- •Самостійна робота №7
- •1. Сутність готової продукції та її оцінка
- •2. Аналітичний і синтетичний облік готової продукції
- •3. Облік реалізації готової продукції
- •4. Облік товарів та торгової націнки
- •1. Порядок відкриття та закриття поточних рахунків;
- •2. Види акредитивів
- •3. Характеристика методів оцінки фінансових інвестицій (за справедливою вартістю, за собівартістю, за методом участі в капіталі, амортизованою собівартістю).
- •Самостійна робота №9
- •1. Методи нарахування резерву сумнівних боргів
- •2. Аналітичний та синтетичний облік довгострокової дебіторської заборгованості
- •3. Аналітичний та синтетичний облік векселів отриманих
- •1. Формування та функції власного капіталу;
- •2. Облік розрахунків з учасниками
- •3. Облік цільового фінансування і цільових надходжень.
- •1. Облік довгострокових і короткострокових позик банку
- •2. Методика розрахунку забезпечень виплат відпусток.
- •1. Облік додаткової заробітної плати
- •2. Облік інших заохочувальних та компенсаційних виплат
- •3. Види та порядок нарахування виплат за середнім заробітком.
- •1. Методи обліку витрат
- •2. Облік незавершеного виробництва.
- •1. Облік інших операційних доходів
- •2. Облік доходів від участі в капіталі
- •1. Організація роботи перед складанням фінансової звітності
- •2. Принципи формування і якісні характеристики фінансової звітності
- •3. Мета і основні вимоги складання і подання фінансової звітності
Самостійна робота №7
1. Сутність готової продукції та її оцінка
Основу побудови обліку готової продукції становлять: визначення терміна "готова продукція" та класифікація готової продукції; оцінка готової продукції; облік випуску готової продукції; облік наявності готової продукції на складах та кладових у виробництві; система рахунків обліку.
Готова продукція — це виріб або напівфабрикат, робота, послуга що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві та відповідають затвердженим стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції.
Всі елементи виробничого процесу (сировина, матеріали тощо), які знаходяться на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.
Готова продукція може мати, а може і не мати кількісні та якісні характеристики (кількість маси, шт., метрів, сорт тощо). Але у всіх випадках продукція повинна мати вартісну характеристику.
Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти буде здійснюватися її відвантаження (передача) та реалізація покупцеві
На окремих підприємствах (фермерських господарствах), готова продукція не передається на склад, а накопичується безпосередньо у виробництві, звідти здійснюється її відвантаження (або передача) покупцеві та реалізація.
Продукція, яка не має кількісних характеристик (робота, послуга або посередництво тощо), безпосередньо з виробництва передається покупцеві (замовнику).
Оцінка готової продукції У бухгалтерському обліку готова продукція має оцінюватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після зібрання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденному обліку наявності й руху готової продукції та визначенні її вартісних характеристик. Тому в поточному обліку готова продукція оцінюється за прийнятими на підприємстві "твердими" обліковими цінами. Ними можуть бути середньорічна, планова собівартість, оптово-розрахункова, договірна ціна або фактична собівартість.
Якщо готова продукція оцінюється не за фактичною собівартістю, то відокремлено від фактичної собівартості облікується відхилення. В кінці місяця ці відхилення у відповідній долі розподіляються між залишками нереалізованої продукції і реалізованими виробами.
Оцінка продукції за "твердими" обліковими цінами дає можливість вести постійне спостереження за кількісними та вартісними параметрами процесів випуску та реалізації продукції. Тверді облікові ціни є основою побудови бухгалтерського обліку готової продукції на складах за оперативно-бухгалтерським методом.
Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).
При обчисленні собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї входять. Собівартість повинна включати до свого складу витрати необхідної праці, тобто витрати, що забезпечують процес відтворення всіх факторів виробництва (предметів і засобів праці, робочої сили і природних ресурсів), і не включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.