- •36. Встановлення змін в документі
- •37. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •38. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •39. Встановлення технічних підробок підписів
- •40. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •41. Ідентифікаційні ознаки письма
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •45. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •46. Класифікація ознак зовнішності людини [словесний портрет)
- •48. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •49. Види криміналістичних обліків
- •50. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •51. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •53. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •54. Понятя значення та види версій.
- •55. Сутність слідчого огляду, види та його завдання.
- •56. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа
- •61. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •62. Підготовка до допиту
- •63. Зміст тактики допиту
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація результатів допиту
- •70. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Об’єкти та види обшуку
57. Фіксація результатів огляду місця події
Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Методами фіксації також є плани (схематичні чи масштабні), фотознімки, що ілюструють місце події, його окремі вузли, сліди, речові докази.
Складання протоколу огляду місця події вимагає додержання певних вимог. Протокол має бути повним, містити детальний опис окремих слідів, інших обставин злочину. Протокол огляду місця події складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.
Вступна частина протоколу містить такі відомості:
а) час і місце складання протоколу;
б) прізвища посадових осіб і понятих (щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);
в) підстави для проведення огляду;
г) правове обґрунтування огляду (посилання на відповідні статті КПК);
ґ) відмітка про роз'яснення учасникам огляду і понятим їхніх прав і обов'язків;
д) умови проведення огляду (погода, температура повітря, освітлення);
е) час початку і закінчення огляду.
Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи відходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, сходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини у міру їх виявлення.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.
Заключна частина протоколу повинна містити відомості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки, видержку). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про додані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці протоколу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписує слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.
До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису.
При складанні протоколу огляду місця події необхідно дотримуватись вимог щодо термінології. Не слід вживати невизначених понять: «біля», «неподалік», «ліворуч», «праворуч», «поряд» тощо.
У протоколі також не можуть мати місця чіткі найменування тих предметів чи слідів, характеристика яких у період огляду не визначена. Наприклад, не слід писати «плями крові», «гільза від патрона пістолета «Макарова», «шматочки мозкової речовини» тощо. У таких випадках у протоколі виявлене треба зазначати виразами типу «плями, що нагадують кров», «шматочки речовини, що нагадує мозкову речовину».
Протокол повинен відбивати свого роду логіку огляду місця події, тобто послідовність усіх виконаних дій. Такий опис дозволить досить повно уявити картину місця події, а отже, й побудувати уявну модель події злочину.
Одним із методів фіксації місця події є фотозйомка та відеозапис. Традиційними видами фотозйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна. У випадках, коли на місці події знайдені сліди або речові докази (дрібні частки, сліди рук) і вони не можуть бути вилучені внаслідок різних причин, використовуються методи масштабної та великомасштабної фотозйомки.