- •16.З’ясуйте функції соціальних конфліктів у житті суспільства.
- •17.Проведіть порівняльний аналіз соціальних норм та цінностей.
- •18.Покажіть відмінність легального та легітимного статусу явищ соціального життя.
- •20.Розкрийте взаємодоповнюваність онтологічного та структурно-функціонального дослідження суспільства.
- •21.Наведіть основні ідеї, що стосуються предмета та методології соціальних досліджень за працею “Німецька ідеологія”.
- •22.Розкрийте смисл принципу “розглядати соціальні факти як речі” за працею е.Дюркгейма “Правила соціологічного методу”.
- •23.Покажіть смисл поняття “соціальна солідарність” з точки зору аналізу проблеми соціального порядку за роботою е.Дюркгейма “Про розподіл суспільної праці”.
- •24.Доведіть важливість вивчення патологічних форм суспільного життя та рокрийте смисл поняття “аномія” за роботою е.Дюркгейма “Про розподіл суспільної праці”.
- •25.Назвіть умови суспільного буття за працею г.Зіммеля “Як можливе суспільство”.
- •26.Покажіть значення феномену спілкування для здійснення соціального життя та для соціального пізнання за працею г.Зіммеля “Спілкування. Приклад чистої, або формальної соціології”.
- •28.Передайте основні вимоги до наукової діяльності за роботою м.Вебера “Наука як покликання та професія”.
- •29.Проаналізуйте структуру “соціального я” за роботою Дж.Г.Міда “Аз і я”.
16.З’ясуйте функції соціальних конфліктів у житті суспільства.
Вчені розрізняють явні і скриті (латентні) функції конфлікту. Явні функції характеризуються тим, що співпадають з метою, яку проголосили і яку прагнули виконати опоненти конфлікту. Латентні функції конфлікту – такі, коли його наслідки спостерігаються значно пізніше з плином часу, і які в певній степені відрізняються від намірів, які проголошували учасники. Конфлікт може мати духовну, матеріальну, інформаційну, динамічну(швидкі соціальні зміни), диференційну функції (хар-ка процесу суспільної диференціації).
17.Проведіть порівняльний аналіз соціальних норм та цінностей.
У центрі системи переконань і мотивів особи є ціннісні орієнтації.
Безсумнівно, загальні цінності є інтегративним фактором, але це не єдиний фактор. Цінності можуть не тільки поєднувати, але і вказувати на диференціацію. Прийнято розмежовувати цінності: існуючі, наявні, наприклад, цікава робота, сім'я, повага людей, багатство і т. д.; цінності цільові. Це ідеали, цілі, цінності бажання. Ідеали формулюють вихідні положення про цілі, засоби, дозволяють дати ідеальну прогностичну модель поведінки. Цінності належного (соціальні норми, ролі, установки). У той же час вони можуть бути самостійною цінністю.Порушення норм викликає більш конкретну і чітку негативну реакцію з боку соціальної групи, суспільства, його інституціональних форм, спрямовану на подолання поведінки, що відхиляється від норми. Тому норми є більш діючим засобом боротьби з девіацією, забезпеченням порядку, стійкості суспільства.
.
18.Покажіть відмінність легального та легітимного статусу явищ соціального життя.
Легітимність представляє собою форму підтримки, виправдання правомірності застосування влади і здійснення конкретної форми правління, або державою в цілому, або його окремими структурами.
Поняття «легітимності» в політології найчастіше вживається разом з парним поняттям - «легальність». «Легальність» - це суворе відповідність офіційно існуючого закону .«Легітимність», на відміну від легальності, це не формальний закон, не чітко сформульована юридична норма. Це збіг особистості правителя або якогось його дії з тим, що чекає від нього суспільство, вимагають історія, традиція, іноді надзвичайні обставини. Основне визначення легітимності - це збіг волі народу і влади в конкретному дії, рішення, виборі.
19.Доведіть необхідність розгалуженої мережі неінституціалізованих форм соціального життя.
20.Розкрийте взаємодоповнюваність онтологічного та структурно-функціонального дослідження суспільства.
Онтологічний.
Онтологічний бік «соціології» зводиться до визнання обґрунтованості й автономії соціальної реальності. Основний принцип - факти потрібно розглядати як речі. Дослідженню повинні піддаватися в першу чергу не поняття про соціальну реальність, а вона сама безпосередньо; із соціології необхідно усунути всі поняття, що утворилися поза наукою.
Функціональний підхід вимагає вивчення залежності між різними явищами і навколишнім середовищем. Наприклад, між рівнем соціально — економічного розвитку і ступенем демократизації суспільства, між економічним і політичним плюралізмом, між культурою, традиціями і політичною активністю населення.
Функціональний метод включає в свою макромодель практичну діяльність, передбачаючи з'ясування сутності і ролі управлінських явищ, їх оцінку з позиції системи цінностей (блага, справедливості, поваги людської гідності).