16, 26.1, 26.4, 30.2

16.1. Роль українських центрів освіти у розбудові літ-ри кін 18 – 60-х рр 19 ст.

16.2. Обрядові дійства у п’єсі «Івана на Купала» Писаревського; сатира зображення в поемі «Писулька до мого братухи Яцька»

16.3. Модель генія і онтологічна парадигма героїв повісті Гоголя «Старосвітські поміщики»

16.4. В яких планах розкривається в поетичній творчості Метлинського образ степу

16.5. Коли відбувається кардинальна зміна у поведінці героїні повісті «Сердешна Оксана» Квітки-Основ’яненка

16.6. Назвати твори укр поетів-романтиків, що формують зображення дійсності у віртуальному плані.

26.1. Своєрідність укр моделі романтизму

26.4. Визначити суть позиції Макаровського як поета-романтика в поемі «Гарасько, або Талан і в неволі».

30.2. Жанрова природа байки і проблема свободи в байках Білецького-Носенка і П. Гулака-Артемовського

16.1. Роль українських центрів освіти у розбудові літ-ри кін 18 – 60-х рр 19 ст.

Українська література кінця XVIII - 60-х pp. XIX ст. розвивалася за складних суспільно-політичних умов, в тому числі - в Україні докорінно змінюється освітня база: освіті надається становий характер - певний рівень для простолюду, інший - для дітей дворян, чиновників; непропорційно зменшується кількість шкіл щодо численності учнів, чинника освітньої бази для учнів шкіл набуває російська мова, - усе це вже незабаром позначилося на повноті української культури, органічному зв'язку між культурою і національністю, на формуванні національно-культурного середовища, а отже, на розвиткові талантів, геніїв на літературному й, на загал, на культурному полі України. Наявні всі підстави стверджувати, що саме в цей період історичного життя України формується цілковито несприятливий соціально-історичний ґрунт для культурного поступу народу. Але На противагу цьому в суспільстві в цей час здійснюється значна праця в напрямі відродження українського політичного й культурного життя: відроджується і розбудовується українська історіографія досліджується український фольклор, здійснюються студії у галузі мови, освіти тощо. Своєрідність літературного життя доби, характерну прикмету літературного життя кінця XVIII - 60-х pp. XIX ст. формує 5 чинників, 1 із них - виникнення нових потужних центрів освіти в Україні: Київська академія (з Київської братської школи, 1615 р. та Київської лаврської школи, 1831 р. - Києво-Могилянська академія - 1632 р.; у XIX ст. - духовний навчальний заклад); Львівський університет - 1661 p.; Харківський університет - 1805 p.; Волинська вища гімназія, м. Кременець, - 1805 p., із 1819 р. - Кременецький ліцей; Рішельєвський ліцей - м. Одеса, 1817 p.; Ніжинська гімназія вищих наук кн. Безбородька, 1820 p.; Чернівецький Ліцей, 1826 р. (духовний навчальний заклад); Київський університет, 1834 р. та ін.

16.2. Обрядові дійства у п’єсі «Івана на Купала» Писаревського; сатира зображення в поемі «Писулька до мого братухи Яцька»

Писаревський про «Івана на Купала»:"Малороссийская опера в 3 действиях, в которой обряды Купала и свадьбы, как водится у малороссиян, представлены в подлинном их виде, с национальными песнями". Зустрівшись із Любкою, Іван вселяє в неї надію, обіцяючи змагатися за їхнє щастя в парі. Методи боротьби, що до них вдаються циган Шмагайло та Іван, прості: вони лякають Юрка Паливоду, який прийшов святкувати з селянами Івана Купала. Мати Любки, Феська, яку в селі мали за відьму, неначе встає з мертвих і виходить із купальського вогнища та, разом із домовими й вовкулаками, накидається на Юрка, змушуючи його до вибору: чи спектися у вогнищі, чи відректися від Любки. Подальші сцени п'єси, від третьої до десятої, - зображення весільного обряду: із приходом старости й підстарости, дарами та викупом, із сватом і свахою, із дійством дружка та піддружого, викупом молодим права посісти місце біля молодої та власної шапки тощо. Автор п’єси послідовно й детально розгортає весільне дійство, у якому відстежуються всі елементи обрядової весільної традиції, що надає твору виразно фольклорного характеру. «Писулька до мого братухи Яцька»: зображує у сатиричному плані портрет священика, при такому наближенні до особи портретованого, що дозволяє не лише побачити всі вади в зображуваному об'єкті («Дереш із мертвого, з живого»; «До тебе йде весь мир з поклоном,Несе горілку та книші», а навіть його минуле («Тоді ще, як ти…З закудланою головою По Харкову собак лякав»).