Міністерство надзвичайних ситуацій україни

Академія пожежної безпекиім.Героїв Чорнобиля

Факультет пожежно-профілактичної діяльності

Кафедра вищої математики та інформаційних технологій

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

ВМ та ІТ

к.ф-м.н., доц.,

полковник с.ц.з.

_______ І.П. Частоколенко

“___”______2011р.

Навчальна дисципліна: Інформатика та комп’ютерна техніка

1-й курс (стаціонар, курсанти).

ЛЕКЦІЯ

Тема № 5. Сучасні комп’ютерні технології обробки даних.

Час: 46, з них 8 годин лекцій, 16 годин практичних занять, 22 години самостійної роботи

Тема лекції: № 5.4 Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет.

Навчальна мета: Розглянути теоретичний матеріал у відповідності з темою лекції.

Виховна мета: Переконання в необхідності вивчення матеріалу лекції для майбутньої професійної діяльності, формування матеріалістичного світогляду, виховання культури та дисципліни мислення.

Матеріально-методичне забезпечення: Дошка, крейда.

Розробив:

старший викладач

кафедри ВМ та ІТ О.М. Слободянюк

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол №____від “__”_____________2011р.

Лекція 5.4. Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет

1. Поняття та загальна схема побудови мережі Інтернет

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, до складу якої входять національні регіональні та локальні мережі в масштабах всієї земної кулі. Комп’ютери, які постійно підключені до мережі Інтернет і знаходяться у постійно ввімкненому стані, називаються хостами чи вузлами. Сучасний Інтернет нараховує понад 2 млн. вузлових комп’ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів.

Складові мережі Інтернет перекривають одна одну, тому будь-яка пара його вузлів з’єднана між собою багатьма каналами зв’язку. Завдяки цьому Інтернет забезпечує стійкий зв’язок навіть при руйнуванні частини мережі.

В переважній більшості комп’ютери вузлів та хостів належать деяким організаціям, які забезпечують доступ до Інтернет окремим користувачам. Такі організації називаються провайдерами (постачальниками) послуг Інтернет. Таким чином, користувач, підключившись до комп’ютера провайдера, може отримувати інформацію з інших комп’ютерів, які є серверами мережі.

Для обміну даними комп’ютери мережі Інтернет використовують протокол, який називається протоколом TCP/IP. Цей протокол складається з двох частин:

• TCP – протокол управління обміном даними,

• IP – протокол визначення маршруту передачі даних.

Способи підключення до Інтернет:

2. Система адрес у мережі Інтернет

1, с. 629-631

Кожний комп’ютер в мережі Інтернет має адресу у вигляді 4-байтового числа, яка називається IP-адресою. Зазвичай IP-адреса записується у вигляді десяткового числа, яке розділене крапками на чотири частини, наприклад, 207.46.130.151. Початкова частина числа – це номер ділянки мережі, кінцева частина числа – номер конкретного комп’ютера на цій ділянці.

Така адресація є не дуже зручною, тому спеціально для користувачів розроблено іншу систему адресації, яка називається доменною. При цьому всю мережу Інтернет розбито на окремі частини (домени) за географічною чи організаційною ознакою.

Імена доменів деяких країн:

• de – Німеччина,

• ru – Росія,

• ua – Україна,

• us – США.

Імена доменів деяких організацій:

• com – комерційні організації,

• edu – освітні організації,

• gov – урядові організації.

Домени можуть мати підпорядковані домени, ті, в свою чергу, ще дрібніші підпорядковані домени і т.д. На найнижчому рівні знаходиться ім’я комп’ютера, яке є унікальним в межах свого домена. Повне доменне ім’я записується послідовно за рівнями підпорядкування справа наліво через крапку. Наприклад, сервер Верховної Ради України має повну доменну адресу rada.kiev.ua.

Зазначимо, що IP-адреса та доменна адреса – різні форми запису одного й того ж імені комп’ютера в мережі. В Інтернеті існують спеціальні DNS-сервери, за допомогою яких доменні адреси перетворюють в IP-адреси.