17.Свідомість як фундаментальна властивість людини (структура).

а) В структурі свідомості виділяють такі елементи, як знання та переживання. Йдеться про відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, мислення. Відчуття – це найбільш елементарна форма чуттєвості. Сприйняття – це цілісний та структурований образ, складений з декількох відчуттів. Уявлення – це образ раніше сприйнятого або створеного уявою явища. Інформаційна здатність органів відчуттів ранжується так: зір, дотик, слух, смак, нюх. Але видів відчуттів більше, ніж органів чуття, бо деякі відчуття виникають в результаті взаємодії різних органів чуття(вібрація, температура, біль).В структуру свідомості входить мислення, яке здійснюється на рівні розсудку та розуму. За Кантом, розсудок - це здатність мислити в певній незалежності від чуттєвих вражень. Розсудок ще пов’язують зі здоровим глуздом. Здатність до судження – це відмітна риса природного розуму. Особливість розуму пов’язана зі здатністю об’єднання протилежностей та виявлення корінних причин явища.Розумова діяльність людини обумовлена її інтелектом.Вищою ступінню розуму є мудрість( дар мислити, говорити та діяти).В структурі свідомості величезну роль відіграють пам’ять, емоції, воля, віра, сумнів, ідеал. Пам’ять- це здібність людини відтворювати інформацію. Переживання значимості явищ та ситуацій виступають як емоції. Воля -свідома саморегуляція суб’єктом своєї діяльності, яка проявляється як цілеспрямованість, рішучість, самовладання. В світі ціннісних орієнтацій людини велике значення відіграє віра як можливість надчуттєвого досвіду. Це обов’язкова характеристика особистості, вона потребує віри в себе, віри, яка переходить у впевненість в своїх можливостях.

б) Особливу роль у житті й діяльності людини відіграє самосвідомість.Самосвідомість – це пізнання та оцінка людиною самої себе.Самосвідомість виділяє нас з навколишнього середовища. Самосвідомість пов’язана з феноменом рефлексії – роздумами особистості про саму себе. Рефлексія за своїм рівнем може бути різною – від елементарної самосвідомості до глибоких роз-думів над сенсом свого буття та його моральним змістом. Пізнаючи себе, людина вже ніколи не залишається такою ж, якою була раніше.Виникнення самосвідомості означає появу суб'єктивного часу —лише для людини існує минуле, сучасне та майбутнє як особливі, внутрішні стани, лише людина здатна поринати у спогади або вітати у мріях. Самосвідомість дає людині розуміння своєї індивідуальності, унікальності, неповторності.

18.Суспільна свідомість:

а) Суспільна свідомість розглядається в контексті духовного життя суспільства. Суспільна свідомість становить стрижень, ядро духовного життя суспільства. Духовне виробництво зорієнтовано на висування ідей, концепцій, теорій, програм. Здійснюється це виробництво через соціальні інститути науки, мистецтва, релігії і філософії.“Суспільне буття виначає суспільну свідомість”- ця ідея являється складовою частиною концепції матеріалістичного розуміння історії.Суспільна свідомість виступає як спосіб інтеграції людей. Така свідомість з'являється як реальність особливого роду, яка має свою логіку розвитку, свою особливу мову, символіку, своє власне виробництво. Продукти цього виробництва (ідеї, погляди, теорії) забезпечують механізм об’єднання людей. Функції суспільної свідомості: представляти суспільство та суспільний інтерес і формувати індивідуальну свідомість.В структурі суспільної свідомості виділяють буденну та теоретичну свідомість, суспільну психологію та ідеологію, форми суспільної свідомості.Буденна свідомість - це спонтанне відображення людьми всього потоку життя без будь-якої систематизації. Вона базується на життєвому досвіді, разом з тим повна ілюзій.Теоретична свідомість репрезентує систему логічних взаємозв’язаних положень, які розкривають сутність та закономірність явищ-розробляють вчені. Буденна і теоретична свідомість взаємодіють між собою. Суспільна психологія – це несистематизовані уявлення, відчуття, емоції, в яких відображається соціальна дійсність. Через суспільну психологію проявляється масова свідомість, настрої та відчуття людей, формуються ціннісні орієнтації, поведінка соціальних груп, націй та народів. Ідеологія -система поглядів та установок, які відображають на теоретичному рівні соціально-політичний устрій суспільства, його соціальну структуру, потреби та інтереси різних соціальних сил. Ідеологія формується під впливом всіх об’єктивних та суб’єктивних умов розвитку суспільства, в тому числі і суспільної психології.

б) В розвитку суспільної свідомості мають місце різні її форми: моральна, естетична, релігійна, політична, правова, філософська, наукова, історична, економічна, естетична,екологічна.