3. Основні сервіси Інтернет

Основні послуги Інтернет:

1). Служба WWW (World Wide Web – Всесвітнє павутиння) – система взаємозв’язаних електронних документів, які зберігаються на Web-серверах. Окремі документи складаються з Web-сторінок, які можуть містити взаємні гіперпосилання і можуть знаходитись на різних Web-серверах. Таким чином, один документ може бути розкиданий по всьому світу, утворюючи павутиння сторінок. Web-сторінки, об’єднані спільною темою, називаються Web-сайтом.

2). Електронна пошта (E-mail) – послуга, яка надає можливість обмінюватись повідомленнями між різними комп’ютерами. Ці повідомлення зберігаються на спеціальних поштових серверах і доступні для перегляду адресатом.

3). Телеконференції або служба новин (UseNet) – послуга, яка надає можливість учасникам телеконференції розміщувати свої повідомлення чи статті з певної наперед визначеної теми на спільних електронних дошках оголошень NNTP-серверів новин. Там їх можуть прочитати інші учасники конференції і висловити з приводу них свої думки.

4). Протокол передачі файлів (FTP – File Transfer Protocol) – послуга, за допомогою якої можна отримувати копії файлів потрібних документів та програм, які розміщені в архівах на спеціальних FTP-серверах.

5). Інтерактивне спілкування (IRC – Internet Relay Chat) – послуга, яка забезпечує груповий обмін текстовими повідомленнями у реальному часі, тобто без затримки часу між повідомленням та отриманням відповіді на нього.

6). Сервіс ICQ призначений для пошуку мережної ІР-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Інтернет. Назва служби є акронімом виразу «І seek уоu» — «я тебе шукаю». Необхідність подібної послуги по­в'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної ІР-адреси. Вони отримують динамічну ІР-адресу, що діє тіль­ки протягом цього сеансу. При кожному приєднанні до мережі Інтернет програ­ма ІСQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає по­точну ІР-адресу і повідомляє її центральній службі, яка, у свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встано­вити з користувачем прямий зв'язок. Далі зв'язок здійсню­ється в режимі, аналогічному сервісу IRC.

7. Поява технології ІР-телефонії дозволяє об'єднати телефонні мережі загального користування з можливостями мережі Інтернет з передачі да­них за допомогою шлюзу (gateway). Шлюз є пристроєм, в який з одного боку включаються телефонні лінії, а з іншого боку - мережа Інтернет.

Телефонний зв'язок через мережу Інтернет з використанням ІР-теле­фонії може здійснюватися наступними способами (рис. 1):

• комп' ютер-комп' ютер;

• телефон-телефон;

• комп'ютер-телефон;

• Web-телефон.

Рис. 1. Підключення пристроїв до Інтернет для ІР-телефонії

4. Робота в мережі Інтернет

Браузер Microsoft Internet Explorer 1, с. 631-634.

За час існування Інтернету розроблено багато програм-броузерів, за допомогою яких користувач може отримувати доступ до найрізноманітнішої інформації, розташованої на численних Web-сторінках. Вони різняться своїми мож­ливостями і постійно вдосконалюються. До цього часу переважна більшість клієнтів Інтернету використовує або програму Microsoft Internet Ехplоrer, або програму Netscape Communicator. Обидві програми мають приблиз­но однакові можливості.

Програма Microsoft Internet Ехplоrer 5.0 (5.5) вхо­дить до складу ОС Windows 98, МЕ, NT 2000 і дає змогу не тільки проглядати Web-сторінки, а й працювати з іншими сервісами Інтернету (електронною поштою, БТР, мережними новинами та ін.).

Основна панель інструментів Internet Ехplоrer 5.0 має такі кнопки:

«Назад» — для переходу до попередньої завантаже­ної користувачем сторінки;

«Вперед» — для переходу до наступної сторінки (кноп­ка доступна після одного або кількох клацань мишею на кнопці «Назад»);

«Остановить» — для переривання зв'язку з поточним вузлом і зупинки передавання даних;

«Обновить» — дає змогу відновити інформацію у по­точному вікні, знову завантаживши сторінку з сервера (за­стосовується тоді, коли щось на екрані має небажаний ви­гляд, або якщо інформація на вузлі відновлюється дуже часто і необхідно переглянути найсвіжішу сторінку);

«Домой» — для переходу до «домашньої» сторінки, з якої завжди починається навігація в Інтернеті;

«Поиск» — для пошуку ресурсів Інтернету за введе­ними словами за допомогою пошукового сервера Internet Ехplоrer;

«Избранное» — для накопичення найцікавіших сто­рінок Інтернету та доступу до них;

«Журнал» — для пошуку і вибору сторінок Інтернету, до яких зверталися під час попередніх сеансів роботи з програмою Internet Ехplоrer;

«Почта» — завантаження програми Outlook Explorer для роботи з електронною поштою та групами новин;

«Печать» — для друкування вмісту поточного вікна Internet Ехplоrer;

«Правка» — виклик текстового редактора Блокнот, Word або програми FrontPage для редагування поточної сторінки;

«Messenger» — виклик програми MSN Messenger Service, наприклад для проведення відеоконференцій.

Пошук даних у мережі Інтернет: пошукові сервери (системи і каталоги)

1, с. 638-641.

Нині в мережі Інтернет за різними оцінками розміще­но 200—250 млн. документів (Web-сторінок). Щоб полег­шити пошук необхідних даних, створюються спеціальні пошукові сервери, які збирають і зберігають характеристи­ки документів у своїх базах даних. При зверненні до по­шукового сервера на його ім'я у вікні відкривається сто­рінка, що містить каталоги з різних тем (наука, спорт, по­года, новини і т. ін.) й елементи для контекстного пошуку. Завдяки каталогам можна вести спрямований пошук не­обхідних даних, переглядаючи їх уміст.

Крім цього, пошукові сервери виконують контекст­ний пошук, тобто пошук за вмістом документів, викорис­товуючи власні бази даних. На сторінці є спеціальне поле, в якому задається запит: ключові слова для пошуку або їх комбінація з використанням логічних операторів «І» (« + »), «АБО» («,»), «НІ» («-») та ін. У відповідь на запит пропонується список документів із посиланнями на від­повідну адресу з поясненням і/або короткою анотацією документа.

Якість пошуку і кількість знайдених документів бага­то в чому залежать від коректності запиту і обсягу бази даних сервера, наприклад, вони відрізнятимуться для за­питів «МЕНЕДЖМЕНТ» і «МЕНЕДЖМЕНТ + ПІДПРИ­ЄМСТВО». На сторінці зазвичай є довідка зі складання запиту, з якою доцільно познайомитися перед пошуком.

З метою проведення первинного пошуку на конкретну тему доцільно використати пошукові каталоги. Для фахівців, добре знайомих із ресурсами мережі Інтернет у своїй галузі, кориснішим є пошук за ключовими словами. Найпопулярнішими є такі пошукові сервери:

www.altavista.com

www.yahoo.com

www.rambler.ru

Пошукові сервери пов'язані між собою. Спеціальні програми-спайдери (павуки) постійно переглядають вузли, корегуючи власні бази даних. Оперативність їх роботи за­безпечується за рахунок швидкодіючої апаратури. Так, по­шуковий сервер аііауізіа.сіідіїаі.сот сканує до 6 млн. сторінок за добу.

Для багатьох користувачів пошукові сервери є від­правною точкою для роботи в мережі. Це спричинило появу порталів — універсальних мережних ресурсів, що мають набір сервісів і полегшують навігацію по мережі за своїми межами. Вони містять пошукову машину, каталог ресур­сів, поштову систему, доріжки новин тощо (ту.уаЬоо.сот, \у\у\у.а1іаУІзіа.сот та ін.).