Громадянське і правове виховання

Правове виховання — це виховна діяльність сім'ї, школи, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та правомірної поведінки особистості.

Компоненти правового виховання:

1. Морально-правове самоусвідомлення.

2. Правові й моральні знання.

3. Правова вихованість у широкому її розумінні, яка впливає на формування переконань.

4. Повага до закону й законності, що є свідченням моральності особи.

Результатом правового виховання є формування правової свідомості та правової культури.

Правова свідомість — це сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, у яких виявляється ставлення до дійсного або бажаного права і до дій людей як до правомірних чи неправомірних.

Структуру правової свідомості становлять три складові: правові знання, правові оцінки, правові установки.

Правова культура особи — це перш за все певний рівень (стан), сукупність характеристик її правосвідомості.

Форми правової соціалізації — правове виховання, юридичні види навчання, правова пропаганда й агітація і самовиховання.

Громадянське виховання — процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично захищеною.

Базовими категоріями громадянського виховання визначаємо громадянськість, патріотизм, політичну свідомість, громадянську культуру, громадянську позицію.

Громадянськість — це “... духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни.

Патріотизм як категорія громадянського виховання передбачає формування почуття любові до свого народу, держави, Батьківщини.

Політична свідомість особистості включає сукупність суспільно цінних поглядів і переконань, орієнтацій, що формують реальні відношення соціальних і національних груп, окремої людини до інших соціальних груп, людей.

Громадянська культура, крім культури політичної, включає ще культуру міжетнічних відносин як сферу духовного життя , яка виявляється в етнічній і релігійній толерантності; повазі до культур інших народів; розумінні їх інтересів, прав, самобутності; готовності й умінні йти на компроміс заради спільних інтересів і соціального миру в державі.

Іншим важливим аспектом громадянської культури є правова культура як усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до закону і до влади.

Принципи громадянського виховання:

1. Гуманізації та демократизації.

2. Самоактивності й саморегуляції.

3. Системності.

4. Комплексності й міждисциплінарної інтегрованості.

5. Наступності та безперервності

6. Культуровідповідності.

7. Інтеркультурності.

Естетичне виховання

Естетичне виховання – цілеспрямований процес формування творчо-активної особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті і мистецтві, жити і творити за законами краси.

Структура естетичної свідомості:

1. Естетична оцінка

2. Естетичні почуття

3. Естетична потреба

4. Естетичний смак

5. Естетичний ідеал

Мета естетичного виховання – формування в учнів культури людських почуттів, морально-естетичного гуманістичного ідеалу всебічного розвитку особистості, уміння бачити, відчувати, розуміти і творити красу.

Джерелами естетичного виховання є – мистецтво, природа, наука, праця.

Засоби естетичного виховання:

1. Художнє виховання

2. Естетична та мистецтвознавча освіта

3. Поширення, популяризація та пропаганда найвищих досягнень художньої культури людства.

4. Естетизація середовища

5. Естетичні аспекти фізичної культури і спорту, а також культурний туризм.

6. Художня самодіяльність

7. Гра

----------------------------------------------------------------------------------------------------