- •Історія України як наука: предмет, методологія, джерела
- •Історіографія проблеми генезису українського народу. Періодизація історії України
- •Зародження розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України. Господарська діяльність, культура та вірування трипільських племен
- •Державні об'єднання племен на землях сучасної України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Античні міста - держави Північного Причорномор'я.
- •Східні слов'яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культура
- •Виникнення Київського князівства та його розвиток за Києвичів. Русь за князя Аскольда
- •Періоди розвитку Київської Русі, її соціально-економічний та політичний розвиток
- •Прийняття християнства. Володимир Великий
- •"Руська Правда" - джерело пізнання державності, господарського та культурного розвитку Київської Русі
- •Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •Південно - Західна Русь. Утворення Галицько-Волинського князівства, його політичний та суспільно - економічний розвиток. Данило Галицький
- •Монгольська навала на українські землі, її наслідки
- •Захоплення українських земель Литовським князівством, Польщею, Туреччиною, Угорщиною. Адміністративно-політичний устрій українських земель
- •Українські землі наприкінці XIV - у першій половині XVI ст. Литовсько-Руське князівство
- •Причини виникнення українського козацтва. Утворення Запорозької Січі та її роль в історії українського народу
- •Люблінська унія та її наслідки для України
- •Берестейська унія 1596 р. Боротьба з нею православної церкви. Петро Могила: просвітитель, реформатор церкви
- •Становлення' вищої освіти України (друга половина XVI -. Перша половина XVII ст.). Роль Києво - Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу
- •Національно-визвольна революція українського народу 1648 - 1654 рр.: причини, характер, рушійні сили
- •Богдан Хмельницький--- видатний політик- і полководець; творець Української козацької держави
- •Переяславсько-Московська угода 1654 р. Політичний та правовий статус України в складі Московської держави
- •Гетьман Іван Виговський. Гадяцька угода. Битва під Конотопом 1659 р.
- •Політичний розвиток в Україні у другій половині XVII ст. Руїна.
- •Боротьба Петра Дорошенка за створення незалежної української держави.
- •Гетьман України і. Мазепа. Його державна, соціально-економічна, культурна діяльність
- •Конституція Пилипа Орлика - перша Конституція України
- •Причини козацьких повстань 20 - 30 рр. Хvп ст., їх значення в розгортанні національно-визвольної революції українського народу під проводом б. Хмельницького
- •Кирило Розумовський. Останнє відновлення гетьманства в Україні
- •Українські землі під владою Речі Посполитої (кінець XVII - середина XVIII ст.)
- •Остаточне покріпачення селянства України (остання третина XVIII ст.)
- •Повстання на Правобережжі та Західній Україні у XVII - XVIII ст. (Коліївщина, опришки).
- •Повстання в Турбаях
- •Ліквідація Запорозької Січі. Українські козацькі формування після зруйнування Запорозької Січі
- •Приєднання Росією Північного Причорномор'я. Заселення та господарський розвиток Південної України.
- •Г.С. Сковорода - видатний просвітитель, філософ, педагог, поет.
- •Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX ст. Початок промислового перевороту
- •Поширення української національної ідеї в 20 - 40-х рр. XIX ст. У Галичині, "Руська трійця".
- •Вплив подій революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі
- •Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині XIX ст.
- •Відродження української національної свідомості. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •Революційно-демократичний рух в Україні у другій половині XIX ст. Громади
- •М. П. Драгоманов - видатний вчений та громадсько-політичний діяч.
- •''Братство тарасівців", його роль у розвитку українського національно-визвольного руху.
- •Реформа 1861 р. Та її соціально-економічні наслідки для України
- •Демократичні реформи в Україні в 60-70 роки xiXст.
- •Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга половина XIX ст.).
- •Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства.
- •Соціально-економічний розвиток України на початку XX ст.; (1900 і917рр.).
- •Україна в роки революції 1905 - 1907 pp.
- •Виникнення та діяльність політичних партій в Україні (90-ті роки XIX ст. - 1917 p.).
- •Лютнева 1917р. Революція в госп. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення Української Центральної Ради та її діяльність.
- •Україна в період Першої світової війни (1914 - 1918 pp.).
- •Проголошення автономії України. І, II Універсали Центральної Ради
- •III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки
- •IV Універсал Центральної Ради і проголошення незалежної, самостійної держави українського народу. Крути: трагізм української історії
- •М. Грушевський, в. Винниченко - лідери національно-визвольної революції українського народу 1917 - 1920 pp.
- •Брестський договір і Україна. Прикінцевий період діяльності Центральної Ради: причини її падіння.
- •Українське питання на Паризькій мирній конференції (січень 1919 - січень 1920 pp.).
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського. Зовнішня і йнутрішня політика гетьманату та причини його падіння.
- •Відновлення унр. Директорія унр: її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918 pp.).
- •Другий зимовий похід військ унр (кінець 1920 - початок 1921 pp.).
- •Суспільно-політичне життя в Україні після підписання Ризького мирного договору. Участь усрр в утворенні Радянського Союзу
- •Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Створення та військові дії уга.
- •Злука (об'єднання) українських земель (22 січня 1919 року) та її значення.
- •Соціально-економічне та політичне становище на західноукраїнських землях у 20 - 30-х pp. XX ст.
- •Україна в період нової економічної політики (1921 - 1928 pp.).
- •Радянська індустріалізація України (1928 - 1939 pp.): суспільно-економічні наслідки.
- •Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 pp.
- •Політика українізації (20 - 30 pp. XX ст.): суспільно-політичний зміст, наслідки.
- •Український націонал-комунізм: хвильовизм. Шумскізм, волобуєвщина.
- •Початок Другої світової війни. Західна Україна під владою сталінського режиму.
- •Фашистський окупаційний режим та антигітлерівський опір в Україні (1941 -1944 pp.).
- •Оун і упа в роки Другої світової війни та у післявоєнний період.
- •Партизанський, антифашистський та підпільний рух в Україні (1941 - 1944 pp.).
- •Україна в післявоєнний період (1945 - 1955 pp.). Голод 1946 - 1947 pp.
- •Соціально-економічний розвиток Української pcp у 1964 - 1985 pp.
- •Українська інтелігенція в русі опору 60 - 80-х pp. XX ст. В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус.
- •Дисидентських, правозахисний і національно-визвольний рух в Україні у 60 - 80-х pp. XX ст.
- •Українська pcp в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон і місце України у цьому процесі
- •Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в Україні у період десталінізації (1956 - 1964 pp.).
- •Загострення екологічних проблем в Україні з другої половини XX ст. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •Наростання соціальних проблем в Україні (1985 - 1991 pp.).
- •Становлення багатопартійної системи в Україні (кінець 80-х-90-ті роки XX ст. - до сьогодення).
- •Україна на шляху до незалежності (1990 - 1991 pp.). "Декларація про державний суверенітет України" (16 липня 1990 р.) та її значення.
- •Провал державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. В срср та його наслідки. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.
- •Конституція України - Основний Закон держави (28 червня 1996 p.).
- •Соціально-економічний, політичний, духовний розвиток України у 90 - ті роки XX ст. - до сьогодення
Українське питання на Паризькій мирній конференції (січень 1919 - січень 1920 pp.).
За умов формування державності для України у 1917-1920 рр. винятково важливого значення набули відносини з іншими державами, далекими та близькими сусідами. Керівники Центр. Ради домагалися офіційного визнання УНР Антантою, котра повністю підтримувала російську контрреволюцію. Водночас, прагнучи утримати УНР від переговорів з Німеччиною. Франція та Велика Британія у грудні 1917 р. визнали уряд УНР, але допомоги від них у складних умовах війни Україна так і не дочекалася. Уряди П. Скоропадського і Директорії спромоглися розширити міжнародні зв'язки. Україну визнало багато держав, але не було нормальних відносин із тими, від яких залежала її доля, — з радянською Росією та Польщею. Додаткову складність у становище України внесла поява на півдні військ Антанти. Одначе це не сприяло вирішенню жодного з питань, навколо яких точилася запекла боротьба. Керівники України сподівалися на їх вирішення Паризькою мирною конференцією, на яку в січні 1919 р. прибула об'єднана делегація УНР і ЗУНР. Вона за дорученням Державного Секретаріату ЗУНР-ЗОУНР мала домагатися припинення агресії Польської держави проти Західноукраїнської Народної Республіки. Жодна з делегацій не заручилася підтримкою країн Антанти. Після виступу керівника польської делегації, який вимагав відновити кордони Польщі в межах 1772 р., і протестів української делегації було вислано до Варшави і Львова спеціальні місії для вивчення питання і припинення українсько-польської війни 1918—1919 рр. Більш виважений підхід до вирішення українського питання демонструвала англійська делегація, очолювана Ллойд Джорджем, який різко виступав проти анексії українських земель Польщею. Незважаючи на окремі розходження в позиціях делегацій 25 липня 1919 р. представники Антанти на Паризькій конференції визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини. Причому передбачалося, що поляки в цьому регіоні урядуватимуть тимчасово і нададуть краю автономію. Остаточно доля Галичини мала визначитися в майбутньому. Одначе Версальський мирний договір залишив це питання відкритим, і 8 грудня 1919 р. було прийнято "Декларацію Верховної Ради союзних і об'єднаних держав з приводу тимчасового кордону Польщі", яка залишала Польській державі землі, населені переважно поляками. Інші західноукраїнські землі було переділено між сусідніми державами: Півн. Буков., за Сен-Жерменським мирним договором від 10травня1919р., передавалася Румунії, а Закарпаття, за Тріанонським мирним договором від 4червня1920р., до складу Чехо-Словаччини.
Українська держава гетьмана п. Скоропадського. Зовнішня і йнутрішня політика гетьманату та причини його падіння.
Гетьман П.Скоропадський доступився до влади в Україні 29 квітня 1918 р. Одним із перших кроків уряду було проголошення 29 квітня маніфестів — "Грамота до всього Укр. народу" та "Закони про тимчасовий устрій України". У грамоті гетьман Скоропадський заявляв, що "взяв на себе тимчасово всю повноту влади". Цією ж грамотою він оголосив себе гетьманом усієї Укр. ЦР і всі земельні комітети розпускалися, міністри звільнялися; поновлювалося право приватної власності. Замість назви "Укр. Народна Республіка" мала вживатися назва "Укр. Держава". Водночас відбувався процес формування нового уряду — Ради Міністрів. Було засновано Вищу земельну комісію на чолі з гетьманом та земельні комісії — губернські й повітові. Аграрна політика Скоропадського мала поміркований характер. Кінцевою метою якої мало стати утворення сильної верстви селян-середняків, які служили б міцною опорою уряду. Великий обсяг роботи припав на міністерство шляхів. Не менш успішно працювало міністерство фінансів. Найвизначніших і найтривкіших успіхів гетьманський уряд досяг у сфері науки й освіти. Українізація системи освіти провадилася відкриттям паралельно до наявних російських навчальних закладів українських вищих шкіл, гімназій та університетів. У військовій сфері значні зусилля було спрямовано на створення сильного укр. війська. Для готування освічених старшин засновувалися спеціальні військові школи. Дуже важливими були судові реформи: налагоджено судову справу, створено сенат, суд на нових засадах, укладено багато нових законів. У зовнішньополітичній діяльності гетьмана були значні обмеження. Союзництво з державами Четверного союзу стримувало його відносини з країнами Антанти. У міждержавних відносинах основною турботою гетьмана було повернення всіх територій етнічного розселення українців. Внаслідок поразки Четверного союзу гетьман почав шукати підтримки у країн Антанти.