1. Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції

Аналіз витрат за калькуляційними статтями дозволяє дати оцінку розміру економії чи перевитрат у зв'язку із відхиленням фактичної собівартості від планової, показати внесок кожної калькуляційної статті в загальне відхилення, зробити висновок про характер матеріало-, оплато-, фондомісткості виробництва і в результаті здійснити заходи щодо виявлення і реалізації резервів зниження собівартості продукції.

Таблиця 1 Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції

Статті	2002	2003
Товарна продукція в оптових цінах, тис. грн	5759,7	5744,5
Реалізована продукція, тис. грн	1053,0	1473,4
Випуск продукції в натуральному вираженні офсетний друк, тис. прим.	8861,8	8127,4
Чисельність ВПВ, всього, чол	310	305
В тому числі робітники, чол	290	285
Фонд заробітної плати, тис. грн	397,2	452,9
Собівартість товарної продукції, тис. грн	2183,4	2452,4
Вартість ОВФ, тис. грн	289,6	329,8
Обігові кошти, тис. грн	8994,6	598,4
Балансовий прибуток, тис. грн	568,8	760,1
Чистий прибуток, тис. грн	568,8	760,1
Відпрацьовано всіма робітниками, год	580232	576156
Відпрацьовано всіма робітниками, днів	72529	72020
Змінна частина ФЗП, тис грн	184,3	238,4

Таблиця 2 Аналіз структури витрат за елементами, тис. грн

Оплата праці	397,2	452,9
Відрахування на соціальні заходи	111,4	125,1
Матеріальні витрати	355,6	541,6
Амортизація	37,1	36,7
Інші витрати	1282,5	1296,3
Повна собівартість	2183,4	2452,6
В тому числі змінні витрати	1886,3	2135,6

Таким чином, собівартість продукції в 2003 році зросла на 269 тис. грн порівняно з 2002 роком. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на оплату праці, збільшення матеріальних витрат, відрахувань на соціальні заходи.

2. Аналіз операційних витрат

Таблиця 3 Собівартість за калькуляційними статтями, тис. грн

Сировина і матеріали	355,6	541,0
Заробітна плата	397,2	452,9
Відрахування на соціальні заходи	111,4	125,1
Витрати на утримання і експлуатацію устаткування	47,2	40,2
Цехові витрати	524,8	536,4
Інші виробничі витрати	95,3	77,8
Загальновиробничі витрати	654,3	677,2
Позавиробничі витрати	2,1	1,8

Загальна сума операційних витрат визначається за формулою:

Взаг = Вм + Взп + Всоц + Вуст + Вц + Він + Взв + Вп (1)

2002: Взаг = 355,6 + 397,2 + 111,4 + 47,2 + 524,8 + 95,3 + 654,3 + 2,1 = 2188,2 тис. грн

2003: Взаг = 541,0 + 452,9 + 125,1 + 40,2 + 536,4 + 77,8 + 677,2 + 1,8 = 2452,4 тис. грн

Отже, в звітному році загальні операційні витрати зросли на 12,06% за рахунок збільшення витрат на оплату праці, збільшення матеріальних витрат, відрахувань на соціальні заходи.

3. Собівартість одиниці продукції

Собівартість одиниці продукції визначається за формулою:

Сод = Сп/ Втп (2)

де Сод – собівартість одиниці продукції,

Сп – повна собівартість продукції,

Втп – вартість товарної продукції в оптових цінах.

2002: Сод = 2183,4/ 5759,7 = 0,38 тис. грн

2003: Сод= 2452,4/ 5744,5 = 0,42 тис. грн

Отже, в 2003 році собівартість одиниці продукції зросла на 10,5%. Собівартість одиниці продукції тут виступає комплексним факторним показником, що відображає використання всіх видів ресурсів.

4. Затрати на 1 грн товарної продукції

Затрати на 1 грн товарної продукції визначаються за формулою:

Зтп = Стп / Отп (3)

де Зтп – затрати на 1 грн товарної продукції,

Стп – собівартість товарної продукції,

Отп – обсяг товарної продукції.

2002: Зтп = 2183,4/8861,8 = 0,246 грн

2003: Зтп = 2452,4/8127,4 = 0,301 грн

Таким чином, в базовому році кожна гривня товарної продукції забезпечувала 75,4 коп (1грн – 0,246 грн) прибутку, а в звітному – 69,9 коп (1грн – 0,301 грн). Відсоток зниження витрат на 1 грн товарної продукції становить (0,246-0,301)/0,246*100% = - 22,3%.На відхилення в затратах на 1 грн. товарної продукції впливають такі фактори як зміни:

- асортименту і структури продукції;

- рівня собівартості продукції;

- цін на матеріальні ресурси, тарифи на електроенергію, теплоенергію.

5. Шляхи зниження собівартості продукції ЗАТ «Видавництво «Київські відомості»

Одним із основних резервів росту валового прибутку та прибутку від реалізації є зниження собівартості реалізованої продукції. Можна виділити наступні основні напрями зниження собівартості продукції підприємства:

1. Підвищення технічного рівня виробництва. До даного напряму зниження собівартості можна віднести упровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використовування і застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.

Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих систем управління, використовуванні ЕОМ, вдосконаленні і модернізації існуючої техніки і технології. Також витрати зменшаться і в результаті комплексного використовування сировини, застосування економічних замінників, повного використовування відходів у виробництві.

Підвищення технічного рівня виробництва призведе до зменшення матеріальних витрат. Наприклад, якщо товариство за рахунок якихось із наведених вище способів зменшить матеріальні витрати з 541 тис грн. до 350 тис грн., то сукупні витрати зменшаться майже на 3%, що спричинить незначне, проте все одно зростання прибутку.

2. Вдосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використовування основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників, що підвищують рівень організації виробництва. Зниження поточних витрат відбувається в результаті вдосконалення обслуговування основного виробництва.

3. Зміна об'єму і структури продукції може привести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (окрім амортизації), амортизаційних відрахувань, зміни номенклатури і асортименту продукції, підвищення її якості. Із збільшенням об'єму виробництва кількість умовно-постійних витрат на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження її собівартості.

4. Галузеві і інші чинники: введення і освоєння нових цехів, виробничих одиниць і виробництв, підготовка і освоєння виробництва в діючих об'єднаннях і на підприємствах; інші чинники.

Основним шляхом зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу в її структурі. Згідно з проведеним раніше аналіз було встановлено, що найбільшу питому вагу займають інші операційні витрати та витрати на оплату праці. Зниження собівартості продукції ЗАТ «Видавництво «Київські відомості» забезпечується насамперед за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці на одиницю продукції, а отже, зменшується й питома вага заробітної плати в структурі собівартості.

Резерв зниження собівартості буде водночас резервом зростання прибутку. На мою думку, найважливішим резервом зростання прибутку буде збільшення обсягів виготовлення продукції. Адже в періоді, що аналізувався відбулося зменшення обсягу.

Висновки

В процесі написання роботи було з’ясовано, що собівартість продукції можна вважати найбільш важливим з економічної точки зору показником, адже більшість видів виробничих витрат акумульовано саме в показнику собівартості. Собівартість – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Вона характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, адже відображає рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці тощо.

Собівартість продукції є якісним показником, в якому концентровано відображаються результати господарської діяльності організації, її досягнення і резерви. Чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні фонди, матеріали, паливо, тим дешевше виробництво продукції обходиться як підприємству, так і суспільству в цілому. У собівартості знаходять відображення усі витрати підприємства, включаючи вартість споживаних ОФ, необоротних матеріальних і нематеріальних активів (у вигляді амортизації) і вартість всіх інших ресурсів.

Собівартість продукції визначається різними методами в залежності від організації і технології виробництва, а також характеру виробленої продукції. В усіх випадках спочатку обчислюється собівартість виду продукції, а потім собівартість її одиниці. Обчислення собівартості продукції є однією із важливих частин планування діяльності підприємства.

У результаті проведення аналізу собівартість продукції Відкритого акціонерного товариства «Енергія» встановлено, протягом аналізованого періоду (2002-2003 роки) собівартість продукції товариства зросла на 269 тис. грн, відсоток зниження витрат на 1 грн товарної продукції становить 22,3%, в 2003 році собівартість одиниці продукції зросла на 10,5%, загальні операційні витрати зросли на 12,06% за рахунок збільшення витрат на оплату праці, збільшення матеріальних витрат, відрахувань на соціальні заходи.

Для зниження собівартості продукції та збільшення прибутку Закритому акціонерному товариству необхідно насамперед збільшити обсяг виробництва. Це посприяє зниженню витрат на виробництво 1 грн. продукції і збільшить прибуток підприємства. З огляду на велику питому вагу витрат на оплату праці наступним резервом зниження витрат має бути забезпечення зростання рівня продуктивності праці.

Серед найбільш істотних факторів зменшення витрат на виробництво слід відзначити підвищення продуктивності праці за рахунок технічного переозброєння виробництв й впровадження нової техніки, застосування більш якісних матеріалів, ліквідацію браку, простоїв та невиробничих витрат, застосування максимально адекватних технологічному процесу форм оплати праці, що стимулюватиме зростання продуктивності праці, удосконалення планування, обліку та аналізу витрат. Всі ці заходи дозволяють зменшити рівень собівартості продукції.

Отже, можна сміливо стверджувати що зменшення собівартості продукції є ефективним способом зростання прибутку підприємства.