважаючи на минулі авторитарні підходи, сучасне навчання в школах України тяжіє до когнітивного. Тому творчо працюючих педагогів цікавить усе, що пов'язано з гуманізацією освіти.
Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’я зберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.