- •36. Встановлення змін в документі
- •37. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •38. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •39. Встановлення технічних підробок підписів
- •40. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •41. Ідентифікаційні ознаки письма
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •45. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •46. Класифікація ознак зовнішності людини [словесний портрет)
- •48. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •49. Види криміналістичних обліків
- •50. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •51. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •53. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •54. Понятя значення та види версій.
- •55. Сутність слідчого огляду, види та його завдання.
- •56. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа
- •61. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •62. Підготовка до допиту
- •63. Зміст тактики допиту
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація результатів допиту
- •70. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Об’єкти та види обшуку
46. Класифікація ознак зовнішності людини [словесний портрет)
Словесний портрет — це метод опису людини з метою її ідентифікації за ознаками зовнішності. Словесний портрет як єдиний метод класифікації та опису зовнішніх ознак людини з метою розшуку і ототожнення був розроблений наприкінці XIX ст. А. Бертильоном (Франція) і удосконалювався потім іншими криміналістами. Застосовується в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній практиці.
Головними принципами словесного портрета є повнота і систематичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, манера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає:
1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;
2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху донизу»; 3) обов'язкове використання спеціальної термінології.
При застосуванні методу словесного портрета повинні бути дотримані такі вимоги:
1. Повнота опису. Виконання цієї вимоги досягається за рахунок всебічного дослідження всіх частин тіла та елементів зовнішності людини. Опис здійснюється з усіх позицій, описуються: форма, розмір, контур, колір; вказується вага та інші особливості людини. Опис необхідно здійснювати в фас і в профіль (спереду, ззаду та з боку), так як частину елементів можна спостерігати тільки спереду, а частину - тільки з боку.
2. Системність або послідовність опису. Для виконання цієї вимоги необхідно дотримуватись принципу - опис від загального до окремого. Це дозволяє зробити опис таким, що легко запам'ятовується і містить необхідну сукупність ознак зовнішності. Спочатку описуються у логічній послідовності анатомічні, потім функціональні і супутні ознаки.
3. Використання під час опису спеціальної термінології та єдиних понять. Дотримання цієї вимоги дозволяє досягти застосування єдиної термінології опису зовнішності та усунути їх різночитання. Наприклад, при описі зовнішності людини різними суб'єктами - слідчим, оперуповноваженим, дільничним інспектором міліції, експертом, доцільно використовувати загальноприйняті довідкові посібники.
Словесний портрет використовується для: 1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами; 2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць позбавлення волі; 3) розшуку безвісти зниклих осіб; 4) встановлення загиблих осіб за неупізнаними трупами; 5) перевірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, у місцях виконання покарань; 6) проведення впізнання живих осіб і трупів; 7) проведення огляду; 8) експертизи фотозображень з метою ототожнення особи; 9) перевірки документів, що посвідчують особу; 10) проведення оперативно-розшу-кових заходів.
Всі ознаки зовнішності поділяють на групи: анатомічні (характеризують зовнішню будову тіла людини: зріст, статуру, форму голови, риси обличчя тощо); функціональні (рухові, мовні та інші функції, які виявляються зовнішньо, у тому числі поведінки: хода, постава, жестикуляція, міміка, голос, звички та ін.); прикмети одягу, взуття та інших постійно носимих предметів.
Дані зовнішності людини, що підлягають опису. При характеристиці загальнофізичних зовнішніх даних описуються стать (чоловіча, жіноча) та вік (визначається за документами, на вигляд або шляхом освідування). Демографічні дані охоплюють відомості про расу, національність, народність, етнічну групу. При характеристиці анатомічних даних використовуються такі показники, як розміри, контури (форма), положення, колір. Розміри вказуються звичайно не в абсолютних цифрах, а стосовно інших частин (деталей) тіла і передаються через такі поняття, як малий, середній, великий; низький, середній, високий; довгий, середній, короткий; вузький, середній, широкий; глибокий, середній, дрібний; товстий, середній, тонкий. Контур описується за подібністю з геометричними фігурами, а форма — стосовно до форм поверхні (або за аналогією з загальновідомими предметами).