101.Архітектура, музика, театр, кіно і спорт 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст

Музика Для музики більшою мірою, ніж для інших видів мистецтва, характерний поділ на "елітарну" й "масову". Головною відмінною рисою "'масової культури" порівняно з "елітарною" (що орієнтується на смаки обраної публіки), є свідома ставка на середнього масового споживача.

Основними напрямами "масової" музики стали рок-музика і джаз. У 1954 р. уперше пролунала пісенька Білла Хейлі "Коск агошіи. изе сіоск", яка дала назву новому музичному стилю рок-н-рол. Того ж року вийшла перша платівка майбутнього короля рок-н-ролу Елвіса ПресліДля творчості Е. Преслі були характерними прості, позбавлені змісту солодкі мелодії, інтимний характер виконання. У 60-ті рр. з'явилися легендарні групи "Бітлз" і "Ролінг Сто-унз". "БІтлз" оспівували любов, протестували проти війни у В'єтнамі, вимагали повернення Ірландії ірландцям, збирали гроші для жителів Бангладеш. Прикладами політизованого року були їхні пісні "Дамо світу шанс", "Не хочу бути солдатом", "Скажи мені хоч трохи правди" та ін. Різко аполітичний, бунтарський, "непристойний" напрямок символізувала група "Ролінг Стоунз", що, на їхню думку, було протестом проти обивательської буржуазної культури.

У рок-музиці розвивались і розвиваються інші напрямки: панк-рок, брейк, рок-метал, хард-рок та ін.

Найвідомішими естрадними співаками в 70-80-х рр. були Мі-рей Матье, Шарль Азнавур, Патрісія Каас, ансамбль "Абба", в Радянському Союзі — Алла Пугачова, Софія Ротару, Йосип Кобзон.

Театр У повоєнні роки театральне мистецтво переживало не кращі часи, тому що увагу глядача притягав більш доступний і видовищний кінематограф, а потім і телебачення. За цих умов для повернення глядачів у театральні зали величезну роботу було здійснено драматургами і театральними режисерами. У США, наприклад, виникла суто американська традиція організації театральної справи. Найвідоміший американський драматург Юджин О'Нїл визначив шляхи розвитку театру на десятиріччі. В його п'єсах "Продавець льоду прийде", "Довга подорож у ніч", "Місяць для пасинків долі" створено картину абсурдності й глибокої ганебності людських відносин. Ці твори проклали дорогу для сприйняття публікою таних складних драматургів, як Тенессі Вільямс і Артур Міллер. У п'єсах Вільямса "Скляний звіринець", "Трамвай бажання", "Орфей спускається в пекло" та інших світ людських відносин постає в усій своїй трагічності й проблемності. П'єси Вільямса було перекладено багатьма мовами, вони з успіхом ставилися на сценах найбільш престижних театрів світу. У роботах А. Міллера "Смерть комівояжера", "Вид з мосту", "Після гріхопадіння" підносяться проблеми цінності внутрішнього світу людини, його неповторності, відповідальності кожного за те добро і зло, яке він учинив. Кіно Кіно другої половини XX ст. розвивалося в руслі основних художніх напрямків цього часу, але кожний національний кінематограф мав свої особливості.

Неореалізм знайшов найбільше втілення в італійському кіно. Виник цей напрямок на хвилі руху Опору, в умовах становлення демократичного суспільства. Пошуки нових напрямків розвитку неореалізму обумовлені проблемним аналізом взаємовідносин людини та суспільства.З іменами Р. РосселінІ, Л. Вісконті, А. Антоньйоні, Ф. Фелліні пов'язаний розквіт філософського, поетичного кінематографу. Архітектура Функціоналізм став практично основним архітектурним напрямком XX ст. Для нього характерний принцип, відповідно до якого архітектурну форму визначають функції, призначення будинку. Ще одним напрямком в архітектурі повоєнного часу стала органічна архітектура. її ідеолог, американський архітектор Франк Ллойд Райт, проповідує зв'язок із природою, звернення до людської індивідуальності. Одним із прикладів органічної архітектури є будинок Сіднейської опери в столиці Австралії.