- •1.Політика прискореної індустріалізації в срср.
- •2. Перші п’ятирічні плани та їх результати.
- •3. Результати форсованої індустріалізації для срср.
- •4. Суцільна колективізація сільського господарства в срср: причина проведення та наслідки. «Ліквідація куркульства як класу».
- •5. Голодомори 30х рр. 20 ст. В срср.
- •6. Остаточне оформлення сталінського тоталітарного режиму в Радянському Союзі. Масові репресії 1937-38 рр.
- •7. Сутність авторитаризму та тоталітаризму.
- •8. Китай (1920-30рр.)
- •11. Латинська Америка (1920-30рр.)
- •12. Близькосхідна проблема.
- •13. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни.
- •14. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 1930х рр. 20 ст.
- •15. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.
- •16. Вплив світової економічної кризи та загостреня міжнародної напруженості в умовах 1930-х років хх ст..
- •17. Відмова Німеччини від дотримування Версальського договору і підготовка до Другої світової війни.
- •19. Способи створення системи колективної безпеки напередодні Другої світової війни.
- •20.Мюнхенська конференція та її наслідки.
- •22. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 року).
- •23. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •25. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940-х роках.
- •27. Початок та головні битви ввв Радянського союзу проти Німеччини та ъъ союзників.
- •28. Битва за Москву. Смоленська битва. Битва за Ленінград
- •30. Сталінградська битва та її історичне значення.
- •31.Битва за Дніпро (1943р.). Основні наступальні операції радянських військових у 1944р.На території срср.
- •32.Бойові дії у Південно- Східній Азії під час Другої світової війни.
- •33.Бойові дії у Західній Європі(1939-40рр.).
- •34.Бойові дії у Західній Європі(1941-45рр.).
- •35.Бойові дії на Тихому океані (1942-43рр.).
- •36.Бойові дії у Північній Африці(1942-43рр.).
- •37.Відкриття Другого фронту в Європі.
- •39. Голокост.
- •40.Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни,його політична орієнтація та форми боротьби.
- •41.Капітуляція Німеччини та її союзників.
- •42.Тегеранська конференція,її рішення та значення.
- •44.Ялтинська конференція. Потсдамська (берлінська) конференція.
- •45. Створення оон.
- •46. Вашингтонська конференція (1921-1922рр) та її історичне значення.
- •47. Велика Британія у 1900-1920рр.
- •48. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки в першій половині 20 ст.
- •50. Порівняльна характеристика політики « воєнного комунізму» і неПу.
- •51. Бухарестський мир (7 травня 1918р.) та його умови.
- •52. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів, її сильні та слабкі сторони.
- •53. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн світу та протистояння демократії тоталітаризму.
- •54. Режим «санації» в Польщі в 1920-1930-х рр.. ХХст.
- •55. Генуезька конференція 1922 р. Та підписання Рапалльської угоди.
- •56. « Новий курс» ф. Рузвельта та його історичне значення.
- •57. Особливості модернізаційних процесів у Японії.
- •58. Рішення Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.
- •59. Америка за президента г. Гувера.
- •60. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900-1920 рр.
- •61.Проблема Квебеку в Канаді.Конституційна реформа 1982 в Канаді.
- •62.Соціально-економічний розвиток Канади у 1980-1990рр.Зовнішня політика у другій пол. 20-початку 21ст.
- •63.Внутрішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20- нв початку 21ст.
- •64.Зовнішньополітичний розвиток Німеччини у друній половині 20 століття..
- •65.Внутрішнє становище Великої Британії у другій половині 20-початку 21 століття.
- •66.Зовнішня політика Великої Британії у другій пол.20 поч.21 ст.
- •67.Франція(1945—поч.21 ст.)внутрішня політика.
- •68. Франція(1945—поч.21 ст.)зовнішня політика.
- •69.Італія(1945роки-поч.21 століття)внутрішня політика.
- •70. Італія(1945роки-поч.21 століття)зовнішня політика.
- •71.Повоєнна розруха в срср,Відбудова народного господарства(промисловість та с.Г.)
- •72.Смерть й.Сталіна і боротьба за владу в середині верхівки крмпартії.
- •73.Період «Відлиги»(1953-1964).Ліберізація сусп.-політ. Житя.
- •74.Реформи м.С.Хрущова в промисловості,с.Г. Та соц. Сфері.
- •75.Роки застою(1964-1985)Ліберізація сусп.-політ.Життя.
- •76« Косигінськіа » реформа таїї результати.
- •78. Розпад срср та серпневий заколот 1991 року. Зовнішня політика срср в період «перебудови».
- •79. Встановлення прорадянських режимів у Польщі.
- •85. Росія в 1990-ті роки XX- на початку XXI ст.: зовнішня політика
- •87. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації.
- •90. Японія у другій половині XX- на поч.Ххі ст. (внутрішня політика).
- •91. Японія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (зовнішня політика)
- •92. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (соціально-економічний розвиток)
- •93. Індія наприкінці 20-на поч. 21 ст. (політичний розвиток)
- •94.Шляхи та особливості розвитку незалежних держав африки.
- •95.Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.
- •96.Основні напрямки нтр у друг половині хх ст та їх вплив на життя пересічного громадянина.
- •97.Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •98.Наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології , інтеграція науки і виробництва.
- •99.Основні тенденції і течії розвитку світової філософії .
- •100.Література, обр. Мистецтво 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •101.Архітектура, музика, театр, кіно і спорт 2 пол.Хх ст.-поч.Хх1 ст
- •102. Глобальні проблеми сучасності.
1.Політика прискореної індустріалізації в срср.
Якщо до 1929 р. індустріалізація відбувалася прискореними темпами, то з 1929 р. – форсованими. На 1929 р. було заплановано 32% приросту промислової продукції, на 1930 і 1931 рр. – по 45%. Ці плани явно були нереальними. Вони стали наслідком волюнтаризму, політичного свавілля, нерозуміння економічної ситуації. Щорічний приріст промислової продукції щорічно складав 15,7%. Індустріалізація передбачала не пропорц. розвиток економіки, а максимальне нарощування важкої промисловості за рахунок легкої і харчової та сільського господарства.Особливо високі темпи розвитку важкої індустрії були заплановані для України. Зокрема, завдання з видобутку вугілля підвищили з 27 до 80 млн тонн (фактично було піднято на-гора 45 млн), а план виплавки чавуну в Україні – з 2,4 до 6,6 млн тонн (фактично – 4,3 млн).Поряд з цим “пролетарська” держава безсоромно експлуатувала робітничий клас, насамперед методами примусу та залякування. Експлуатувалися і справжній ентузіазм трудящих, їхня довіра до влади, віра у “світле майбутнє”. Матеріальні стимули, які наочно продемонстрували свої переваги в період непу, були замінені моральними, політико-ідеологічними.Індустріалізація здійснювалася екстенсивним шляхом, тобто не за рахунок нових технологій, а шляхом будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих. Були збудовані “Запоріжсталь”, “Азовсталь”, Дніпрогес, Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи тощо. Наприкінці першої п’ятирічки в Україні підприємства союзного підпорядкування виробляли 69,8% продукції, республіканського – 20,3%, місцевого – 9,9%. З середини 30-х років більш чітко виявлявся курс на мілітаризацію народного господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Змінилося співвідношення між промисловістю та сільським господарством у загальній структурі економіки. Суттєво скоротилися усі види приватного підприємництва. Ліквідувалися іноземні концесії. Утверджувалася планова адміністративно-командна система управління економікою.
2. Перші п’ятирічні плани та їх результати.
Перша п'ятирічка(1928-32)Це мала бути п'ятирічка прискореної індустріалізації СРСР, навколо її змісту точилася спочатку велика політична боротьба між Сталіним і троцькістами. Перша п'ятирічка не передбачала примусово прискореної колективізації сільського господарства та такої кількості експорту сільсько-господарської продукції, яка виявилася потрібною для оплати імпорту машин і обладнання у зв'язку зі світовою аґрарною й фінансовою кризою.
Під час виконання першої п'ятирічки, крім сільського господарства, виникла паливна криза, велика нестача металів, криза на транспорті. П'ятирічний план повністю виконаний не був. Проте, було збудовано дуже багато нових промислових підприємств, близько 400 в Україні; машини імпортовано переважно з-за кордону. Загалом, протягом першої п'ятирічки створилася радянська економічна система у такій формі, у якій вона зберегалася до 1991 року. Виконання першої п'ятирічки, що відбувалося коштом споживання населення, і одночасна суцільна колективізація викликали в Україні голодову катастрофу 1932−1933 і тривале та різке зниження життєвого стандарту.
Друга п'ятирічка(1933-37). На відміну від першої, друга п'ятирічка для УРСР була опрацьована й затверджена у Москві. Головними «ланками» у ній було завершення будівництва Урало-Кузнецького комбінату, автомобільної й авіаційної промисловості навколо Москви, кораблебудування у Ленінграді, стали до ладу «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь» й ін. В Україні відбувся розвиток вугільної й металургійної промисловості, важкого машинобудування, були створені нові підприємства алюмінієвої, хімічної та воєнної промисловості. За офіційними даними, вся металообробна промисловість в РРФСР зросла у 3 рази, а в УРСР лише у 2,6 рази. Далі тривала криза у сільському господарстві, на транспорті й у металургії. Відбувся значний поступ у вишколі робітничих та технічних кадрів. Друга п'ятирічка була взагалі виконана краще, ніж перша, хоч 1937 план був значно недовиконаний через терор. У всьому СРСР було збудовано близько 4 500 нових підприємств, у тому числі в Україні — близько 1 000.
Третя п'ятирічка(1938-42).Головним її завданням було проголошено випередження головних капіталістичних країн за продукцією на душу населення. У зв'язку з небезпекою війни значні ресурси були переключені на модернізацію озброєння та на розвиток воєнної промисловості. В Україні головними «ланками» п'ятирічки були вугільна промисловість, металургія, продукція труб, верстатів, а також літаків, танків та воєнного флоту.
Темпи розвитку промисловості в роки третьої п'ятирічки не відставали від запланованих. наприкінці грудня 1938 р. ЦК разом із профспілками прийняли спільну . У червні 1940 р. Верховна Рада СРСР прийняла указ «Про перехід на 8-годинний робочий день, на 7-денний робочий тиждень і про заборону самовільного залишення робітниками й службовцями підприємств і установ».
Четверта п'ятирічка(1946-50) В Україні головним завданням П. була відбудова зруйнованого війною нар. господарства. Для цього Україні було виділено близько 20% усіх капіталовкладень. — найбільший відсоток за всі часи. Було відбудовано понад 2 000 пром. підприємств, ряд великих побудовано у Львові. Наново створено газову промисловість. Значно розвинуто електроенергетику. Багато ін. галузей П. не виконали. У наслідок воєнних руйнувань та розвитку сх. районів РРФСР питома вага економіки України в ОССР помітно зменшилася.
Деякі п'ятирічки України (офіційні показники)
Площа — план, Вик. — виконання