19.Основні категорії етики: добро та зло:

а) Узагальнене визначення добра зводиться до позитивних, значимих для людей, необхідних умов життя, воно асоціюється з гармонією та благополуччям. В буденній свідомості добро являється результатом суб’єктивної оцінки людиною явищ, які мають для неї певну користь в даних обставинах. Існує і абсолютний смисл добра, коли воно розглядається як вираз позитивного значення явища відносно певної цінності.В категорії добра втілюються уявлення людей про позитивне в сфері моралі, про те, що відповідає моральному ідеалу: це мир, любов, повага людини до людини, все, що пов’язане з гуманізацією людських відносин.

В понятті зла відображено уявлення про те, що протистоїть моральному ідеалу, перешкоджає досягненню щастя та гуманності у відносинах між людьми. Зло протилежне добру, воно виражає найбільш узагальнені уявлення про все аморальне, що суперечить вимогам моралі. До зла відносять, наприклад, такі якості як заздрість, пихатість, помста, зарозумілість, злодіяння По відношенню до особистості добро та зло виступають у вигляді чеснот та пороків.

б) Категоріям добра та зла притаманні ряд особливостей. Вони носять загальний та універсальний характер їм притаманна історичність. Існують відмінності в розумінні добра та зла в різних культурах. Важливою рисою категорій добра і зла є їх суб’єктивність, пов’язаність з людською свідомістю. В природі немає явищ, які були б добрими чи злими безвідносно до людини. Лише люди, в залежності від їх потреб, інтересів, умов життя, відносять одні речі та явища до розряду «добрих», інші – до «злих». Тобто поняття добра та зла є оціночними, вони несуть в собі елемент людської суб’єктивності, особистої упередженості, емоційності.Тобто у реальному світі відсутні абсолютні добро та зло, вони можливі лише в абстракції або в надприродному світі.Цим категоріям притаманна відносність: зло в певних умовах і відношеннях може виступати у вигляді добра і, навпаки, те, що було добром може перетворитися на зло. Уявлення людей про добро та зло неоднозначні.Між категоріями добра і зла існує єдність і нерозривний зв’язок. Добро отримує значимість у порівнянні зі злом та стверджується в протиставленні йому. Добро і зло являють собою єдність протилежностей, яка обумовлює їх постійну боротьбу між собою, що визначає спосіб їх існування, і ця боротьба не може бути завершеною остаточною перемогою однією із сторін.

20.Основні категорії етики: свобода та відповідальність:

а) Дія є моральною, коли вона ґрунтується на виборі між добром і злом; така ситуація передбачає свободу людини, її здатність вибирати. Що ж таке свобода? Існують дві крайні точки зору на співвідношення свободи та необхідності - етичний фаталізм та етичний волюнтаризм. Перший абсолютизує необхідність, ставить людину в залежність від об’єктивних обставин, примушує діяти за певною, визначеною чи Богом. чи долею схемою. Людина невільна в своїх вчинках її життя напередвизначене, вона не в змозі нічого змінити. В такому випадку людина не несе відповідальності за свої дії.

Друга позиція - етичний волюнтаризм – заперечує необхідність та стверджує, що людина вільна в своїх рішеннях і повинна діяти лише у відповідності зі своєю волею. Таке розуміння свободи приводить до повної відмови від моральних норм і дозволяє людині стверджувати свавілля особистих дій як зразок поведінки. І фаталістична, і волюнтаристська концепції заперечують моральну свободу: фаталіст, який абсолютизує необхідність, стає рабом її; волюнтарист, який заперечує роль необхідності, стає жертвою особистої сваволі.

б) Формою прояву свободи виступає вибір. Вибір забезпечується волею і залежить від рівня інформованості та свідомості особистості. Вибір є вільним, коли до нього підключені усі інтелектуальні та вольові здібності людини і не вільний, коли місце розуму займають почуття страху або обов'язку.Моральна свобода -перетворення моральних вимог у внутрішні потреби, у переконання людини. Людина досягає свободи в тій мірі, в якій вона здатна свідомо приймати рішення, враховувати наслідки особистої поведінки та керувати ними.З проблемою свободи пов'язане питання про моральну відповідальність особистості, яка проявляється як зворотна сторона вільно прийнятого рішення, як природний наслідок свободи вибору. Бути вільним, – значить бути відповідальним. Між свободою та відповідальністю існує пряма залежність: чим ширше свобода, тим більше відповідальність. Такий зв'язок ідає підставу філософам називати свободу не благом, а важкою долею людини. В деяких концепціях зв’язок між свободою та відповідальністю розривається. Фрейдизм заперечує відповідальність людини на тій підставі, що всі її вчинки носять несвідомий характер. Екзистенціалісти стверджують, що особистість відповідальна лише перед собою.Часто свободу ми відносимо до прав особистості, а відповідальність сприймається як обов’язків. Розрізняють наступні види відповідальності: - відповідальність людини перед самою собою;- відповідальність людини за свої конкретні дії та вчинки перед іншими людьми;- відповідальність людини перед світом та людством.