Сімнадцяте століття на українських землях в розвитку культурницько-суспільних процесів на фоні державотворчих міжнародних процесів

Формування території українських земель

1. червень 1648 року – статті Б. Хмельницького «Про устрій Війська Запорозького» (звідки і назва держави того часу).

1649 рік патріарх Паїсій проголосив Хмельницького «найсвітлішим князем Русі», але сам Богдан з літа 1652 року іменувався, як справжній монарх «Божою милістю гетьман Військ Запорозьких», але в літературі за українськими землями закріпилась назва «Гетьманщина» (по аналогії з князівством).

2. 8 серпня 1648 року - Зборівський договір: домовленість з королем Яном Казиміром про автономію у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств.

3. 18 вересня 1648 року – Білоцерковський договір: домовленість з королем Яном Казиміром про автономію у складі Київського воєводства.

4. Серпень 1652 року – військово-політичний союз з Молдовою через господаря В. Лупула, після Батозької перемоги, який був закріплений шлюбом Тимоша Хмельницького на дочці господаря Розанді (невдала спроба породичатись з «блакитними кровями» із-за інтриг угорців та поляків, коли у вересні 1652 року Тимоша було смертельно поранено біля Сучави під час походу на Волощину).

5. 21 Березня 1654 року – «Березневі статті» ( спочатку 23 статті, а остаточний проект 11 статей):

- визнання гетьманщини незалежною державою на чолі з гетьманом на умовах конфедерації з Росією;

- цілком незалежна внутрішня політика керується власними республіканськими установами;

- адміністративний поділ на полки та сотні;

- власна судова система;

- окрема фінансова система – злотий;

- власні закони;

- власна армія у реєстрі 60 тис.;

- самостійні зовнішні відносини за винятком Польщі, Криму, Швеції, Молдови, Туреччини;

- на військовий час протекція Росії;

- у великих містах російські воєводи;

- з гетьманських земель збираються податки на війну з Польщею, яка ведеться до визволення «українських земель».

6. 6 Вересня 1658 року – Гадяцький договір укладений з польським королем з і. Виговським (укладений ю. Немиричем), але не ратифікований сеймом:

- Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства утворюють Князівство Руське, яке стає рівноправним суб»єктом Речі Посполитої наряду з Польщею та Литвою;

- законодавча влада – депутати від полків, сотень та міст;

- виконавча влада – гетьман, який обирається довічно й затверджується королем;

- власні судова та фінансова системи (з власною карбівнею);

- діловодство українською мовою;

- всі державні посади мали право займати тільки українці;

- армія 30 тис. козаків та 10 тис. найманців;

- рівність православної та католицької релігій;

- заснування шкіл «скільки потрібно» та двох університетів (академій) з друкарнями при кожному, один з них на базі Києво-Могилянського колегіуму.

7. 17 жовтня 1659 року – «Переяславський договір Богдана Хмельницького» (фальсифікація) підписаний під тиском князя Трубецького Юрієм Хмельницьким:

- гетьмана обирають тільки за дозволом царя;

- гетьманська старшина обирається за дозволом царя;

- заборона зовнішніх відносин;

- російські воєводи з залогами у Києві, Умані, Переяславі, Ніжині, Чернігові та Брацлаві;

- росіянам передається вся артилерія захоплена в Батозькій битві;

- Київський митрополіт повинен був підпорядковуватись Московському патріарху.

8. 17 жовтня 1660 року – Слободищенський трактат Юрія Хмельницького з Польщею (урізаний варіант гадяцького договору) інша назва Чуднівський договор:

- автономія Князівства Руського (нерівноправність);

- заборона зовнішніх відносин (козаки вирушають у походи тільки у складі польської армії);

- польські пани повертаються в українські землі.

В 1663 році Юрій Хмельницький постригся в ченці Ірдинського монастиря в Корсуні де незабаром «дослужився» завдяки прикопаним батьковим скарбам до архімандрита. Але новий правобережний гетьман Павло Тетеря (розстріляв Івана Виговського та Івана Богуна, придушив повстання Сулимки) заарештував Юрія відправивши до фортеці Мальброк у Прусії до 1667 року, коли його звільнили - він «допомогав» то Дорошенку, то Суховію. Турки «врятували» Юрія з рук розлюченого Дорошенка протримавши в Стамбульській фортеці Сдикуле та Білгороді до 1776 року. В цей час він іменується «Юрій-Гедеон-Венжик Хмельницький, князь України, Молдавії та гетьман Війська Запорозького», потім просто «руським монархом», зробивши своєю столицею Немирів. До 1681 року, як казали турки, «сарматський князь» продавав українок до їх гаремів, займався здирництвом з подорожніх купців і, за останнє, його було страчено турками на Турецькому мосту у Кам»янець-Подільському або у Стамбулі.