- •2.) 2. Основні сучасні напрямки і школи економічної теорії
- •2.1 Неокласичний синтез
- •2.2 Сучасне кейнсіанство
- •2.3 Ліберальний напрям в економічній теорії
- •2.4 Інституціоналізм
- •1. Підприємства
- •2. Госпдарські товариства
- •1. Торговельний капітал і торговельний прибуток
- •41.Сутність та види монополії
- •42.Основні риси олігополітичної конкуренції
- •43 Монополістична конкуренція та нецінова конкурентна боротьба
- •44 Монопольна влада та антимонопольна політика
- •45 Рентні відносини,види ренти
- •46 Ринок землі.Ціна землі
- •47 Типи економічних систем
- •48 Командно-адміністративна система та її розпад
- •49 Лібералізація економіки і приватизація
- •50 Типи підприємств їх переваги та недоліки
- •51 Економічні функції держави
- •52 Кредитно-банківська система
- •53 Суспільне відтворення та його типи
- •54 Економічне зростання:,типи,сутність,фактори
- •55 Доходи населення,їх види та джерела формування
- •56 Заробітна плата,її форми і системи
- •57 Номінальна і реальна заробітна плата
- •58 Зайнятість і безробіття
- •59 Соціальний захист населення
- •60 Міжнародний поділ праці і інтернаціоналізація економіки
- •Сущность и формы капитала
- •Фиктивный капитал, ценные бумаги и их характеристика
- •3. Национализация. Её сущность и формы.
- •Конкуренция и её роль в рыночной системе.
- •Объективные условия и противоречия экономического развития.
- •6. Предприятие. Его сущность, цель и формы.
- •Лояльная и нелояльная конкуренция. Не нашла
- •Основные направления уменьшения затрат производства.
- •9. Формы товарного обмена и возникновение денег.
- •10. Понятие и функции маркетинга. Инструменты маркетинга.
- •Характеристика традиционной экономики.
- •Основные макроэкономические показатели.
- •13. Проблемы переходной экономики Украины.
- •14. Финансовая система государства, её структура. Госбюджет.
- •Фискальная политика государства. Налоги и их виды.
- •16. Государственное регулирование экономики.
51 Економічні функції держави
Поняття економічних функцій держави. Економічна діяльність держави реалізується в сукупності конкретних видів діяльності, тобто функцій. Функції класифікують за певними ознаками, видами і цілями діяльності, за джерелами фінансування, за характером заходів (економічні, адміністративні, стимулюючі, обмежені, національні тощо), за обсягом і розподілом діяльності (уся економіка чи певна сфера, довгострокові і короткострокові) і т. ін.
Найбільш розповсюдженою є класифікація за сферою дії: внутрішні і зовнішні функції. Внутрішні функції — це напрями діяльності держави щодо суспільства в економічній, політичній, ідеологічній, соціальній та інших сферах. Зовнішні функції — це напрями діяльності щодо інших держав у сфері забезпечення економічних інтересів даної держави і суспільства.
Базовою характеристикою для класифікації функцій є вид діяльності. У кожному конкретному виді діяльності певним чином присутні і поєднуються характеристики різних видів діяльності.
Складність завдань, що постають перед державою, визначають і множинність функцій, через які реалізується діяльність держави. Скласти певний перелік функцій держави неможливо. Водночас є основні функції держави, які забезпечують нормальне функціонування і розвиток економіки.
Трансформаційні процеси переходу від централізовано-планової до соціально орієнтованої ринкової моделі функціонування і розвитку національної економіки об’єктивно вимагають адекватних цілеспрямованих дій з боку держави, яка в перехідних умовах виконує крім загальних функцій цілий ряд специфічних.
До специфічних функцій перехідного періоду можна віднести такі:
розробка і здійснення стратегії соціально-економічного розвитку країни;
структурно-технологічні, інституціональні та інші перетворення, визначення місця і ролі країни в системі геоекономічних відносин;
цілеспрямоване формування державного сектору економіки;
розподіл і перерозподіл певної частини валового внутрішнього продукту (ВВП);
національне регулювання економічних і соціальних процесів;
проведення гнучкої зовнішньоекономічної політики;
створення загальної законодавчої і правової бази для суб’єктів ринкової економіки.
52 Кредитно-банківська система
Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.
Кредитна система складається з декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції з акумуляції та розподілу грошових коштів. Розподіл функцій між ланками кредитної системи об'єктивно зумовлений відмінностями в методах і засобах діяльності та різним значенням в процесі відтворення капіталу.
Організаційна структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи:
1) центральний банк;
2) банківський сектор ;
3) спеціалізовані кредитні установи.
Ба́нківська систе́ма — сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, і є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють усі види банківських операцій.
Типи банківських систем
Міжнародна практика знає кілька типів банківських систем: розподільна централізована банківська система; ринкова банківська система; банківська система перехідного типу.
Банківська система розподільного (централізованого) типу має такі особливості:
Держава є єдиним власником. Монополія держави на формування банків.
Однорівнева банківська система.
Відповідальність держави по зобов'язанням банків.
Банки підкоряються уряду і залежать від його оперативної діяльності.
Кредитні і емісійні операції зосереджені в одному банку.
Керівник банку призначається центральною або місцевою владою державними органами управління.
На противагу розподільної (планово-адміністративної) системі банківська система ринкового типу має такі відмінності:
Відсутністю монополії держави на банківську діяльність.
Емісійні і кредитні функції розділені між собою. Емісія готівки зосереджена в центральному банку, кредитування підприємств та населення здійснюють різні ділові банки — комерційні, інвестиційні, інноваційні, іпотечні, ощадні і т. д.
Комерційні банки не відповідають по зобов'язанням держави, так само як і держава не відповідає по зобов'язанням комерційних банків.