Тема 8. Аудит необоротних активів і капітальних інвестицій

8.1. Мета і завдання аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій.

8.2. Об’єкти аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій.

8.3. Складання плану аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій.

8.1. Мета і завдання аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій

При здійсненні аудиту необоротних активів аудитор повинен в першу чергу здійснити перевірку правильності оцінки основних засобів та нематеріальних активів, наявність основних засобів на підприємстві. Також треба перевірити документальне оформлення об’єктів необоротних активів та правильність здійснення господарських операцій. Інформація про наявність основних засобів, їх використання приводиться у фінансовій звітності підприємства (на звітну дату – у Балансі, за звітний період – у Звіті про власний капітал та Примітках до фінансової звітності), у пояснювальній записці тощо.

8.2. Об’єкти аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій.

Об'єктом дослідження є інформація, зафіксована в різних джерелах щодо необоротних активів і капітальних інвестицій. Облік та узагальнення інформації про необоротні активи і капітальні інвестиції здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку 10, 11, 12, 15 й подається користувачам у вигляді показників фінансової звітності, а саме: 1 розділ активу балансу, р. 130, 140, 260 звіту про фінансові результати, р. 020, 190, 250 звіту про рух грошових коштів, примітки до фінансової звітності.

Тема 9. Аудит виробничих запасів

9.1. Мета і завдання аудиту виробничих запасів.

9.2. Предметна область досліджень при аудиті виробничих запасів.

9.3. Складання плану аудиту виробничих запасів.

9.1. Мета і завдання аудиту виробничих запасів.

Основними аспектами фінансової звітності щодо виробничих запасів є: наявність або правдивість, повнота відображення, права та зобов’язання, оцінка, відображення у відповідному звітному періоді, представлення та розкриття.

Помилки щодо матеріальних запасів можуть бути в кількості та оцінці вартості. Тому в числі аудиторських процедур важливе місце займають методи фактичного контролю (обстеження, інвентаризація тощо). Аудитори мають право бути учасниками процесу інвентаризації, спостерігаючи за його проведенням або за даними минулих інвентаризаційних документів та інших до­казів, мати судження про якість проведених інвентаризацій: повноту охоплення запасів інвентаризаціями, дотримання процедур, оформлення та відображення наслідків тощо. Крім того, вивчається політика підприємства щодо прийнятого методу списання запасів, який визначено в наказі підприємства про облікову політику, планування інвентаризацій, застосування вибіркових контрольних перевірок, наслідків інвентаризації тощо. Шляхом отримання підтверджень від 3-х осіб перевіряється наявність товарів у дорозі, належність їх підприємству-клієнту.

9.2. Предметна область досліджень при аудиті виробничих запасів.

Предметна область дослідження виробничих запасів включає: внутрішні нормативні та загальні документи клієнта; політику клієнта щодо обліку виробничих запасів; договори з матеріально відповідальними особами; договори з контрагентами; документацію суб'єктів внутрішнього контролю з питань контролю за раціональним використанням та збереженням виробничих запасів; первинні документи та регістри обліку по рахунках, призначених для ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів; регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), оперативну, статистичну та фінансову звітність; інші документи, що відображають факти господарської діяльності, пов'язані з придбанням та списанням виробничих запасів; місця зберігання виробничих запасів, включаючи ваговимірні пристрої; технологічний процес виробництва, а саме інформаційні потоки щодо руху сировини і матеріалів від складу матеріалів до складу готової продукції, тобто проходження матеріалів від однієї стадії виробництва до іншої, їх перетворення на готову продукцію.