- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
Логический элемент (вентиль) — это электронная схема, выполняющая некоторую простейшую логич операцию. На рисунке приведены примеры условных графических обозначений некоторых лог эл-тов.
Лог эл-т может быть реализован в виде отдельной интегральной схемы. Часто интегральная схема содержит несколько лог эл-тов.
Лог эл-ты используются в устр-вах цифровой электроники для выполнения простого преобразования лог сигналов.
Наиболее широко исп-ся след классы лог эл-тов: ТТЛ(транзисторно-транзисторная логика), ТТЛШ (транзисторно-транзисторная логика с диодами Шоттки), КМОП, ЭСЛ.
Базовый элемент ТТЛ содержит многоэмиттерный транз, выполняющий лог операцию И, и сложный инвертор (рис. слева). Если на один или оба входа одновременно подан низкий уровень напряж-я, то многоэмиттерный транз находится в сост насыщения и транз Т2 закрыт, а следоват-но, закрыт и транз Т4, т. е. на вых будет высокий ур-нь напряж. Если на обоих входах одновременно действует высокий уров напряж-я, то транз Т2 открывается и входит в режим насыщения, что приводит к открытию и насыщению транз Т4 и запиранию транзт Т3, т. е. реализуется ф-ция И-НЕ.
Для увелич-я быстродействия эл-тов ТТЛ исп-ся транз с диодами Шоттки (транз Шоттки).
Базовый лог эл-т ТТЛШ. В кач-ве базового эл-та серии микросх К555 использо эл-т И-НЕ. УГО транз Шоттки приведено на рис. 3.29,6. Такой транз эквивалентен рассмотренной выше паре из обычного транз и диода Шоттки. Транз VT4 — обычный биполярный транз.
Если оба входных напряж-я Uвх1 и Uвх2 имеют высокий уровень, то диоды VD3 и VD4 закрыты, транз VT1, VT5 открыты и на вых имеет место напряж-е низкого уровня. Если хотя бы на одном вх имеется напряж-е низкого уровня, то транзист VT1 и VT5 закрыты, а транзист VT3 и VT4 открыты, и на вх имеет место напряж-е низкого уровня. Транзисторы VT3 и VT4 образуют составной транзист (схему Дарлингтона).
Амплітудно-передаточна хар-ка.
При нулевом напряж на вх эл-та ТТЛ вых напряж соответствует высокому лог уровню U1вых (точка А). Увеличение вх напряж до велич 1,1 В соотв закрытому состоянию сложного инвертора и практически не изменяет напряж на вых эл-та. При напряж на вх более 1,1 В (точка В) начинает открываться транз VT2, а транз VT4 остается закрытым, т.к. его переход база-эмиттер шунтируется резистором R3. Увеличение тока через транз VT2 вызывает увеличение падения напряжения на резисторах R2 и R3. Вых напряж эмиттерного повторителя VT3 уменьшается с ростом падения напряжения на R2 (участок В-С).
Увеличение падения напряж на R3 до 0,5..0,6 В приводит к открыванию транз VT4 (см. точку С). Все транз переходят в активный режим. Малые изменения вх напряж ( Uвх) вызывают значительное уменьшение вых напряжения ( Uвых). На участке C-F логический эл-нт работает как аналоговый усилитель с коэф усиления по напряж-ю: Ku = Uвых / Uвх.
Большинство реальных ТТЛ эл-тов имеют коэффициент усиления Ku в пределах от 5 до 20.
Правее точки F, когда увеличение вх напряжения приводит к насыщению транзисторов VT2 и VT4, дальнейшее изменение вых напряжения происходить не может. Этот уровень выходного напряжения называется лог нулем ТТЛ эл-тов и составляет : U0вых = 0,1...0,4 В. Точка D, лежащая на пересечении передаточной хар-ки с биссектрисой первого квадранта (т.е. с прямой, на которой : Uвых = Uвх), определяет пороговый ур-нь напряж Uпор (примерно 1,3..1,4 Вольта), разделяющий низкий и высокий лог ур-ни. Расстояния между низким лог уровнем ТТЛ (U0 = 0,4 В) и пороговым напряж (Uпор = 1,3 В), а также между высоким лог уровнем ТТЛ (U1 > 3 В) и пороговым напряжением называются ЗАПАСОМ ПОМЕХОУСТОЙЧИВОСТИ. Этот запас определяет максимальное напряжение помехи на входе эл-та, не изменяющее лог состояние выхода.
Для ТТЛШ элементов характеристика имеет аналогичный характер за исключением того, что вых напряжение лог нуля U0вых = 0,4..0,6 В, что является недостатком.
Рассмотрим наиболее важные из параметров.
Б ыстродействие характеризуют временем задержки распростр-я сигнала tзр и макс рабочей частотой Fмакс. Обратимся к временным диаграммам, соответствующим эл-ту НЕ (инвертору) (рис. 3.24). Через Uвх1 и Uвых1 обозначены уровни вх и вых напряжений, соответствующие лог единице, а через Uвх0 и Uвых0 — соответствующие лог нулю. Различают время задержки tзр10 распространения при переключении из сост 1 в сост 0 и при переключении из сост 0 в сост 1 — tзр01, а также среднее время задержки распространения tзр, причем Время задержки принято определять по перепадам уровней 0,5Uвх и 0,5Uвых. Макс рабочая частота Fмакс — это частота, при которой сохраняется работоспособность схемы. Нагрузочная способность хар-ся коэф. объединения по входу Коб и коэффициентом разветвления по выходу Краз. Величина Коб — это число лог входов, величина Краз — максимальное число однотипных лог эл-тов, которые могут быть подключены к выходу данного лог эл-та. Типичные значения их таковы: Коб = 2...8, Краз = 4...10. Для эл-тов с повышенной нагрузочной способностью Краз = 20...30.
Помехоустойчивость в статическом режиме хар-зуют напряжением Uист, которое называют статической помехоустойчивостью. Это такое макс допустимое напряж статич помехи на вх, при котором еще не происходит изменение вых ур-ней лог эл-та.
Важным параметром является мощность, потребляемая микросхемой от ист питания. Если эта мощн различна для двух лог сост, то часто указывают среднюю потребляемую мощн для этих сост.
Важными являются также следующие параметры:
- напряжение питания;
- вх пороговые напряж высокого и низкого ур-ня Uвх 1порог и Uвх 0порог, соотв изменению сост лог эл-та;
- вых напряжения высокого и низкого ур-ней Uвых1 и Uвых0