- •36. Встановлення змін в документі
- •37. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •38. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •39. Встановлення технічних підробок підписів
- •40. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •41. Ідентифікаційні ознаки письма
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •45. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •46. Класифікація ознак зовнішності людини [словесний портрет)
- •48. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •49. Види криміналістичних обліків
- •50. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •51. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •53. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •54. Понятя значення та види версій.
- •55. Сутність слідчого огляду, види та його завдання.
- •56. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа
- •61. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •62. Підготовка до допиту
- •63. Зміст тактики допиту
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація результатів допиту
- •70. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Об’єкти та види обшуку
63. Зміст тактики допиту
Тактика допиту складається з найбільш ефективних прийомів, що сприяють одержанню повних і об'єктивних показань. Під час допиту використовуються різноманітні тактичні прийоми: постановка тих чи інших запитань, пред'явлення речових і письмових доказів, оголошення показань інших осіб, допит на місці події, роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину, переконання у необхідності надання допомоги органам розслідування тощо.
У теорії криміналістики існує певна класифікація запитань, які можуть бути сформульовані допитуваному. За своєю спрямованістю запитання поділяються на основні (спрямовані на з'ясування головних відомостей у справі) та доповнюючі (спрямовані на з'ясування фактів, пропущених допитуваним у вільній розповіді). Відповідно до цільового призначення запитання можуть бути: уточнюючими — спрямовані на найповніше і найточніше з'ясування питань, що мають значення для справи (наприклад: «Ви показали, що пістолет знаходився біля трупа. Чи не можете Ви сказати, з якого боку і на якій відстані від трупа знаходився пістолет?»); нагадуючими — переслідують мету оживити пам'ять допитуваного, викликати ті чи інші асоціації (наприклад: «Що Ви робили після дня народження? В якому місці Ви гуляли?» тощо); контрольними — спрямовані на перевірку даних, що були повідомлені допитуваним, з'ясування джерел одержання фактів (наприклад: «На підставі чого Ви стверджуєте, що злочин було вчинено о 16-ій годині?»).
Під час допиту як тактичний прийом застосовується пред'явлення доказів. Криміналістична тактика передбачає певні способи пред'явлення доказової інформації. Найдоцільнішою є класифікація способів пред'явлення доказів за декількома підставами:
1. За характером використання доказів у розслідуванні:
а) пред'явлення доказів на одному допиті;
б) пред'явлення доказів під час низки допитів однієї
особи.
2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі:
а) роздільне пред'явлення одиничних доказів;
б) пред'явлення комплексу взаємопов'язаних доказів;
в) пред'явлення всієї системи доказів.
3. За характером демонстрації доказів на допиті:
а) згадування про наявні докази на допиті;
б) перерахування доказів, що мають місце, із зазначенням джерел їх походження;
в) показ доказів допитуваному не повністю, мимохідь;
г) надання допитуваному можливості розглядати, вивчати докази;
ґ) підкреслена демонстрація ознак об'єкта, що пред'являється.
4. За характером послідовності пред'явлення доказів:
а) пред'явлення доказів у послідовності «зростання сили»;
б) пред'явлення доказів у послідовності «зменшення сили».
5. За характером додаткових умов, що підсилюють вплив на допитуваного доказів, що пред'являються:
а) несподіване пред'явлення доказів;
б) пред'явлення доказів після попереднього з'ясування
обставин, які пов'язані з ними;
в) пред'явлення доказів і роз'яснення їх значення у кримінальній справі;
г) використання науково-технічних засобів для роз'яснення допитуваному особливостей доказів, що пред'являються;